В Україні готують спеціальний законопроєкт для проведення повоєнних виборів, який регулюватиме вибори після закінчення воєнного стану. Про це заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук.
«Вибори в Україні можливі лише після закінчення воєнного стану. Ми напрацьовуємо цей законопроєкт, адже для проведення наступних виборів необхідний новий спеціальний законопроєкт, який регулюватиме так звані повоєнні вибори», – зазначив голова ВРУ.
Руслан Стефанчук акцентував, що після закінчення війни перед Україною постане багато викликів. «Готуємо різні базові сценарії для того, щоб люди могли реалізувати своє фундаментальне конституційне право на вибір», – уточнив спікер.
Про повоєнні вибори в Україні та виклики, пов’язані з ними, важливість роботи Держреєстру виборців, які вибори мали б бути першими, чи піде Володимир Зеленський на другий термін президентства «Львівська Пошта» поговорила з експертами. Вони кажуть, що жодного офіційного законопроєкту про спецвибори наразі немає.
Співрозмовники одностайні: повоєнні вибори для України важливі і потрібні, бо ми демократична країна. А в часі війни, допоки тривають активні бойові дії, вибори неможливі. Коли закінчиться війна, тоді й розумітимемо, коли відбудуться вибори.
«До повоєнних виборів Україна має готуватися завчасно»
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора»:
450 громадських організацій у лютому 2025-го підтримали заяву щодо повоєнних виборів в Україні, зокрема й про ризики. Розробка законодавчої бази під будь-які вибори зазвичай потребує дуже багато часу.
Нагадаю, що Виборчий кодекс готували понад шість років. Окремі закони, як-от нову редакцію про політичні партії – п’ять років. І досі немає фінального тексту, щоби внести його на реєстрацію.
Для перших повоєнних виборів однозначно потрібен окремий спеціальний закон. Імовірно, разового застосування, для того щоб урегулювати питання і участі окремих органів влади, які, можливо, є нетиповими для стандартних мирних виборів, і їх організацію, і голосування в ширшому форматі на закордонному виборчому окрузі. Все це потребує спеціального врегулювання.
Було б добре, якби цей спецзакон готували. Але, за моєю інформацією, його немає. Думаю, спікер, говорячи про спецзакон про вибори, має на увазі певну перспективу. І ця перспектива є, вона лежить у площині напрацювань.
«Опора» та різні організації, комітети ВРУ впродовж трьох років проводили різноманітні обговорення, зокрема публічні й робочі. Збиралися аналітики, юристи, представники різних інституцій.
Ми обговорювали питання, як організувати голосування, скажімо, на закордонному виборчому окрузі. Говорили, які заходи безпеки потрібні на перших повоєнних виборах, на яких територіях можна буде проводити вибори в разі скасування воєнного стану.
Потрібні правила, стандарти і норми. Важливо, щоб політичний процес був убезпечений. Водночас важливо, щоби питання безпеки не використовували маніпулятивно з політичною метою.
Повоєнні вибори для України важливі, бо ми демократична країна. І транзит влади після війни повинен відбуватися в законний, мирний, безконфліктний спосіб.
Демократія так і працює, що одні люди віддають владу для проведення виборів, навіть якщо їм це не подобається. А для повоєнної країни, в якій спостерігається високий рівень чутливості суспільства до тих чи інших процесів, гравців, політичних груп, це також має працювати в такий спосіб.
Виборчий процес, зокрема голосування, має бути максимально демократичним, законним, врегульованим і відповідати міжнародним стандартам.
Не забуваймо, що ми ще плануємо бути членом ЄС. Є окремі реформи, які мають бути реалізовані з цією метою. Є розроблена дорожня карта про демократію, погоджена українським урядом та Європейською комісією. І серед цільових завдань там є, зокрема, питання врегулювання виборів.
У дорожній карті, до підготовки якої долучилася «Опора», мовиться і про реформу виборчого законодавства, і про реалізацію прав громадян на перших повоєнних виборах. Питання участі військових та громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, у виборах також мають бути врегульовані.
До повоєнних виборів Україна має готуватися завчасно, щоб усе було в межах правової визначеності. Викликів багато. Нема закону, бо на основі чинного Виборчого кодексу повоєнні вибори організувати неможливо.
Є низка питань: хто має право брати участь у виборах? Яка має бути застосована виборча система, якщо говоримо про парламентські вибори? У нас багатьох дільниць уже нема, вони знищені, то як організувати процес? Відсутня інфрастуктура, і людям не буде де голосувати.
