Ціни на пальне в світі б’ють рекорди через події на Близькому Сході. Світова паливна криза впливає й на Україну. Подальший розвиток подій залежатиме від світового нафтового ринку. Про це «Львівській Пошті» розповів директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
«Попри війну, в Україні пальне є і темпи подорожчання його помірні порівняно з іншими країнами. Дефіциту бензину чи дизпального через удари по АЗС немає. Не виключаю, що в Україні можуть бути перебої з пальним. Кажу про логістичні розриви. Тож запаси водіям зробити варто – хто скільки зможе. Ця інвестиція ніколи не завадить, бо бензин чи дизпальне завжди можна буде використати», – каже співрозмовник.
«Дефіциту пального через удари по АЗС немає»
Чи впливають удари по українських автозаправних станціях на вартість бензину і дизпального?
Дефіциту через удари по АЗС немає. Ми провели дослідження, розрахувавши націнку на бензин і дизпальне на АЗС упродовж останніх трьох років. Зокрема, зіставили роздрібні ціни і митну вартість, тобто в цій різниці є все – логістика, витрати і прибуток АЗС.
Виявилося, що вона стабільна. Ба більше, в 2026-му націнка навіть зменшилася порівняно з минулорічною, незважаючи на те, що збільшення втрат і витрат очевидне.
Це втрата АЗС, витрати на їх ремонт і захист (антидроновий «мангал» над АЗС коштує 100 тисяч євро), будівництво тимчасових укриттів (кожне 1–1,2 мільйона гривень) і бодай елементарне підвищення зарплат. За даними ДПС, офіційні оклади в 40 найбільших мережах АЗС за рік зросли на 20%.
Витрати і додаткові втрати вони фактично ковтають завдяки своєму прибутку. Стабільність націнки була досягнута через зменшення прибутку.
Найскладніша ситуація на Лівобережжі: транспортування пального туди є найдорожчим, а ціни реалізації такі самі, як у прикордонних західних і південних регіонах. І якщо національні мережі мають підтримку у вигляді більш ефективних АЗС на правому березі Дніпра, то суто місцеві східні станції наразі працюють в нуль або в мінус.
Важко сказати, скільки ще паливні мережі зможуть амортизувати ціни завдяки власним доходам. Думаю, недовго. Ситуацію також погіршує зниження обсягів реалізації через атаки на промислові об’єкти і дорожнечу пального через світову паливну кризу.
Чи володієте ви інформацією, скільки загалом українських АЗС були атаковані ворогом?
За даними міністра енергетики Дениса Шмигаля з початку терору було атаковано 350 АЗС. За моїми спостереженнями близько 80% станцій відновлюють через певний час і вони далі працюють.
За даними податкової служби в Києві сьогодні діють 270 ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, в Київській області – 529. Тобто сумарно 800 АЗС.
У жодному регіоні немає дефіциту пального або зростання цін внаслідок атак. Тактика ворога – терор. Його мета – залякати, створити паніку, що бензину не буде, деморалізувати населення, щоб люди нервувалися.
Логічно, що під час тривоги громадянам варто бути подалі від АЗС.
Безумовно. АЗС – зараз не те місце, де можна перебувати під час тривоги. Мене дуже дивує, коли під час тривоги АЗС зачинена, а водії стоять біля в’їзду і чекають, коли її відкриють. Категорично не робіть цього!
Які причини того, що вартість літра дизпального перетнула позначку 100 гривень?
Події на Близькому Сході тримали і тримають світовий ринок нафтопродуктів у напрузі. Ціни шокують споживачів у Європі та в усьому світі.
Причини ті самі, що були навесні та влітку. Це перекрило великі потоки нафти і нафтопродуктів з Перської затоки, тож, відповідно, ринок відчуває брак цих ресурсів. Навесні всі вичерпували власні запаси. Нині ж вільних запасів нема, тому ціна зростає.
«В Україні темпи подорожчання пального помірні порівняно з іншими країнами»
У яких країнах Європи спостерігалися найбільші темпи зростання цін на пальне?
У Польщі, Німеччині та Франції. Загалом у Європі вартість пального вища через податки. Попри війну, в Україні пальне є і темпи подорожчання його помірні порівняно з іншими країнами.
Окремі європейські уряди пробували субсидувати ціни. Наче було непогано, але коли програми закінчилися, «пружина розтиснулася», і це призвело до шоку в споживачів. Польському уряду ці загравання коштували 1,3 мільярда доларів, у підсумку почалися рекордні темпи зростання цін і утворилася дірка в бюджеті.
У Франції пробували тиснути на паливні компанії, погрожували запровадженням податку на овер-прибуток, який формується у видобувному та нафтопереробному кластерах місцевого гіганта «Total». Закінчилось це дефіцитом пального як у самій компанії, яку буквально висушили через низькі ціни, так і в конкурентів, які закрилися, бо не змогли конкурувати з низькими цінами у ній.
Виняток становить Румунія: там «пільгова» програма триває.
Україна, яка не робила нічого, бо не має на це грошей, прийшла до такого самого результату на цінових табло, але не з дефіцитом, а з профіцитом пального. Такий середній результат подорожчання пального Україна демонструє, як я вже казав, в умовах війни з постійними прильотами по галузевій інфраструктурі.
«Один допис Трампа, і знову все летить шкереберть»
У липні в інтерв’ю «Львівській Пошті» ви наголошували, що літня криза з пальним може бути загрозливішою за весняну. Як би ви охарактеризували ситуацію в Україні з пальним станом на осінь 2026-го?
У вересні ми отримали одразу два історичні світові рекорди вартості пального: дизпальне по 1644 долари за тонну і бензин по 1277 доларів за тонну. В історії такого ще не було.
