У часі війни, допоки тривають активні бойові дії, вибори неможливі. Повоєнні вибори проводити потрібно. Але коли вони будуть, ще невідомо. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначив Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України.
Нагадаємо, як повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук, в Україні готують спеціальний законопроєкт для проведення повоєнних виборів, який регулюватиме вибори після закінчення воєнного стану.
Про повоєнні вибори в Україні та виклики, пов’язані з ними, важливість роботи Держреєстру виборців, які вибори мали б бути першими, «Львівська Пошта» поговорила з експертами.
Які є виклики?
«Україна до виборів після війни не буде настільки готова, як у мирний час. Ця готовність буде нижчою. Насамперед тому, що знищена інфраструктура, де мало б відбутися голосування, є велика міграція населення, зокрема за кордон. Мовиться про мільйони українців. Це виклики. Також питання, як і де голосуватимуть військові. Демобілізація не буде одночасною. А як голосуватимуть на замінованих територіях? Це також питання і виклик», – каже Андрій Магера.
З його слів, є багато факторів, які впливатимуть на якість виборчого процесу.
«Що більше часу буде для підготовки перших повоєнних виборів, то якіснішими вони будуть. Поспіх тут недоречний», – наголошує колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України.
Андрій Магера певен: запит суспільства на проведення виборів буде великий.
«Запит суспільства на зміну влади буде дуже великий. Тут ми опинимося на роздоріжжі: або швидко, або якісно. Звісно, краще провести вибори якісно. Але чи так буде, важко сказати», – додає співрозмовник.
З його слів, важливо вирішити, які вибори Україна має провести першими: президентські чи парламентські.
«Усі вибори треба проводити окремо. Першими мають бути президентські»
«Думаю, першими мають бути президентські. Президент України раніше набув повноважень, аніж парламент. Суто організаційно президентські вибори є простішими, аніж парламентські. Провівши їх, побачимо, які виклики й ризики очікують насна парламентських виборах, і завчасу до них підготуємося. На президентських виборах обирають одну особу, на парламентських – 450 осіб», – говорить він.
«Ми не знаємо, які виборчі регіони будуть, де буде окупація, де їїне буде. Пройшовши повоєнний виборчий процес, побачимо, що потрібно виправити на парламентських виборах», – каже Андрій Магера.
Юрист наголошує: усі вибори треба проводити окремо.
«Свого часу парламентські вибори об’єднували з місцевими. Це був 1998-й, 2002-й і2006 рік. Тричі так було. Президентські лиш один раз проводили з місцевими – в 1994 році», – зазначає він.
Андрій Магера каже, що вірить, що вибори відбудуться: «Але доки будуть військові дії, доти буде воєнний стан в Україні. А під час воєнного стану жодних виборів бути не може».
З його слів, експерти кажуть, що найоптимальнішим варіантом є проведення виборів через шість місяців після закінчення війни.
«Міжнародники готові надсилати нам спостерігачів, зокрема ОБСЄ, але вони говорять про дев’ять місяців. Не дуже вірю, що Україна готуватиметься до виборів шість місяців, найімовірніше, два-три. Суспільство вимагатиме негайного проведення виборів. Під час парламентських виборів буде багато несподіванок, багато зайде нових партій. Що стосується президентських виборів, то тут повоєнна соціологія дуже сильно відрізнятиметься від тієї, що є», – говорить юрист.
«Найпевніше, Валерій Залужний піде на президентські вибори»
На запитання «Львівської Пошти», чи піде, на його думку, Володимир Зеленський на другий термін, чи балотуватиметься на президента України Валерій Залужний, Андрій Магера відповів: «Залежить, який у Володимира Зеленського буде рейтинг. А він падатиме. Оточення тягнутиме його на нові вибори. Найпевніше, Валерій Залужний піде на президентські вибори. Він має високий рейтинг підтримки. Чи піде Петро Порошенко? Радше ні, аніж так. На парламентські вибори Петро Порошенко і ЄС точно підуть».
Повністю тему про повоєнні вибори в Україні та виклики читайте за посиланням:
