За час великої війни українці стали стійкішими, зокрема у когось наростає броня, є розуміння, що ти живеш під час війни, а в когось, навпаки, броня зношується, і він щоразу більш емоційно реагує на нові атаки, жертви. Про це «Львівській Пошті» акцентувала Оксана Дащаківська, керівниця офісу Міжнародного фонду «Відродження» у Львові, політологиня.
З її слів, в українців загострилося відчуття безпеки. І це відчуття дає підстави серйозніше оцінювати ризики, які є навколо, цінувати й переосмислювати людські стосунки. Це про те, що кожна людина іншій людині є цінною допомогою. Мовиться про школу і батьківські спільноти, скажімо, коли потрібно завести дітей в укриття.
«Пік згуртованості українців був на початку повномасштабного вторгнення і близько року після цього. Згодом був рік оптимізму, який нас розхолодив. Зараз згуртованість – це радше наша мета, до якої ми все ще прагнемо і яку нам треба вміти по-новому будувати з погляду раціональних стосунків і поваги до різноманітних досвідів. І ми це вчимося робити в нових умовах», – зазначає політологиня.
Оксана Дащаківська певна: великі уроки, які українці проживають, навіть малі вчинки здатні змінити історію. «Це і про Майдан, і про тих чоловіків, які стояли в чергах до військкоматів, і про волонтерок, які допомагають воїнам, вивозять їх із поля бою. Свобода є частиною відповідальності кожного з нас. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що від кожного з нас залежить, якою буде держава. Ми знаємо, як і чим можемо допомогти. Ми навчилися співпереживати, навчилися підтримувати одне одного, – акцентує вона. – Війна навчила українців, що треба жити тут і тепер. Однак не варто втрачати стратегічного бачення. Потрібно бути тут і тепер, але бачити завтра. Війна вчить нас відповідальності, що дія кожного важлива. Невеликі донати важливі, підтримка людей важлива. Соцмережі – це добре, але люди важливіші. Потрібно підтримувати стосунки поза соцмережами. Важливіше вживу побачитися, потішити словом, обійняти».
Зі слів Оксани Дащаківської, в українців змінилося переосмислення ментального здоров’я. «Люди почали цінувати свої емоції, свої прагнення. Це перекладатиметься на критичне мислення, навіть на стосунки з роботодавцем. Маємо брак кадрів на ринку праці. Людям стає важливо, як роботодавець цінує не лише їхній досвід та компетенції, ментальне здоров’я, але й який простір для саморозвитку пропонує», – резюмує вона.
Нагадаємо, на сайті «Львівської Пошти» можна прочитати цикл публікацій, присвячених другій річниці повномасштабного вторгнення: коментарі, спогади та статті розкажуть вам про події, які назавжди змінили Україну.
Повністю опитування відомих львів’ян, як велика війна змінила українців та чого навчила, читайте за покликанням:
