В Україні, попри війну, пального не бракує, але зараз воно доволі дороге. Нагадаю, що в 2022 році ситуація з бензином і дизелем була набагато гіршою, ніж у 2026-му. Тоді пальне також коштувало недешево, але його не було. Зараз ми знаємо, де купувати бензин і дизпальне. Тепер постало питання вартості. Гіршим за дорогий дизель чи бензин є лише їх дефіцит. Про це «Львівській Пошті» наголосив директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
З його слів, дефіцит Україні не загрожує, а ціна вгамується: «Не може світ жити з такими високими цінами на пальне, він обов’язково цю ситуацію виправить. Сподіваюся, найближчим часом».
«Жодного дефіциту дизпального в Україні не має і не передбачається. Впродовж березня обсяги постачання тримаються на рівні 2025 року, навіть є очікування формування певного запасу на квітень. Контрактування дизпального на квітень триває – в середньому 40% уже зарезервовані», – запевняє експерт ринку пального.
«Україна має пальне з різних джерел. Логістично є два основні напрямки»
На п’ятий рік великої війни українці з бензином і дизпальним. Але ми не з українським пальним. Які країни зараз є постачальниками бензину і дизпального для України?
Через руйнування Кременчуцького нафтопереробного заводу внаслідок російських масованих атак Україна втратила власне виробництво пального і зараз є імпортером. Україна має пальне з різних джерел.
У нашій державі можна придбати продукцію майже 25 заводів виробництва пального з різних країн. Логістично є два основні напрямки.
Перший – західний. Це, зокрема, польський кордон, через який в Україну надходить як пальне польського виробництва, так і транзит із Литви, а також з польських і німецьких портів. Відповідно, коли є порт, пальне може бути і зі США, і з Саудівської Аравії, і з Кувейту.
Другий напрямок – південний. Мовиться про Румунію та румунські порти. Як-от порт Констанца, куди надходять вантажі з усього світу.
Ці два напрямки 50 на 50 забезпечують український ринок пального.
Назвіть трійку країн, на пальному з яких здебільшого їздять українські водії.
Польща, Литва і Греція. Щодо бензину – це Польща, Литва та Румунія, щодо дизелю – Греція, Польща та з портів.
«Україні потрібен свій нафтопереробний завод. Та це після завершення війни»
До війни в Україні працювала низка нафтопереробних заводів. Через російські атаки нафтопереробна промисловість фактично припинила роботу. Найбільший Кременчуцький НПЗ зазнав численних ударів і зараз не працює. Ми назавжди втратили ці заводи чи є надія на їх відновлення після закінчення війни?
Нині жоден із цих заводів не працює. У червні 2025-го ворог остаточно зруйнував Кременчуцький нафтопереробний завод. Але в цього заводу є перспектива. Україні потрібен свій нафтопереробний завод. Ми багато споживаємо. У нас є свій видобуток нафти. Можливо, не такий великий, але є. Це буде успішний бізнес.
До війни українські заводи конкурували з пальним російського і білоруського виробництва. І ця конкуренція була, м’яко кажучи, несправедлива. Переконаний, що в нас не буде російського і білоруського пального.
Конкуруватимемо з європейським пальним. Це буде сумлінна конкуренція. І це дає шанс, що наші внутрішні виробники стануть прибутковішими, зможуть інвестувати у нафтопереробні заводи і заробляти на цьому. Та все це після завершення війни.
«Є перманентний профіцит пального в Україні»
Пам’ятаємо 2022 рік, коли ворог цілеспрямовано знищував наші нафтобази, зокрема у Львові. Був дефіцит пального в 2022 році. Ракетними ударами росіяни знищували й нафтопереробні заводи. Пережила Україна в часі великої війни і блокування польського кордону. Які ще виклики гідно подолала Україна?
Маємо безпрецедентний досвід цілковитої перебудови ринку за лічені місяці. Ми завжди відчасу проголошення незалежності України купували пальне на Сході. І нам довелося повністю розвертатися на 180 градусів, шукаючи пальне на Заході.
Україна зробила це дуже швидко і якісно. В умовах війни це була ідеальна конфігурація при залученні максимальної кількості джерел постачання і постачальників.
Був важливий досвід, коли держава відмовилася від регулювання цін і ринок швидко наповнився пальним. І всі ці роки його є більше, ніж потрібно насправді.
Тобто дефіциту нема?
Не те що дефіциту, є перманентний профіцит пального в Україні. Я вкотре наголошую, що держава не має втручатися, а лише допомагати на своїх міждержавних рівнях із сусідами.
Скажімо, є координація роботи залізниць. Бізнес сам це не зробить. Цим має займатися держава. Портові питання, митні правила – це все питання держави.
