Окрім дощу, натовпів туристів, історичних будівель та запаху кави і шоколаду, у Львові є підприємства, які спеціалізуються на виробництві різноманітної продукції.
Торік «Львівська Пошта» розповідала про важку промисловість у Львові, про те, куди зникли ЛАЗ, ЛОРТА, «Кінескоп» та інші. Цього разу ми дізналися про підприємства харчової промисловості та з’ясували, чому легендарні львівські виробники шоколаду і кави скоротили виробництво.
«Світоч»
Як уже було сказано, одна з асоціацій, яка виникає при слові «Львів» – це, звісно, шоколад. А один із найвідоміших львівських виробників шоколаду – «Світоч».
Фабрика «Світоч» має понад 130-річну історію. Її заснування сягає кінця XIX століття, коли у Львові почали з’являтися перші майстерні з виробництва шоколаду та солодощів.
У 1998 році підприємство стало частиною міжнародної корпорації Nestlé. У 2010-му частка Nestlé на українському ринку солодощів становила 9%, у 2011-му – 10%, а у 2012-му – 11,2%. Nestlé виготовляла легендарні цукерки «Зоряне сяйво», «Червоний мак», «Ромашка», а також «Грильяж», «Спарта», «Трюфель», коробкові цукерки «Палітра асорті», «Стожари», Exclusive, «Палітра десерти», вафлі «Артек» і «Хрум», батончики Aero і драже «Сенсація».
До того ж на фабриці встановили автоматизоване обладнання для приготування шоколадної маси та фасування розчинної кави Nescafé.
Станом на сьогодні продукція «Світоча» не є окремим виробництвом, а опиняється на прилавках під брендом Nestlé. Власником торговельних марок «Світоча» теж є швейцарська компанія.
«Галка»
Фабрика «Галка» у Львові – одне з найстаріших підприємств з виробництва кави в Україні. Її історія почалася ще в 1930-х роках, коли у Львові відкрили перші кавові майстерні.
В радянські часи, у 1946 році, на базі кількох майстерень створили Львівський кавовий комбінат. Його продукція швидко стала популярною, адже кава була дефіцитним товаром. У 1977-му підприємство отримало назву «Галка» і стало одним із головних виробників кави в СРСР.
Після здобуття незалежності України в 1991 році «Галка» перейшла на ринкові умови. В 1993-му фабрика стала акціонерним товариством «Галка», а в 1994-му об’єдналася з британською компанією E.D.&F. Man Coffee Limited, одним із найбільших виробників кави в Європі, і створила спільне підприємство «Галка Лтд.».
Вже у 2000-х роках тут почали випускати нові види кави – меленої, зернової та капсульної.
Станом на сьогодні фабрика виробляє 120 тисяч пачок кави щодоби. Кавові зерна арабіки й робусти привозять із різних країн світу: Ефіопії, Уганди, Кенії, Камеруну, В’єтнаму, Індії, Індонезії, Мексики, Коста-Ріки, Колумбії, Бразилії, Гватемали, Гондурасу, Нікарагуа та інших.
«Лімо»
Фабрика «Лімо» спеціалізується на виробництві морозива. Її історія почалася в 1942 році. А вже у 1964-му на підприємстві встановили великий холодильник і відкрили фабрику з виготовлення морозива. Це дало можливість виробляти його 300 тонн на місяць, що в шість разів більше, аніж на початку роботи.
В 1993 році після здобуття Україною незалежності фабрика отримала нову назву – «Лімо», що означає «Львівське морозиво». У 2000-х роках підприємство активно розширювало асортимент. Окрім класичних пломбірів та ескімо, фабрика почала виробляти морозиво з нестандартними смаками, а також його низькокалорійні та фруктові варіанти.
У 2011 році почалося виробництво напівфабрикатів – пельменів та вареників. Через два роки асортимент розширили, додавши равіолі, котлети й заморожені овочі.
У 2013 році морозиво «Лімо» почали експортувати в інші країни. Спочатку відправляли в Молдову, а відтак до Ізраїлю, Азербайджану, Грузії, В’єтнаму та Узбекистану. З 2018-го морозиво «Лімо» стало доступним і в Європі та Америці, зокрема в Литві, Італії та Великій Британії.
Станом на сьогодні фабрика «Лімо», окрім морозива та напівфабрикатів, виготовляє десерти та інші солодощі.
«Львівська пивоварня»
Це підприємство є одним із найстаріших у Східній Європі, його історія почалася ще в 1715 році. Заснували пивоварню монахи ордену єзуїтів, які вирішили варити хмільний напій для місцевих жителів. Завдяки якісній воді, добрим складникам і традиційним рецептам львівське пиво швидко стало популярним.
У XIX столітті пивоварня значно розширила виробництво, і львівське пиво почали продавати не лише в місті, а й експортувати в інші регіони. В цей час пивоварня випускала світле і темне пиво.
В радянські часи підприємство стало державним і працювало під назвою «Львівський пивзавод».
Вже після здобуття незалежності Україною пивоварня стала частиною міжнародної компанії Carlsberg Group, яка інвестує у львівське виробництво пива й під час повномасштабної війни.
