Україні байдуже, а Польща дає гроші

Реставрація об’єктів історико-архітектурної спадщини Львова. Вартість відновлення, цінність, коментарі експертів

Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща спільно з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради розпочало новий сезон реставраційних робіт у Львові. 
У рамках цієї співпраці впродовж літа і осені 2013 року польські та українські фахівці працюватимуть у Латинському катедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, Вірменському катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці, на Личаківському цвинтарі та в Музеї народної архітектури і побуту (Шевченківський гай). Для проведення робіт на цих локаціях Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща виділило понад 3 мільйони гривень – ця сума буде витрачена лише у 2013 році. Загалом же в рамках співпраці щодо відновлення історичних та архітектурних пам’яток Львова, які є об’єктами спільної культурної спадщини Польщі та України, наші сусіди за п’ять років витратили вже близько 12 мільйонів гривень.
Днями комісія, до якої входять знані українські та польські експерти, оглянула об’єкти, на яких проводили роботи торік, і ознайомилася з новими, які реставруватимуть впродовж 2013-го. Серед них – п’ять надгробків на Личаківському цвинтарі, розписи Яна Розена у Вірменському соборі, бічна каплиця Святого Сакраменту (каплиця Вишневецьких) та дві надгробні плити у Латинському костелі і скульптура святого Павла, встановлена на огорожі цієї сакральної споруди. Спеціально для наших читачів та всіх небайдужих львів’ян „Пошта” підготувала спецтему із коментарями експертів щодо робіт, які проводитимуть у нашому місті, їх вартість та цінність об’єктів, що підлягають реставрації.

Личаківський цвинтар  

Ось уже шостий рік поспіль як тільки настає весна, польські та львівські реставратори починають відновлення надгробків на найстарішому цвинтарі нашого міста – Личаківському. Він має надзвичайну мистецьку цінність та історичне значення, тож фактично належить не лише до спільної культурної спадщини України і Польщі, але й усієї Європи. 
Вартість цьогорічних робіт –950 тис. грн. Загальна вартість реставраційних робіт, виконаних з 2008 по 2012 роки, – 7 млн грн.
У рамках цьогорічного етапу реалізації українсько-польської програми “Збереження спільної культурної спадщини” тут реставрують ще п’ять надгробків видатних львів’ян, обраних українсько-польською експертною комісією, – правника, економіста, директора страхового товариства “Дністер” Ярослава Кулачковського, доктора медицини Ігнація Крувчинського і Здзіслави Крувчинської, дами ордену Зіркового хреста, графині Марії-Анни Понініської, відомого діяча спортивного товариства “Сокіл” Леона Тварецького та військового Юзефа Жуковського. 
При відборі об’єктів фахівці керувалися чотирма основними критеріями – історичною роллю людини, яка тут похована, мистецькою цінністю надгробка, технікою його виконання та матеріалами і станом.
Тож із червня по жовтень під керівництвом Януша Смази на Личакові працюватиме команда з десяти реставраторів – по двоє з України та Польщі. Серед них добре знані львів’янам скульптори Орест Дзиндра і Тарас Бенях, а також Кшиштоф Юркув і Бартош Марковський. А вже у  листопаді експертна комісія оцінюватиме здійснені ними роботи і визначить план реставрацій на наступний, 2014 рік.

Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

З 2008-го триває багаторічний проект реставрації інтер’єру кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії. За цей час уже встигли відновити багатоярусний головний вівтар, вівтар з двома картинами у бічній каплиці Ченстоховської Божої Матері у правому нефі, три вікна з вітражами в Презбітеріумі (Марія Королева Польської Корони, Посвячення архиєпископа Григорія із Сянока кардиналом Збігнєвом Олесницьким і Leopolis opresso), кам’яну архітектурно-скульптурну композицію (Господній гріб) на північній елевації катедри.
Вартість цьогорічного етапу реставраційних робіт у каплиці Вишневецьких – 415 тис. грн.
Цього року тут проводитимуть реставрацію двох надгробних плит, скульптури святого Павла, встановленій на огорожі костелу, і продовжать роботу в бічній каплиці Святого Сакраменту (каплиця Вишневецьких) у лівому нефі, яку вважають одною з найцінніших у катедрі.
В каплиці Вишневецьких ще з 2010 року працює реставратор Ян Вілкойць –  планує відновити 142 метрів ліпнини між двома карнизами і 90 метрів розписів вікон. Крім того, потрібно оновити скульптури святих. Для цього, крім реставрації, належить виготовити ще низку втрачених елементів. 
А от над надгробними плитами і скульптурою святого Павла працюватимуть п’ятикурсниці кафедри реставрації Академії мистецтв у Варшаві Марта Шимков’як і Анна Кудзя під керівництвом Януша Смази. Над плитою Станіслава Ганеля, що датується XVI ст., студентка працює з 2012 року. Робота майже завершена, залишилося встановити пам’ятний напис під нею, потинькувати стіну і колорувати її. 
Кому було встановлено другу плиту, яку Марта Шимков’як відновлюватиме цього року, наразі не відомо, бо написи на ній майже стерлись. Її відновлення реставратор планує розпочати в другій половині червня, а завершити у вересні.
Тим часом Анна Кудзя відновлюватиме кам’яну скульптуру святого Павла. “Роботи з нею чимало, бо через кислі дощі та погані погодні умови камінь дуже знищився, – каже вона. Тож доведеться цілком замінити праву руку фігури, яку, зі слів реставратора, вже відновлювали на початку ХХ століття. Потрібно переробити й саму основу огорожі – вона сильно розтріскалась і будь-коли може обвалитися”.

