Під час повномасштабної війни Львів поступово перетворюється на негласну студентську столицю України. На це вказують цифри цьогорічної вступної кампанії, адже львівські виші стали лідерами в країні за кількістю абітурієнтів. Саме Національний університет «Львівська політехніка» став лідером в Україні, отримавши майже 60 тисяч заяв, що на 37,6% більше, ніж торік. Також Політехніка отримала найбільшу кількість рекомендацій до зарахування (9248) та посіла другу сходинку за бюджетними місцями – 3671. Друге місце всеукраїнського рейтингу зайняв Львівський національний університет імені Івана Франка, куди подали понад 46,5 тисячі заяв (це зростання на 7,4% порівняно з минулим роком). КПІ імені Ігоря Сікорського на третій позиції з майже 40 тисячами заяв.
Варто також згадати, що саме Львів у 2025 році здобув статус Молодіжної столиці Європи.
Скільки у Львові студентів та що їм пропонують
Вступаючи до вишу, більшість студентів залишаться у Львові як мінімум на чотири роки, а багато хто пов’яже з нашим містом все своє життя. Як розповіла в коментарі «Львівській Пошті» директорка офісу молодіжної столиці Європи Тетяна Кожокарь, історично склалося так, що молодь віком до 35 років становить близько 40% населення міста. З її слів, у львівських університетах навчається в середньому понад 100 тисяч осіб, хоча точну кількість випускників, які залишаються у Львові, порахувати складно.
Важливий нюанс – житло. У «Львівській політехніці» функціонує 19 гуртожитків, розрахованих на майже 9500 місць. Вартість проживання для студентів становить 800 грн на місяць. ЛНУ імені Івана Франка має 11 гуртожитків, у 10 з них проживання також коштує 800 грн на місяць. Водночас у першому гуртожитку вартість залежно від умов становить від 800 до 1400 грн.
Загалом у Львові понад 50 гуртожитків, частина з яких досі не перебуває у комунальній власності. Однак не всі студенти готові мешкати в гуртожитках, у будь-якому разі це лише тимчасовий варіант проживання. У львівських університетах навчається понад 100 тисяч студентів, значна частина яких приїхала з інших міст. До того ж цього року кількість вступників зростає, тож багатьом доведеться орендувати житло.
Усім відомо, що оренда помешкання у Львові недешева. За даними ЛУН, середня вартість винайму однокімнатної квартири становить близько 22 500 грн на місяць, а двокімнатної близько 27 000 грн. Майже такі самі ціни називає і DIM.RIA: оренда однокімнатної квартири коштує близько 24 000 грн на місяць.
Проте вже цього року у Львові презентували проєкт MOLOHOUSE – соціальне житло для обдарованої молоді. Претендувати на проживання зможе працевлаштована молодь віком до 25 років, яка переїхала до Львова з інших областей. Мешканців відбиратимуть на конкурсній основі, а проживати в будинку можна буде до трьох років. Притім орієнтовна вартість оренди становитиме 5-7 тис. грн на місяць, що приблизно на 70% дешевше за винайм однокімнатної квартири. Станом на червень у будинку закінчували ремонтні роботи.
Ці житлові площі місто розподілятиме між дефіцитними фахівцями: 20% квартир передбачили для освітян, 20% для медиків і реабілітологів, ще 20% отримають представники культури, а також працівники ДСНС і поліції. Решта 40% буде доступна для вільного набору.
Якщо студент або молода людина орендує квартиру за 500 дол. і більше, значну частину доходу доводиться витрачати на житло. Станом на сьогодні середня заробітна плата у Львові становить близько 32 500 грн. Тож, наприклад, якщо людина отримує 35 тис. грн зарплати та орендує квартиру за 20 тис. грн, на житло припадає майже 57% її місячного доходу.