Пряма функція держави – допомагати. Решту має робити бізнес, і робить він це якісно в часі великої війни. Українці з бензином і дизпальним.
Жодного дефіциту дизпального в Україні не має і не передбачається. Впродовж березня обсяги постачання тримаються на рівні 2025 року, навіть є очікування формування певного запасу на квітень. Контрактування дизпального на квітень триває – в середньому 40% уже зарезервовані.
Те, що Україна впоралася, є заслугою бізнесу, держави чи це спільна праця?
У кожного були свої завдання. Це ідеальна синергія бізнесу і державного управління. Бізнес підказував, що і як треба робити. Влада чула. Працював урядовий штаб.
Тепер знову виникла проблема з пальним, і знову працює урядовий штаб. Держава питає, що робити, а бізнес чітко каже, що варто зробити.
Чи чує влада бізнес у березні 2026-го?
Безумовно. І це добре. Ми все це вже бачили. Вже маємо досвід. Сьогодні відчувається продуктивна співпраця влади і бізнесу щодо пального в Україні.
Які виклики постали перед Україною в 2026 році щодо ринку пального?
Виклик один – війна. Ворог постійно змінює тактику, шукає вузькі місця і, на жаль, знаходить.
«Події на Близькому Сході спричинили ріст цін»
Підвищення цін на пальне було очікуваним навесні 2026-го чи відбулося через події на Близькому Сході?
Події на Близькому Сході спричинили ріст цін. Це єдина причина подорожчання пального.
У всьому світі водії шоковані цінами на пальне. Американці роздратовані й апелюють до президента США: «Дональде, як так?! Ти ж обіцяв дешевий бензин, а він дорогий».
У Європі просто трагедія: іспанська преса пише, що страшний сон про ціни на пальне збувся – бензин сильно подорожчав.
У Німеччині пальне вже по 2,30 євро за літр. По всій планеті чути нарікання з приводу дорогого пального. Це просто шок.
«З такими цінами не лише ми, але й уся планета не дасть собі ради»
Для українців шок? Подивіться, скільки заторів у Львові, водії як їздили, так і їздять…
Так, їздять, але є й такі, що затягнули паски і економлять. Було засідання урядового штабу Міненерго і паливні мережі звітували. Всі одностайні, що продаж пального знижується.
Їхав додому ввечері і бачив, як на двох великих заправках із багатьма колонками не було людей. Це українські реалії.
Ціна на пальне дуже висока. Це мій страшний сон. Заправляв повний бак – заплатив 6 тисяч гривень.
Але й ця криза мине. Ціни повернуться на колишній рівень. Однак це вже світове питання. З такими цінами не лише ми, але й уся планета не дасть собі ради.
Мій прогноз: все закінчиться ціною нафти 60 доларів за барель, як це було до початку ескалації на Близькому Сході, тобто на почату 2026 року.
Водії можуть «подякувати» Трампу за дороге пальне?
Саме так. І всі американці йому «вдячні», як я вже казав. У США всі їздять на автомобілях – і на роботу, і на навчання, і в магазин. І громадського транспорту, як в Україні, там не так багато. Зараз у всьому світі дороге пальне.
Ціна пального залежить від податків. Якщо в Україні податки – це 40% у ціні, то в Європі – 60%. Скажімо, в Польщі бензин зараз набагато дорожчий, ніж в Україні.
«Зараз дизпальне набагато дорожче від бензину»
А чому сьогодні в Україні дизпальне дорожче, аніж бензин А-95?
Тут немає нічого дивного. У Європі, як правило, дизпальне давно вже дорожче від бензину. Знову ж таки через податки. На дизпальне податки вищі. Дизпальне – це комерційне пальне. Це вантажівки, промисловість.
В Україні багато років поспіль на дизпальне були копійчані акцизи порівняно з бензином. Однак із 2024-го уряд почав трансформацію цих активів, зокрема синхронізацію з європейськими практиками, тому вартість дизпального різко зросла.
До цієї кризи, нагадаю, ціна на бензин і дизель була однакова. Зараз дизпальне дійсно набагато дорожче від бензину, бо Європа є дефіцитною щодо дизелю. Вона імпортозалежна.
Європа не виробляє стільки дизпального, скільки потрібно на ринку. А щодо бензину вона профіцитна, її заводи виробляють набагато більше за обсяги споживання. Отже, динаміка підняття світових цін на бензин до європейських набагато повільніша.
Чи буде пальне по 100 гривень за літр? У Львові вже жартують, що не буде, бо, мовляв, на табло АЗС немає місця на більше цифр.
Ми вже близько до піку стоїмо. Десь маємо зараз зупинитися, ситуація має стабілізуватися і розгорнутися донизу.