Вірменський катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці

Загальна вартість реставраційних робіт у Вірменському катедральному соборі з 2006 по 2012 роки – 4 млн грн.
Цього року завершують роботи з відновлення дерев’яного вівтаря “Розп’яття” (“Гольгота”) в південному подвір’ї катедри. Над ним  і  трьома настінними епітафіями з 2010-го працювала група польських та українських фахівців під керівництвом Анджея Казберука. Проект здійснюють за координації Фонду культури і спадщини польських вірменів та фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова” у співпраці з представниками вірменської общини Львова.
Вартість робіт з відновлення дерев’яного вівтаря “Розп’яття” – 3,9 млн грн. Вартість цьогорічного етапу реставрації північної стіни нефа – 170 тис. грн.
Під час огляду об’єкта українсько-польська комісія, очолювана мистецтвознавцем, професором Ягеллонського університету, заступником директора Королівського замку у Вавелі Єжи Петрусом, звернула увагу на стан однієї із зовнішніх стін храму. Домовилися про те, що українські реставратори подбають про її вигляд, пофарбують. 
Постало й питання покрівлі. Нагадаємо, що в серпні 2011 року шукачі дорогоцінних металів поцупили кілька листів мідної бляхи. Чи не одразу ж стіни набрали вологи, тож реставраторам довелося припинити відновлення унікальних розписів Яна Розена на внутрішній стіні сакральної споруди. І оскільки ситуація ця вкрай загострилася, представник вірменської общини, львівський ресторатор Вардкес Арзуманян зголосився власним коштом придбати спеціальний покрівельний матеріал, до складу якого не входять дорогоцінні метали. Своєю чергою реставратор Анджей Казберук, який саме завершує роботи у подвір’ї собору, погодився відновити пошкоджений дах.
Тим часом у приміщенні Вірменського катедрального собору вже у червні польсько-українська група з п’яти-шести реставраторів під орудою Павела Барановського візьметься за відновлення  настінних поліхромій Яна Генрика. Робота над ними триває ще з 2006 року. 
За цей час відреставрували найбільш зруйновані розписи на південній стіні нефа, найстаріші (датовані XVI ст.) вцілілі вірменські настінні поліхромії та вітраж у західній стіні нефа. Цього року реставраційні роботи продовжать на північній стіні нефа. “Найперше потрібно зробити технічні операції – очистку, підклеювання всіх шарів до цегляної основи та відновлення втрачених елементів”, – каже Павел Барановський. Крім того, плануємо відновити вікно, що на лівій стіні собору. Наразі воно забите дошками, та реставратори пропонують дослідити його, відкрити для огляду ґрати і, можливо, засклити матовим склом. 
Усі роботи реставраційного сезону – 2013 в цій сакральній споруді на прохання настоятеля Вірменської апостольської церкви отця Тадеуса Геворгяна повинні завершити до середини вересня. А все тому, що 14 вересня у Львові святкуватимуть 650-річчя вулиці Вірменської. До нашого  міста завітає чимало почесних гостей, які, звичайно ж, захочуть побувати у храмі. Тож реставраційна група пообіцяла упоратися з роботою до цього часу. Експертна комісія і представники вірменської общини Львова також домовилися, що саме 14 вересня відбудеться урочисте відкриття і освячення дерев’яного вівтаря “Розп’яття”.