Влітку такого зростання також не спостерігалося. Впродовж трьох тижнів ця вартість не змінюється. До речі, попередній рекорд був зафіксований на початку квітня цього року – 1593 долари за тонну дизпального.
Ситуація хитка насправді. Один допис Трампа, і знову все летить шкереберть. Він розповідає, що в усьому винна Україна.
Просто йому потрібно когось звинуватити. Він же ж не скаже, що це він винен. Обіцяв бензин дешевший, аніж за президента Байдена, а пальне у США сьогодні дорожче. Ба більше, зараз США б’ють історичні рекорди щодо цін на пальне. Відповідно Трамп шукає «невістку», яка буде в усьому винна.
Трамп діє за принципом, що найкращий захист – це напад.
Саме так. Війна в Ірані, як я вже казав, продовжує тримати світовий ринок нафтопродуктів у напрузі. На Близькому Сході реалізовували 10–12 мільйонів барелів нафти на добу, російський експорт становив 1–1,5 мільйона барелів на добу. То який фактор вагоміший? Відповідь очевидна.
Отже, причиною подорожчання пального в Україні є тільки війна в Ірані та проблеми в Ормузькій протоці. Через це світовий паливний ринок миттєво реагує – ціни на нафту та пальне злітають, і ця ситуація швидко не врегулюється.
«Водіям варто мати запас пального бодай на два-три тижні»
Судячи з ваших слів, в Україні немає дефіциту пального, а є профіцит.
Пального в нашій державі зараз більше, ніж треба. Притім є досить відчутне зменшення споживання пального в промисловому секторі. Чому? Бо скорочення обсягів споживання є наслідком російських ударів по металургії та аграрному сектору. Це дуже сильно впливає.
А чи можуть бути перебої з пальним у нашій державі? І якщо так, то які причини?
Цілком можливо. Але не через удари по АЗС, а через системне атакування ворогом паливної інфраструктури.
Причина наших проблем одна – війна. Сказати, що нам нічого не загрожує, буде несерйозно і безвідповідально. Ворог зупиняє цілі галузі – і металургійну, і аграрну. Паливний ринок для нього є ціллю номер один з перших днів повномасштабного вторгнення. Били в 2022-му, б’ють і в 2026-му.
Спочатку перекрили майже 100% довоєнних постачань, ми побудували нову систему через південний і західний кордони. Так, вона диверсифікована, гнучка, пройшла чимало випробувань.
Веземо розгалуженими маршрутами всіма видами транспорту. Це ідеальна система для країни, яка воює. Але це не означає, що вона непохитна й куленепробивна.
Ворог шукає наші слабкі місця. Він б’є, ми лагодимо, відновлюємося, працюємо. Треба готуватися, маю на увазі запаси пального.
Чому українським водіям, компаніям, громадам варто зробити запас пального і який?
В Україні пальне є, дефіциту нема. Наразі все нормально. Я не вірю в тотальний дефіцит на зразок 2022 року. Ми готові набагато краще.
Але певні локальні перебої можуть бути, і от саме їх ми маємо пережити на своїх запасах, щоб не створювати паніки й не висушувати АЗС. Навесні 2022-го нас зупинила саме паніка.
Треба, щоб максимальний запас зробили споживачі: водії, муніципалітети, територіальні громади, державні та приватні компанії. До слова, уряд декілька тижнів тому видав розпорядження про створення запасів пального по своїй вертикалі.
Практика показує, що більшість водіїв споживає до 100 літрів пального на місяць. Водіям варто мати його запас бодай на два-три тижні. Як правило, цей час необхідний для того, щоб ліквідувати перебої, якщо вони будуть, налагодити нову логістику, щось відремонтувати.
Розпорошений запас серед споживачів дасть змогу запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання в разі кризової ситуації. Створення запасу «на руках» допоможе цього уникнути і дасть час для подолання непередбачуваної ситуації.
Ви особисто запас зробили?
Так, маю запас для автомобіля і генератора.
А ваше коло спілкування запаси пального робить?
Безумовно, бо це на часі.
«Бензин і дизпальне ми імпортуємо. 70% – імпорт із заходу, 30% – з півдня»
Розкажіть про структуру вартості пального. Який відсоток у ній становить логістика?
50% – це закупівельна вартість, це світова ціна на пальне; 30–40% – це податки (акцизний збір плюс ПДВ); 15–20% – це логістика, витрати і прибуток АЗС.
Бензин і дизпальне ми імпортуємо. Україна одержує пальне з різних джерел. Логістично є два основні напрямки:70% – імпорт із заходу, 30% – з півдня. Польща, Литва і Румунія – три головні наші джерела постачання пального.
Навесні в інтерв’ю «Львівській Пошті» я запитувала вас, чи буде пальне по 100 гривень за літр? Сьогодні у Львові та області, як я вже зазначала, вартість літра дизпального більш ніж 100 гривень. Яким може бути максимум?
Якщо світова ціна втримається у межах 1,5 тисячі доларів за тонну дизпального, то маємо шанс пройти в межах ста гривень. Якщо ж ціна буде вища, то це вже проблема.
Зараз важко прогнозувати, як буде далі. Трамп знову щось напише, і ціни знову підскочать. Я в страшному сні не міг уявити дизель по 100 гривень.
Наголошу, що серед зовнішніх ризиків ескалація ситуації на Близькому Сході. Якщо це станеться, невідомо, до яких позначок може дійти вартість пального. Серед внутрішніх ризиків – війна і удари по паливній інфраструктурі, транспортних ланцюжках.
