“Історія…”, що болить

На коліна на очах глядачів став минулої суботи перед трупою театру імені
М. Заньковецької за якість  вистави "Історія коня" за повістю Л. Толстого "Холстомєр" відомий режисер, заслужений діяч мистецтв Росії, художній керівник театру "У Нікітскіх ворот" Марк Розовський, що спе­ціально прибув на прем'єру цієї постановки (реалізованої Вадимом Сікорським) до Львова.

teatr .jpg 

На коліна на очах глядачів став минулої суботи перед трупою театру імені
М. Заньковецької за якість  вистави "Історія коня" за повістю Л. Толстого "Холстомєр" відомий режисер, заслужений діяч мистецтв Росії, художній керівник театру "У Нікітскіх ворот" Марк Розовський, що спе­ціально прибув на прем'єру цієї постановки (реалізованої Вадимом Сікорським) до Львова.

Саме Марк Розовський у 70-х роках ХХ століття створив за повістю Толстого інсценізацію, яка - втілена першою у тодішньому Большому драматичному театрі імені М. Горького у Санкт-Петербурзі Георгієм Товстоноговим (як уже писала "Пошта") - здобула шалену популярність спочатку на теренах колишнього СРСР, тоді - на Бродвеї, а згодом й у світі. "Ми живемо в часи, коли культура є останньою надією і останнім мостом між народами, - звернувся  зворушений Марк Григорович до присутніх. - Сьогодні Толстой прозвучав україн­ською мовою. І театр зробив справді зворушливий спектакль. Я був звичайним глядачем у залі, я співпереживав, відчував біль. І це прекрасно, бо без болю нема театру".

Ще одна історія про взаєморозуміння чи його від­сутність, про пошуки щастя, першість, вагомість, сенс життя та інші глобальні речі (інакше кажучи, історія про людину), розказана цього разу від імені коня (роль Холстомєра в перший прем'єрний день блискуче зіграв заслужений артист України Януш Юхницький) прозвучала на заньківчанській сцені справді свіжо і переконливо. Щедро напоєна музикою Розовського та Вєткіна в аранжуванні Івана Небесного та вписана в атмосферу художнього вирішення  художника-постановника Мирона Кипріяна  ця історія, дозволивши акторам продемонструвати свій талант у співі і танцях (балетмейстер Олена Балаян, хормейстер - Оксана Ржепецька), не жертвуючи при цьому змістом, продемонструвала вміння заньків­чан і Вадима Сікорського передовсім майстерно балансувати між  невичерпною ігровою стихією та обов'язковим єдиним  глибоким змістовим знаменником.

Інакше кажучи, "Історії коня" у заньківчанському виконанні вдалося, на що й покликаний театр - творити світ, який не лише цілиться,  а й потрапляє у серце... 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8161 / 4.36MB / SQL:{query_count}