Дерев’яний костел із села Язлівчик

І наостанок  кілька слів про багатостраждальний костел із села Язлівчик, що в Бродівському районі Львівської області. Як уже писала “Пошта”, в лютому цього року львівський  Музей народної архітектури і побуту підписав угоду з поляками про співпрацю. Пам’ятку латинської сакральної архітектури розмістять у Шевченківському гаю – між етнозонами “Львівщина” та “Волинь”. Вона доповнить комплекс старовинної дерев’яної архітектури, зібраний у одному з найбільших скансенів України.
Вартість робіт за 2012-2013 рр. – 1,43 млн. грн.
Проект із перенесення та реставрації цього костелу під керівництвом професора Романи Цельонтковської реалізують спільно з факультетом архітектури Гданської політехніки під патронатом ІКОМОС. 
У 2012 році був здійснений перший етап робіт – демонтаж, оновлення елементів, з яких складається ця сакральна споруда, і знайдених всередині вівтаря, різьблених та металевих частин, хреста тощо.
В 2013 році група реставраторів розпочне другий етап робіт. З початку червня фахівці працюватимуть над встановленням костелу у Шевченківському гаю, а вже наприкінці вересня його як музейний експонат відкриють для огляду.
Варто зауважити, що паралельно із перенесенням костелу з Язлівчика у Польщі триває аналогічний проект з реставрації та перенесення греко-католицької церкви Покрови Богоматері з Купна, що неподалік Перемишля, до Годкова, що біля Ельблонга. Там живе громада українців, переселених у 40-х роках минулого століття внаслідок операції “Вісла”. Ці люди також зверталися по допомогу до професора Романи Цельонтковської як фахівця з дерев’яних споруд, аби відновити церкву і перенести її до Годкова.
Януш Смаза, керівник реставраційної групи
– Очищення гробівця Ярослава Кулачковського проводитимемо двома методами: водою під тиском та піскоструминним апаратом. Плануємо замінити частини, виготовлені з цементу, мінеральними, аби повернути пам’ятникові автентичний вигляд. Бронзові елементи треба покрити воском, щоб зберегти стару патину, а металеві свічники очистити і відреставрувати. Пам’ятник на могилі родини Крувчинських оновлюватимемо два роки поспіль. У 2013-ому маємо реставрувати металеву огорожу, яка, судячи з усього, була зроблена за кордоном на замовлення і тому унікальна. Принаймні я ще не бачив нічого схожого ані на цьому цвинтарі, ані деінде. Тут треба відновити втрачені та знищені часом та погодними умовами елементи, а ще – підняти огорожу на 10-15 сантиметрів над основою пам’ятника, щоб узимку на ній не залежувався сніг. На гробівці Леона Тварецького основне – відчистити вторинні біологічні та мікрохімічні нашарування. Робитимемо це водою під тиском, крім того, використаємо й “піскострумінь”. Дуже цінним є надгробок Марії-Анни Понініської. Він один із найстаріших скульптурних зображень на Личаківському кладовищі. До таких належить і поховання Юзефа Жуковського, яке має особливе оздоблення у вигляді родинного герба. На обох об’єктах нас чекає копітка праця над відновленням пам’ятних написів, що майже стерлися.
Роман Дац, начальник відділу охорони та використання об’єктів культурної спадщини управління історичного середовища Львівської міської ради
– Цей проект ми реалізуємо спільно з поляками. Кошти, потрібні на реставрацію, виділяє Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща. Востаннє ми отримували гроші на такі роботи з нашого державного бюджету ще в 2008 році на часткове відновлення костелу кларисок. Львівська міська рада фінансує реставрацію багатьох інших архітектурних пам’яток міста. Зокрема, цього року в міському бюджеті заклали 3 млн грн на відновлення будівлі Музею сакральної барокової скульптури Й.-Г. Пінзеля (колишній костел кларисок). За ці кошти мають зробити покрівлю, дерев’яні конструкції та верхній декоративний фриз, який починає руйнуватися. Замовником є управління капітального будівництва ЛМР. Проте робіт на об’єкті зараз не проводять, бо ще не було тендера. Тож процес реставрації зупинився, бо процедура торгів досить складна і тривала. Також у 2013 році маємо завершити ремонт проходу з вулиці Лесі Українки на Вірменську, відновити дах церкви на Старознесенській, крім того, розпочнемо роботу над пам’яткою архітектури на проспекті Шевченка, 23. Цей будинок в аварійному стані, там погана ситуація з фундаментом, потрібно працювати над фасадом і дахом. У планах – роботи на площах Арсенальній та Митній.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1166 / 4.52MB / SQL:{query_count}