Як організувати голосування за кордоном? У деяких країнах потрібне регулювання не лише з нашого, але й з їхнього боку. Скажімо, в Чехії на рівні закону заборонено організовувати і проводити голосування поза межами посольств. А це країна, яка прийняла третю за чисельністю кількість українських шукачів тимчасового прихистку.
Ми не маємо чіткої інформації, скільки виборців є за кордоном. МЗС інформує, що на консульському обліку стоять 420 тисяч громадян України. Наші партнери повідомляють, що в межах ЄС перебуває майже п’ять мільйонів громадян.
Знадобляться три-чотири місяці на повноцінну просвітницьку кампанію, щоби громадяни, які за кордоном, повідомили про своє бажання брати участь у виборах як виборці і змінили свою виборчу адресу, що є підставою участі у виборах. На це потрібен час. Необхідна технічна інфраструктура за кордоном, щоби провести вибори.
Зараз ЦВК уже відновлює роботу Державного реєстру, що дуже правильно. Держреєстр громадян, які мають виборчі права, мусить безперебійно працювати.
Також питання, як організувати голосування військових. Їхні права як виборців можуть бути реалізовані або за місцем перебування, або на будь-якій ближній цивільній виборчій дільниці.
Відкриття дільниць для військових лише у військових містечках або на місці дислокації, постійного перебування – не дуже добра ідея. Бо завжди на закритих дільницях, як-от лікарні, військові інституції, тюрми, голосування відбувається під контролем керівника й адміністрації. На жаль, так було, але так не має бути.
Тиск на виборців неприпустимий, цього не можна допускати. Важливо, щоб вибори були демократичні. Закриті виборчі дільниці сприяють тому, що адміністрація впливатиме на результат волевиявлення.
Вибори мають бути роз’єднані між собою. Це вимога Виборчого кодексу, вона дуже раціональна. Кожна гілка влади повинна мати свій контекст і свою кампанію.
Якщо місцеві вибори проводять разом із парламентськими та президентськими, то, найімовірніше, на місцевому рівні голосуватимуть по вертикалі партії. Тобто за тих, кого підтримують на парламентських і президентських виборах. Це ненормально, бо це створює дисбаланс влади, а влада має бути збалансованою.
За логікою мають відбутися ті вибори, які пропущені. В жовтні 2023-го мали відбутися парламентські вибори. Нагадаю, що попередні були позачерговими. Тобто президент юридично скоротив роботу парламенту на 10 місяців. Другі мали б бути президентськими – в березні 2024-го. І треті, місцеві – у жовтні 2025-го.
Ми не оперуємо всіма даними, які є розвідки України в геополітичному вимірі, що впливатимуть на цей процес, тобто яким буде сценарій транзиту з війни у мир. Чи це буде тимчасове припинення вогню, чи якась стабілізаційна політична угода, чи юридична угода.
Чи це буде угода і лінія фронту стабілізуватиметься, і Україна перейде в стадію позиційної війни, коли є дві сторони, які не рухаються в жодний бік. Обстріли України тривають, зокрема ракетами та дронами, але наземна операція росіян не просувається, тож Україна переходить у стадію позиційної війни. Водночас може бути певний етап незворотної політичної кризи, а вибори – це завжди вихід із політичної кризи.
Не знаю, яким буде сценарій виходу з війни, тому не можу прогнозувати, які вибори відбудуться найперше. Якщо виходити з норм Виборчого кодексу, то після закінчення правового режиму воєнного стану є місяць, коли мають бути оголошені всі пропущені вибори.
Але є й заборона на проведення всіх виборів одночасно. Тому важлива роль Конституційного суду, який зараз є недієздатним, бо немає кворуму суддів. Важливі військова, безпекова і політична ситуації.
Якщо Україна не проведе перші повоєнні демократичні вибори належним чином, то не стане членом ЄС, не закінчить повноцінно війну, що призведе до розколу суспільства. Добре, якби готували перехідний спецзакон про вибори із залученням експертів, представників парламенту, уряду, опозиції.
«Що більше часу буде для підготовки перших повоєнних виборів, то якіснішими вони будуть»
Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України:
У часі війни, допоки тривають активні бойові дії, вибори неможливі. Повоєнні вибори проводити потрібно. Але коли вони будуть, ще невідомо.