З таким напливом молоді та вартістю житла постає логічне запитання: що місто може зробити, щоби молоді обдаровані люди залишилися? Загалом на 2026 рік у Львові виділили 475 млн грн на міські освітні програми. Значна частина цих коштів іде на нагородження школярів та студентів за їхні інтелектуальні здобутки.
Керівниця управління розвитку освіти Львівської міської ради Олеся Мандзюк у коментарі «Львівській Пошті» розповіла про систему винагород. Зокрема, що місто виплачує гроші випускникам комунальних закладів Львівської громади за найвищі результати на НМТ. Ті, що здобули по 200 балів із двох предметів, отримують 20 тис. грн, із трьох – 30 тис., а за 200 балів із чотирьох предметів місто виплачує 40 тис. грн. Таку виплату цього року вже отримав один учень. Також місто виплатило по 10 тис. грн 60 переможцям олімпіад і конкурсів Малої академії наук. Окрім того, для школярів проводять інтелектуальні командні квізи, де призери отримують від двох до трьох тисяч гривень кожен.
Де студенти можуть виграти грант або премію
Окрему увагу приділяють міській програмі підтримки обдарованої молоді, у межах якої 15 найкращих школярів або першокурсників можуть вибороти премію. Зі слів Олесі Мандзюк, щороку на неї подаються близько 100 претендентів.
«Головні критерії – це активна інтелектуальна робота, призові місця на всеукраїнських або міжнародних олімпіадах і конкурсах, а також обов’язкове залучення до громадського життя міста: волонтерство, участь у шкільному самоврядуванні тощо. Спеціальна комісія розглядає портфоліо з доказами досягнень, виставляє рейтингові бали і визначає 15 найкращих учнів, кожен з яких отримує від міста премію в розмірі 30 тисяч гривень», – розповідає вона
Окрім цих можливостей, молоді розробники можуть виграти гранти на стартапи, інноваційні проєкти, а також отримати різноманітні інвестиційні та компенсаційні ваучери через «Портал мешканця». Як зауважує Тетяна Кожокарь, місто щороку виділяє від 5 до 7 мільйонів гривень на підтримку заходів скаутської організації «Пласт», а також частково покриває витрати на комунальні послуги для Української академії лідерства, щоб там могли більше інвестувати у навчальні програми.
Працює і «Молодіжний фонд», який надає кошти на ініціативи на конкурсній основі. Проте, як наголошує експертка, великі проєкти здебільшого реалізують донорським коштом та в партнерстві з бізнесом. Великі компанії, такі як АТБ, «Подорожник» або «Кредобанк», також фінансують молодіжні події, бо розуміють, що це інвестиція в майбутніх робітників.
Чи є перспективи роботи та навчання для молоді
Було б несправедливо не згадати «МолоДвіжЦентр.Львів» – безкоштовний коворкінг площею понад 360 квадратних метрів. Саме він є організатором щорічного форуму «Молодвіж», що створює всеукраїнське ком’юніті та збирає спікерів з усієї країни. Загалом же, наводить статистичні дані Тетяна Кожокарь, сьогодні у Львові провадять роботу шість молодіжних центрів та понад сто різних громадських організацій, які працюють з молоддю. Цей досвід поширюється й на область: на Львівщині вже функціонує мережа з 24 молодіжних центрів.
Окрім виділення коштів на гранти та фінансову підтримку, молодь може одразу інтегруватись у робочі процеси управління містом.
«У Львівській міській раді діє програма «Перший кар’єрний крок». Кожні три місяці понад 100 молодих людей та студентів перших – третіх курсів проходять у нас двомісячне стажування. Близько 40% з них залишаються працювати в міській раді. Для них це перша робота: вони працюють 3–5 років, здобувають досвід і навички, а потім переходять у приватний бізнес, фонди або громадський сектор», – пояснює Тетяна Кожокарь.
І додає, що до всіх ініціатив на рівних умовах активно залучають молодь з-поміж внутрішньо переміщених осіб.