З тієї ситуації, яку маємо, 100 гривень за літр може бути. Якщо виникне необхідність, то й місце на табло знайдеться. Є ж електронні табло – там можна хоч тисячу написати. Є старі світлодіодні, і там проблема із сотнею (Сміється).
«Кешбек на пальне»: зі 100 водіїв скористаються десять
Через суттєве подорожчання пального 21 березня уряд запустив програму «Кешбек на пальне». Яке ваше ставлення до цього як експерта і водія?
Держава має щось робити. Політики мають щось робити. Подорожчання пального б’є не лише по автовласниках, це загроза зростання цін на все у державі.
Кабмін вирішив надати допомогу власникам авто, відреагувавши програмою «Кешбек на пальне»: виділяє 1000 гривень на місяць дисконту при його купівлі.
Я був і є прихильником того, що допомагати потрібно тим, хто цього потребує. Завжди був і є проти різних пільг у вигляді різних ставок акцизів на моторні палива та інші пільги власникам авто, бо вони не є соціально незахищеними верствами населення. У Європі, маючи автомобіль, не можна претендувати на будь-які пільги та субсидії від держави.
Звісно, програмою «Кешбек на пальне» можуть скористатися всі. Але, провівши опитування в своєму колі, я зауважив, що жодна людина цією програмою і кешбеком загалом не користується.
Користуються ті, кому це реально потрібно. Не думаю, що хтось на дорогих авто скористається «Кешбеком на пальне».
Але ж зі 100 водіїв програмою «Кешбек на пальне» бодай десять скористаються?
Думаю, так.
«Аграрний бізнес ще восени продав урожай і частину грошей скерував на придбання пального»
Чи вплине подорожчання пального на сільське господарство? Аграрії вже почали посівну.
На сільське господарство це ніяк не вплине. Аграрний сектор – локомотив нашої економіки. Це надпотужна галузь, яка може про себе подбати, і то завчасно. Це господарства із сучасною технікою, деякі вже мають гвинтокрили. Кажу про великі аграрні холдинги.
У 2022 році окремі українські аграрні холдинги почали купувати танкери і бензовозами возити пальне. Це не селяни, як у часи Союзу. Це потужний бізнес, який про себе дбає.
Так, подорожчання пального є поганою ситуацією, але… Пальне для аграріїв подорожчало і в Польщі, і в Румунії. Загалом усе залежатиме, якою буде ціна на аграрну продукцію, коли зберуть врожаї. Цього наразі ніхто не знає.
На нараді в глави уряду міністр аграрної політики запевнив, що українські аграрії уже з пальним. Це бізнес, який восени продав свій урожай і частину грошей скерував на придбання пального. Бо восени пальне завжди дешевше. Вони зараз, як кажуть, на коні.
Бачимо, що через дорожче пальне зростають ціни, зокрема на продукти харчування.
Безумовно, бо там є паливна складова. Інша річ – яка вона. Чи не буде це використане різними спекулянтами, мовляв, ви ціни на пальне бачили, тому й помідори чи огірки подорожчали.
Не розумію, як огірки можуть коштувати 250 гривень за кілограм?! У Києві від загалом 150 до 300 гривень за кілограм. В одному магазині бачив і по 400 гривень!
До теми:
«Зима була справжнім іспитом. Ринок гідно склав його»
У грудні – лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 мільйона тонн, що на 27% більше, ніж торішньої зими і трохи поступається результатом сезону 2022/2023 (1,77 мільйона тонн). Причиною збільшення постачань стали аномальні морози і масові знеструмлення через атаки росіян. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків. Такі висновки за результатами трьох зимових місяців зробили експерти «Консалтингової групи А-95».
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ Північно-Східної Європи і США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була теплішою. В січні 2026-го показник становив 76%, у той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тисяч тонн, або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ у Польщі й Литві, становила 515 тисяч тонн.
На другому місці Греція – 24% (409 тисяч тонн), звідки постачали переважно в грудні, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги «арктичної» марки дизпального з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тисяч тонн, що на третину більше, аніж тогоріч (188 тисяч тонн) і більш ніж у чотири рази, аніж позаминулого сезону (58 тисяч тонн). Найбільшими постачальниками «арктики» стали «Укрнафта» (162 тисяч тонн), ОККО (45 тисяч тонн) і WOG (37 тисяч тонн).
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому охопила 113 компаній проти 139 минулої зими. За підсумком зимового сезону 10 найбільших імпортерів забезпечили 77% обсягів дизпального, або 1,32 мільйона тонн.
«Зима була справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба в морозостійких марках дизпального, імпорт яких виявився рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, ба більше, увійшов у дуже турбулентний березень із запасами, які дозволили стримати зростання цін унаслідок початку війни в Ірані», – заявив директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
фото: Олег Огородник, «Консалтингова група А-95», Оля Семенюк