Україна до виборів після війни не буде настільки готова, як у мирний час. Ця готовність буде нижчою. Насамперед тому, що знищена інфраструктура, де мало б відбутися голосування, є велика міграція населення, зокрема за кордон. Мовиться про мільйони українців. Це виклики.
Також питання, як і де голосуватимуть військові. Демобілізація не буде одночасною. А як голосуватимуть на замінованих територіях? Це також питання і виклик.
Є багато факторів, які впливатимуть на якість виборчого процесу. Що більше часу буде для підготовки перших повоєнних виборів, то якіснішими вони будуть. Поспіх тут недоречний.
Разом із тим запит суспільства на проведення виборів буде великий. Запит суспільства на зміну влади буде дуже великий.
Тут ми опинимося на роздоріжжі: або швидко, або якісно. Звісно, краще провести вибори якісно. Але чи так буде, важко сказати.
Важливо вирішити, які вибори маємо провести першими: президентські чи парламентські. Думаю, першими мають бути президентські. Президент України раніше набув повноважень, аніж парламент.
Суто організаційно президентські вибори є простішими, аніж парламентські. Провівши їх, побачимо, які виклики й ризики очікують нас на парламентських виборах, і завчасу до них підготуємося. На президентських виборах обирають одну особу, на парламентських – 450 осіб.
Ми не знаємо, які виборчі регіони будуть, де буде окупація, де її не буде.
Пройшовши повоєнний виборчий процес, побачимо, що потрібно виправити на парламентських виборах.
Усі вибори треба проводити окремо. Свого часу парламентські вибори об’єднували з місцевими. Це був 1998-й, 2002-й і 2006 рік. Тричі так було. Президентські лиш один раз проводили з місцевими – в 1994 році.
Вірю, що вибори відбудуться. Але доки будуть військові дії, доти буде воєнний стан в Україні. А під час воєнного стану жодних виборів бути не може.
Експерти кажуть, що найоптимальнішим варіантом є проведення виборів через шість місяців після закінчення війни. Міжнародники готові надсилати нам спостерігачів, зокрема ОБСЄ, але вони говорять про дев’ять місяців.
Не дуже вірю, що Україна готуватиметься до виборів шість місяців, найімовірніше, два-три. Суспільство вимагатиме негайного проведення виборів.
Під час парламентських виборів буде багато несподіванок, багато зайде нових партій. Що стосується президентських виборів, то тут повоєнна соціологія дуже сильно відрізнятиметься від тієї, що є.
Чи піде Володимир Зеленський на другий термін? Залежить, який у нього буде рейтинг. А він падатиме. Оточення тягнутиме його на нові вибори. Найпевніше, Валерій Залужний піде на президентські вибори. Він має високий рейтинг підтримки. Чи піде Петро Порошенко? Радше ні, аніж так. На парламентські вибори Петро Порошенко і ЄС точно підуть.
«Повоєнні вибори: складний виклик для України. Емоцій і популізму буде вдосталь»
Олександр Антонюк, військовослужбовець Збройних сил України, політичний консультант:
Наголошував і наголошую: вибори в часі війни нереальні! Повоєнні вибори в будь-якому випадку якісними не будуть, а емоційними та дуже складними. Для України це буде складний виклик і складний процес. Зокрема, відбудеться накопичення багатьох претензій до чинної влади.
Можемо провести паралелі з Великою Британією після Другої світової війни. Нагадаю, що Вінстон Черчилль програв ті вибори. Очевидно, на нас чекає схожа ситуація.
Якими будуть в Україні повоєнні вибори в організаційному моменті, складно уявити. Ми не знаємо, коли закінчиться війна, в якому Україна буде статусі, в якому статусі буде весь світ.
За моєю інформацією, наразі жодного спецзакону, про який говорить спікер Стефанчук, немає. Можливо, його обговорюють, але на папері наразі нічого немає, ніяких напрацювань. Є ідеї в когось, але це не спецзакон.
Потрібно розуміти пріоритети і виклики для держави. Припускаю, що в Україні буде велика кількість популізму, тож виборець має бути дуже пильним.
Найімовірніше, війна триватиме довго, а бойові дії – це інша історія. Активна фаза може змінитися на лінії бойового зіткнення, але може мати інший формат. Кажу про атаки росіян на Україну з повітря ракетами і дронами.
Буде питання, чи зможемо ми зупинити ворога, не дати йому просуватися. Якщо умовно росіяни не просунуться, то, думаю, впродовж року можна думати про формування виборчого процесу.
