Станом на липень 2026 року у Львові є близько 128 комунальних закладів середньої освіти – початкові школи, гімназії, ліцеї та ще понад 30 приватних ліцензованих шкіл. Загалом у Львівській громаді налічується 85-90 тисяч учнів.
Гімназія «Тривіта» і загальноосвітня школа №72 розташовані на вул. Зубрівській (Сихів). Вони функціонують в одній будівлі, проте мають різні адміністрації. Ідея об’єднати ці школи не нова. Ще 10 років тому, у 2016-му, в управлінні освіти ЛМР виникла ідея об’єднати ці навчальні заклади, проте вона не мала успіху, бо місто не дійшло спільної думки з батьківськими громадами.
У 2026 році історія повторюється: місто знову ініціює злиття задля економії бюджетних коштів на утримання двох шкіл під одним дахом. Однак батьки учнів «Тривіти» категорично проти, мовляв, гімназія має власну історію та унікальний підхід до навчання, який неможливо просто інтегрувати в школу №72.
Чим відрізняються заклади
Гімназія «Тривіта» є комунальним закладом, заснованим у 2000 році як авторська школа. Сьогодні тут у 14 класах навчається 310 учнів. Гімназія бере участь у всеукраїнському експерименті в межах «Нової української школи». Її особливість – авторська модель духовно-морального виховання на основі християнських цінностей, атмосфера партнерства та індивідуальний підхід до кожної дитини.
Школа №72 є комунальним закладом, заснованим у 1981 році, який розташований за тією самою адресою. Тут навчається близько 800 учнів. Школа впроваджує національно орієнтовану систему виховання та робить акцент на поглибленому вивченні іноземних мов (англійську опановують із першого класу, польську – з п’ятого).
Позиція департаменту освіти ЛМР
Директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк у коментарі «Львівській Пошті» пояснив, що ситуація з «Тривітою» та школою №72 виняткова. Оскільки інфраструктурно це одна будівля, рішення про оптимізацію є раціональним, таку практику успішно застосовують в інших регіонах.
Водночас він спростував чутки про масове закриття чи об’єднання інших малих шкіл у місті через демографію:
«Якщо говорити загально, то з 2022 року кількість учнів у Львові зменшилася на 2,5–3 тисячі. Було орієнтовно 90 тисяч, зараз маємо 87 тисяч. Це зменшення на 2–4%, що фактично перебуває в межах статистичної похибки і не вплинуло суттєво на освітній ландшафт міста. Звісно, все залежить від мікрорайону: школи в центрі міста зараз менш наповнені, тоді як у Винниках чи Дублянах, навпаки, завантажені».
Головним аргументом влади є економія 2,4 млн грн завдяки скороченню дублювальних адміністративних посад. Закалюк запевняє, що для учасників освітнього процесу зміни будуть суто юридичними:
«Що ми розуміємо під реорганізацією? Для ліцею «Тривіта» та його дітей фактично нічого не змінюється: вчителі залишаються працювати зі своїми класами та учнями. Реорганізація – це юридична історія, яка дасть можливість учням «Тривіти» повноцінно користуватися всією інфраструктурою 72-ї школи. Для школярів та педагогів процес реорганізації буде майже непомітним.
Альтернатива в цьому випадку одна – залишити все, як є. Але ми не вбачаємо у цьому раціональності, тому стоїмо на своїй позиції. Щодо батьків, ми налагодили комунікацію. З представниками «Тривіти» шукаємо шляхи вирішення, які будуть безболісними для всіх сторін. Саме тому ми зняли це питання з порядку денного сесії міської ради та не виносили його на голосування».
Як батьки школярів реагують на об’єднання
Для об’єктивності «Львівська Пошта» поспілкувалася з трьома матерями учнів гімназії. Усі вони категорично проти реорганізації.
Олександра Александрова розповідає, що родина довго шукала заклад зі спокійною атмосферою та без булінгу. «Тривіта» зацікавила батьків сучасними інтерактивними методиками, індивідуальною увагою до дітей та невеликими класами, що полегшує комунікацію між всіма учасниками навчального процесу. Проте зустріч з посадовцями відділу освіти її розчарувала, бо представники влади не змогли чітко обґрунтувати потребу злиття, емоційно реагували на гострі питання та не запропонували альтернатив. У жінки виникло враження, що рішення не продиктоване освітніми інтересами і вже фактично ухвалене.
