Існує такий міф, що настільні ігри – це дитяча забавка, яка з дорослим життям має небагато спільного. Й серйозні люди не грають в усілякі «Уно», «Монополії» тощо. Але такі висновки роблять, найімовірніше, тому, що не надто заглиблюються у тему, вважаючи її нецікавою. Насправді ж таких забавок велике різноманіття, варто тільки знайти якусь гру за своїми інтересами – кіно, музика, фантастика тощо.
Наприкінці серпня у Львові відбувся фестиваль настільно-рольових ігор Dice Con. Й людям, що не надто добре розуміють усі нюанси цього ігрового світу, зокрема й мені, було напрочуд цікаво.
Але настільна гра у яскравій коробці – це результат, за яким стоїть тривалий процес розроблення. Про це для «Львівської Пошти» поговорила з Андрієм Мочурадом, військовослужбовцем, співзасновником та геймдизайнером студії Igrolad. Зараз команда працює над створенням першої у світі гри про роль безпілотників на війні – «Дроноводи». Її розробляли, спираючись на власний досвід, адже частина колективу нині перебуває на фронті. Проте усі, хто любить світ настілок й хоче брати участь у їх розробленні, можуть приєднатися до команди студії.
Одразу на початку нашої розмови Андрій наголошує, що Igrolad – це саме студія, а не видавництво настільних ігор: «Попри те, що війна розпочалася у 2014-ому, на ринку було чимало російських настільних ігор. Кардинально ситуація змінилася у 2022 році. В Україні почали адаптовувати відомі у світі настільні ігри й видавати їх. А наша студія займається, власне, розробленням автентичного українського продукту. Й коли говоримо про видавництво, то, повірте, друк – це остання стадія розроблення».
«В Україні культура настільних ігор ще не дуже розвинута»
Студію Igrolad Андрій разом з колегами, серед яких є ветерани, створив у 2024 році. Але починаючи з 2013-го, вони займалися ігрофікацією для бізнесу, розробляли комікси, освітні, історичні та розважальні настільні ігри.
Як зауважив Андрій, культура настільних ігор в Україні набирає обертів, а от за кордоном, наприклад, у Німеччині, у бібліотеках збираються компаніями й грають, бо це є один зі способів комунікації. В Україні такий рух поки розвивається. Та й небагато людей, які готові провести за складною та глибокою грою кілька годин. Бо, знову ж таки, існує стереотип, що настільні ігри – це щось дитяче й дорослі такими речами не займаються.
Водночас Андрій переконаний, що в країні культуру настільних ігор потрібно розвивати й робити це насамперед завдяки якісному українському продукту, а не закордонному, у якому закладені чужі наративи.
«У жовтні 2013 року ми випустили невеликий наклад коміксу про Юліана Головінського та «Летючу бригаду» – спецпідрозділ Української військової організації, з якої пізніше виросла Організація українських націоналістів. У коміксі розповідалося, зокрема, про пограбування львівської Головної пошти, яке відбулося без жодного пострілу. 12 друзів Оушена, порівнюючи з цією історією, стоять збоку й нервово озираються», – розповідає Андрій Мочурад.
Крім того, команда створила настільну гру «Сенсо» для людей з порушенням зору – вона єдина, яку випустили в Україні. Тираж склав близько 100 примірників. А от гра «Галичина» про оборону Львова й польсько-українську війну розійшлася тисячним накладом: «До слова, близько 70% продажів припали на Київ і Харків. Але у Львові ця гра популярною не стала, хоч це й наша історія. Були відгуки щодо «Галичини»: мовляв, гра класна, але ми її не подужали. Разом з командою порівнювали її з продуктом GMT Games, яка займається створенням військових настільних ігор. Дійшли до висновку, що наша одна з найлегших. Військові ігри, де є стратегічне поле, потрібно пересувати підрозділи, цивільним не заходять. Коли почалася повномасштабна війна, сиди приїздили натовські інструктори й показали, що MDMP-навчання (Military Decision Making Process – курс підвищення кваліфікації з ухвалення військового рішення. – Ред.) – це та ж настільна гра».
Але й у прості та короткі настілки розробники вкладали наративну складову. Це, наприклад, ігри про риболовлю, зокрема, у ній була інформація про усіх прісноводних риб, що водяться в українських водоймах, а також про здорове харчування, завдяки якій гравці дізнавалися, що таке білки, жири, вуглеводи, індекс маси тіла тощо. «Нам вдалося зробити так, що її можна швидко пройти й водночас дізнатися щось корисне. Але тривалість більшості ігор, які ми розроблятимемо, становитиме приблизно годину», – ділиться планами на майбутнє військовий.
«Дроноводи» – це перша у світі гра, присвячена безпілотникам»
Першою під брендом Igrolad вийде настільна гра «Дроноводи» про роль безпілотників на війні. У це розроблення учасники студії вкладали свій досвід, адже про те, як воювати дронами, знають не з чуток.
Прототип «Дроноводів» презентували на цьогорічному фестивалі Dice Con та, за словами нашого співрозмовника, він здобув чимало схвальних відгуків. На створення цієї настільної гри витратили багато часу, бо частина команди перебуває на фронті. Задум створити таку гру виник ще у 2022 році, але основну частину роботи Андрій виконав за півтора місяця у 2023-ому, перебуваючи на лікуванні.
«Унікальність «Дроноводів» полягає у тому, що це перша у світі гра про безпілотники та їхнє застосування на війні. Й це логічно, бо раніше дрони у бойових діях фактично не використовували. Крім того, гра доносить ті наративи, які зараз на часі. Тобто ще з допомогою одного інструмента ми розповідаємо про те, що варто дбати про особовий склад, реформувати армію, донатити на дрони. Ми досі допрацьовуємо гру, щоб вона вийшла нескладною, але водночас насиченою», – веде далі співрозмовник «Львівської Пошти».
«Дроноводи» з’являться у передпродажі наприкінці осені або взимку, оскільки більшість членів команди студії Igrolad воюють. А свої примірники замовники отримають у 2025 році. До того ж вторговані кошти спрямують на центри підготовки операторів БПЛА й на навчання тактичної медицини. Бо під час війни, як зауважив військовий, кожен повинен вміти керувати дроном й знати ази такмеду.
«Наша мета полягає у тому, що студія Igrolad має стати своєрідним хабом, який працюватиме над розробленнями про українську культуру, історію, зокрема сучасну», – зазначив Андрій та додав, що у команди є близько десяти прототипів ігор, зокрема це й проєкти на історичну тему.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» раніше писала про Артура Домчака – ветерана та дизайнера інтер’єрів.