У вересні 2025-го уряд мав би подати до парламенту проєкт Держбюджету України на 2026-й. І в цьому проєкті мала б бути (або ні) графа про фінансування виборів. Час покаже.
Ну і воєнний стан в Україні, нагадаю, триває, він не скасований. Лише коли скасують воєнний стан, вибори стануть можливими тільки через пів року.
Якщо буде формально заморожена війна, це будуть одні вибори. Емоцій і популізму буде вдосталь. Багато залежатиме й від того, які зовнішні сили впливатимуть на ці повоєнні вибори.
Не знаю, чи Володимир Зеленський піде на другий термін. Чи піде на президентські вибори Валерій Залужний? У нього хороші рейтинги, тож теоретично він може претендувати на участь в них.
Валерій Залужний є рейтинговим кандидатом. На його тлі Петро Порошенко серйозно програє. Однак у Петра Олексійовича є ресурси, структури, штаби, осередки в областях.
Як стратегічні вибори оцінюю парламентські. Чому? Бо, на мою думку, суб’єктний адекватний парламент – це завжди потужний запобіжник і курирування дій, зокрема й президента України. Немає значення, яке прізвище в президента при сильному парламенті. І дуже ризиковано, коли парламент буде бутафорним.
Однак президентські вибори мають відбутися швидше, бо це геополітичні вибори, це вектор держави. А парламентські вибори – це внутрішня політика держави.
Від того, яким буде парламент, залежатиме якісь уряду. Це також важливий момент. Місцеві вибори визначають регіональну політику. В Харкові одні виклики, у Львові – другі.
«Вибори мають відбутися, бо Україна позиціонує себе як демократична країна»
Анатолій Романюк, завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка, професор:
Експертне середовище обговорювало ідею, що повоєнні вибори мали б відбутися через шість місяців після закінчення воєнного стану. Мали б бути остаточно припинені військові дії на всій території, мав би відновитися Державний реєстр виборців, на підставі якого можна проводити вибори. Спостерігається велика міграція українців за кордон, тож постає питання, як і де ці люди голосуватимуть.
Думаю, для спецзакону про повоєнні вибори, який мають розробити в Україні, мали б узяти за основу Виборчий кодекс. Україна має Виборчий кодекс, який регулює всі виборчі процеси в країні. Також спецзакон мав би враховувати специфіку нашої держави після війни, зокрема після завершення режиму воєнного стану.
Вибори після війни мають відбутися, бо Україна позиціонує себе як європейська демократична країна, яка має на меті вступ до ЄС. А вимога ЄС – регулярність виборів, тому в Україні мусять відбутися вибори. Це також питання легітимності влади.
Думаю, експертне середовище має висловити остаточну думку, яким повинен бути максимальний проміжок від завершення війни до виборів. Це потрібно для організації повноцінного виборчого процесу.
У жовтні 2025-го в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори. Вони вже не відбудуться, бо режим воєнного стану в Україні продовжили до серпня 2025-го. Найімовірніше, його продовжать іще. А виборів під час воєнного стану не проводять.
За логікою речей першими мали б бути президентські вибори. Термін перебування президента на посту закінчився раніше. Якщо спершу відбудуться президентські вибори, то їх, напевно, об’єднають із місцевими. Така модель може бути.
Після війни Україна має рахувати гроші, бо вибори – дорога річ. Найімовірніше, якісь вибори об’єднають, щоб зекономити кошти. Чи це будуть президентські та місцеві, чи парламентські та місцеві – час покаже.
Перед Україною постане багато викликів, щоби провести перші повоєнні вибори. Ключове питання – Україна має завершити війну. Під час війни вибори неможливі. Коли закінчиться війна, тоді й розумітимемо, коли відбудуться вибори.
Важливо, коли завершиться воєнний стан у державі, у якому форматі відбудеться закінчення війни, на яких умовах, які перспективи відновлення країни. Все це впливатиме на виборчий процес, на настрої громадян.
Важко сказати, чи Володимир Зеленський піде на другий термін. Це залежатиме від того, який формат матиме система припинення війни. Думаю, цей чинник визначатиме рішення Зеленського – балотуватися чи ні. Чи балотуватиметься Валерій Залужний – час покаже. Це має бути його рішення.
Військових у виборчих списках, звісно, побачимо більше. Суспільство підтримувало, нагадаю, військових під час АТО. Після війни побачимо велику кількість осіб у списках, які мали досвід участі в бойових діях, волонтерів. Людей із військовим досвідом буде багато.