Соломія Тимо підтверджує, що діалог з управлінням освіти складається переважно із «загальних фраз без конкретики», хоча міські депутати виявилися більш відкритими до аргументів батьків.
Крім того, вона надала редакції маніфест батьківської спільноти, у якому батьки наголошують, що не проти освітніх реформ загалом, але відкидають приєднання до школи №72, побоюючись втратити авторську модель навчання, звичну атмосферу та інклюзію, які формувалися понад 20 років.
Також у власному аналітичному розборі батьки ставлять під сумнів економічну доцільність об’єднання. Згідно з ним заявлена владою економія 2,4 млн грн не підкріплена ретельними розрахунками. Батьківська спільнота гімназії вимагає від влади публічного обґрунтування цифр.
Третя співрозмовниця, яка побажала залишитись анонімною, порівнює реорганізацію з примусовим злиттям двох різних країн:
«Нам кажуть, що після об’єднання все залишиться так, як було. Але ми в це не віримо. Для нас це майже як об’єднати дві різні країни й запевняти одну з них, що нічого не зміниться. Ми вже знаємо з історії, що так не буває».
На її думку, батьки та представники міської влади говорять про різні речі. Влада робить акцент на матеріальних перевагах, тоді як для батьків головною цінністю є психологічний комфорт дітей та атмосфера в школі:
«Для нас «Тривіта» – це місце, де дитину не ламають, а допомагають їй розвиватися. Тут навчаються й ті діти, які мали негативний досвід в інших школах. Учителі самостійно залагоджують конфлікти, дослухаються до дітей, а батьки можуть відкрито висловити свої зауваження без страху, що це якось позначиться на дитині. Таких шкіл небагато. Для мене це перший такий заклад із чотирьох, де навчалися мої сини. Такі школи потрібно розвивати, а не закривати».
Водночас співрозмовниця стверджує, що навіть без остаточного рішення процес уже впливає на життя школи. Частина педагогів звільняється, деякі батьки переводять дітей до інших закладів, а сім’ям майбутніх першокласників повідомляють про зарахування до школи №72. Деяким батькам, які приходять оформляти дітей саме в «Тривіту», говорять про відсутність місць.
Позиція вчителів: страх звільнень і втрата ідентичності
Учителька в «Тривіті», яка не побажала називати своє ім’я, у розмові з журналістами висловила переконання, що в разі злиття гімназія гарантовано втратить свою унікальність. Хоча навчальні програми в обох закладах відповідають єдиним державним стандартам, головна відмінність полягає в атмосфері:
«Ми починали як авторська школа. Наша особливість – це стосунки між учителями, батьками і дітьми. Ми фактично одна родина, де є чесна комунікація, постійний контакт і взаємна довіра. Тут дітей чують і підтримують. У нас багато особливих дітей, та вони почуваються тут як удома. Ми не підвищуємо на них голос, знаємо, як із ними працювати».
Співрозмовниця каже, що вчителі не вірять обіцянкам управління освіти, адже представників «Тривіти» в адміністрації нового об’єднаного закладу не буде. Більшість колективу не підтримує злиття, однак відкрито висловлювати свою позицію боїться:
«Ми є заручниками ситуації. Нас ніхто не питав, чи підтримуємо ми реорганізацію. Підписи, які збирали, лише підтверджували, що нас ознайомили з інформацією про можливе об’єднання. Це не була згода на нього. Багато вчителів просто бояться втратити роботу, тому не можуть говорити відкрито».
Проміжні висновки
З матеріалів, якими поділилася Соломія Тимо, стало відомо, що батьки учнів уже зібрали сотні підписів на підтримку збереження гімназії «Тривіта» як окремого закладу освіти. З їхніх слів, вони готові до конструктивного діалогу з міською владою, однак наполягають на пошуку альтернатив реорганізації.
Водночас у департаменті освіти Львівської міської ради запевняють, що налагодили комунікацію з батьківською спільнотою і працюють над рішенням, яке буде прийнятним для всіх сторін. Саме тому питання реорганізації зняли з порядку денного сесії міськради та не виносили на голосування.
«Думаю, ми врегулюємо цю ситуацію завдяки діалогу», – зазначив керівник департаменту освіти Андрій Закалюк.
«Львівська Пошта» й надалі стежитиме за розвитком подій та інформуватиме читачів про їхній перебіг.