На підприємстві працюють понад 1300 осіб. Воно щороку випускає більш ніж 200 мільйонів літрів пива. Найпопулярніші марки – «Львівське 1715», «Львівське світле», «Львівське різдвяне» та інші. Продукцію продають не лише в Україні, а й експортують у понад 20 країн світу.
До слова, в 2005 році «Львівська пивоварня» заснувала на своїй території перший Музей пивоваріння.
«Щедро»
Фабрика «Щедро» у Львові – один із найбільших українських виробників майонезу, кетчупу, соусів, гірчиці та олії. Її історія почалася в 1993 році, коли компанія відкрила виробництво у Львові.
Спочатку підприємство випускало тільки майонез. Після цього почало розробляти нові види кетчупу та соусів, а вже у 2010-х роках експортувати свою продукцію в Європу, Азію та США.
Сьогодні на підприємстві понад 600 людей, які займаються виробництвом, контролем якості, пакуванням і логістикою.
Щороку «Щедро» виробляє десятки тисяч тонн продукції. Найпопулярнішими є майонез «Провансаль», кетчупи «Лагідний» та «Гострий», гірчиця «Українська», соняшникова олія та різні соуси. Продукція продається не тільки в Україні, а й експортується в 33 країни світу.
Станом на сьогодні «Щедро» входить у двадцятку найбільших харчових компаній України.
«Ярич»
Із 1986 до 1999 року фабрика була частиною Львівської кондитерської фабрики «Світоч».
Спочатку підприємство спеціалізувалося на виробництві продуктів харчування, зокрема макаронів і борошняних виробів. З часом асортимент розширився, і «Ярич» почав випускати різноманітні харчові продукти, такі як заморожені напівфабрикати, спеції та соуси.
У 2000 році фабрика перейшла під управління компанії Nestle, і на виробництві була введена міжнародна система контролю якості продукції.
Проте вже у 2008 році Nestle продала фабрику. Новим власником стало ТОВ «КФ «Ярич». У цей час з’явився бренд Yarych і була створена нова лінія виробництва тортів під маркою Rozalini.
У період з 2018 до 2020 року у фабрику інвестувала американська компанія Horizon Capital та купила пакет акцій Львівської кондитерської компанії. Це допомогло фабриці оновити й модернізувати виробничі лінії.
У 2018 році на фабриці відкрили третю виробничу лінію і встановили обладнання для приготування емульсії, камери ферментації, ламінування, калібрування стрічки тіста та формування заготовок із тіста для випічки.
Сьогодні на фабриці працюють понад 400 людей. Продукція «Ярича» продається не тільки в Україні, але й експортується до кількох десятків країн по всьому світу.
Як харчовий бізнес долає кризу під час війни
Людмила Гончаренко, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА, розповіла в коментарі «Львівській Пошті», як переживають сьогоднішню кризу львівські підприємства харчової промисловості:
«Харчова промисловість Львівщини є однією з ключових галузей регіональної економіки, представлена 16 різними напрямками виробництва та налічує понад 400 підприємств.
Від початку повномасштабного вторгнення бізнес зіткнувся з низкою проблем: дефіцит кваліфікованих кадрів через мобілізацію, перебої в енергопостачанні, а також ускладнена логістика постачання сировини та експорту продукції. Однак підприємства оперативно адаптуються, впроваджують альтернативні джерела енергії, співпрацюють із рекрутинговими компаніями та закладами освіти для залучення персоналу, находять нові логістичні рішення».
Очільниця департаменту зазначила, що, попри складнощі, бізнес не зупиняється. З 2022 року 36 підприємств здобули державну підтримку через грантову програму «єРобота» на створення або розвиток переробних підприємств на суму 179 мільйонів гривень. Це підприємства хлібопекарської, кондитерської, м’ясопереробної, молочної, жироолійної галузей. Грантові кошти використовуються переважно для розширення виробничих потужностей.
Водночас Львівщина має значний потенціал для розвитку сфери переробки сільськогосподарської продукції – овочів, ягід, фруктів, зернових культур. Наявні виробничі потужності є недостатніми для потреб ринку.
«Якщо проаналізувати дані імпорту харчових продуктів, можна відзначити, що частина продукції, яку завозять з-за кордону, цілком може бути вироблена на місцевих підприємствах. Однак значний обсяг сільськогосподарської продукції експортують у вигляді сировини, а могли б переробляти в Україні, збільшувати додану вартість економіки регіону.
Львівська область залишається привабливим регіоном для інвесторів завдяки близькості до кордону з ЄС, розвинутій інфраструктурі та мережі освітніх закладів.Варто зазначити, що при Львівській ОВА працює «Офіс супроводу інвестора», який надає повний супровід проєктам – від пошуку локацій до введення об’єктів у експлуатацію, що є доброю допомогою тим, котрі хочуть розвивати бізнес на Львівщині. Переконана, що навіть у складних умовах харчова промисловість не лише здолає всі виклики, але й вийде на новий рівень конкурентоспроможності та якості», – підсумувала вона.
