Верховна Рада 3 грудня в другому читанні ухвалила закон про державний бюджет України на 2026 рік. За нього проголосували 257 народних депутатів.
Бюджет на наступний рік знову передбачає дефіцит – його обсяг запланований на рівні до 18,4% ВВП, а потреба в зовнішньому фінансуванні сягатиме 2 трлн 79 млрд грн. При цьому в ньому є кілька цікавих і важливих нюансів:
– підвищення мінімальної заробітної плати до 8 647 грн у місячному розмірі;
– також з 1 січня 2026 року збільшиться розмір прожиткового мінімуму.
Окрім цього, народні депутати підтримали й збільшення вчительських зарплат: від 1 січня 2026-го середня зарплата вчителя зросте на 30%.
Це питання дуже актуальне, адже педагогічна ставка є нижчою за мінімальну зарплату. Тому держава має доплачувати педагогам різницю між мінімальною зарплатою і вчительською ставкою. До того ж попередній уряд Дениса Шмигаля ухвалив рішення про щомісячну доплату в розмірі 2000 гривень «на руки» за роботу в несприятливих умовах. Цю суму виплачуватимуть до кінця року, в якому буде скасований воєнний стан.
Нескладно здогадатися, що така низька заробітна плата зовсім не заохочує молодих педагогів іти на роботу в державні школи. Як і досвідчених учителів, у яких навіть з надбавками не завжди виходить середня заробітна плата (середня зарплата у Львові згідно з інформацією сайту Work.ua – 28 600 грн). Це одна з причин, чому новий уряд на чолі з прем’єркою Юлією Свириденко ініціював і знайшов додаткові кошти на підвищення окладу вчителів.
Проте до прийняття бюджету між учителями та народними обранцями виникла перепалка в медіапросторі: держава планувала не лише збільшити оклад учителів, але й години роботи. Педагоги не оцінити це рішення, вимагаючи підвищити заробітну плату без додавання робочого часу.
«Львівська Пошта» поцікавилася в народної депутатки, секретарки Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталії Піпи, звідки ж у держави, що має на наступний рік такий бюджетний дефіцит, гроші на підвищення вчительських зарплат (розмова відбулася ще до ухвалення Верховною Радою закону про держбюджет. – Ред.)
«Бюджет на наступний рік формуватиметься за аналогією з попереднім. До 103 мільярдів гривень субвенції на заробітні плати у сфері середньої освіти додали ще 53 мільярди. Між першим і другим читанням з’явилися ще 6,6 мільярда на підвищення зарплат у вищій освіті. Це дасть можливість збільшити зарплати педагогів на 30% з 1 січня та забезпечити подальше підвищення з 1 вересня.
Щодо джерел фінансування: держава розраховує на підтримку партнерів – МВФ та Європейського Союзу. Також оголошено про надходження до бюджету коштів із «сірого» грального бізнесу, хоча це не забезпечить значних сум і в це, відверто кажучи, мало віриться».
Під час дефіцитного бюджету також постають питання, чи зарплати підвищать усім вчителям, чи взагалі є диференціація зарплат.
Народна депутатка пояснила, як саме буде збільшуватися оклад і докладно описала механізм нарахування виплат:
«На цей момент точно погоджено, що всі отримають +30%, але саме до окладу, а не до загальної зарплати. Оклад – це основа, від якої вже розраховуються і додаються різні надбавки. У випадку молодого вчителя зміни будуть мінімальними. Набагато відчутнішим підвищення стане для досвідчених педагогів. Саме тому наш комітет наполягає на необхідності виконання норми закону.
Наведу приклад. Нині мінімальний тарифний оклад у сфері освіти становить 6200 гривень. Держава додає до рівня мінімальної зарплати близько 8200 грн. Учитель дошкілля отримує ще 2000 гривень за ініціативи уряду Шмигаля, тож фактично виходить 10 200 гривень. Якщо ж візьмемо тариф 6200 і помножимо його на 1,5 (з 1 вересня), то отримаємо 9300 грн. Додаємо ті самі 2000 гривень – і виходить 11 300. Тобто для молодого вчителя зарплата зросте лише на 1 100 гривень. Це несуттєво, і ми розуміємо, що багато молодих людей за таких умов оберуть роботу в супермаркеті, бо там вона прибутковіша за викладання».
Також виникає питання: під час війни тисячі маленьких українців переїхали в інші регіони України, за кордон або ж навчаються онлайн. Виходить, що фактично в деяких школах «на папері» одна кількість дітей, а за фактом інша, менша. Наталія Піпа зауважила, що це питання намагалися виправити ще кілька років тому, проте рішення так і не було ухвалене. Насправді певну кількість грошей викидають тепер на вітер: фінансування дають, наприклад, на 100 дітей, до школи ходять 60-ть. Проте рішення просто закрити школи, де дітей не вистачає, складне: тоді треба просто закрити школи, де дітей менше, ніж зареєстровано, а це означає звільнення тисяч учителів. Проте зараз головна мета полягає в забезпеченні освітою дітей, що перебувають на території України та навчаються в очному форматі.
«Львівська Пошта» також поцікавилася в депутатки, чи передбачені альтернативні джерела фінансування, якщо МВФ або ЄС стикнуться наступного року з кризою і не матимуть змоги фінансово допомагати Україні, чи є в уряду план Б у такому разі:
«Думаю, в нашого Кабміну нема плану Б. По-перше, у більшості своїй це люди, не здатні мислити системно, за винятком окремих осіб, по-друге, вони теж втомлені і сподіваються, що якщо не Європейський Союз допоможе, то МВФ. Вважаю, що баланс у країні збережеться, бо Європа зрозуміла, що наміри росії – це не жарти, що наступними будуть країни Балтії, Польща, Німеччина. Якщо з Україною щось станеться, Європу накриє нова хвиля мігрантів. Тому європейським країнам вигідніше підтримати українців в Україні, ніж шукати гроші на житло та виплати для мігрантів».
Підвищення зарплат учителям є загалом питанням їхньої присутності на території України. Але чи допоможе тут підвищення. На це Наталія Піпа відповіла так:
«Якщо ми говоримо про вчителів і про збільшення зарплати на 50%, то думаю, що це для багатьох стане сигналом. Це може вплинути на тих, що планують залишитися в професії. Нових учителів не буде дуже багато, бо зарплата молодих педагогів зміниться несуттєво. Просто важко дати преференцію молодим учителям, не підвищуючи зарплати досвідченим. Але й збільшення зарплати молодого вчителя теж не гарантує, що він залишиться на роботі. Він може працювати, для прикладу, на міжнародні компанії, маючи гідну зарплату».
Тому, враховуючи сказане, не варто очікувати значного припливу в школи молодих учительських кадрів. Прикро, що уряд не має продуманого плану Б на випадок відсутності фінансової допомоги з боку ЄС і МВФ.
Також, підвищивши мінімальну зарплату та зарплату вчителям, військовослужбовцям оклад не підвищили, що також викликає питання. Так, бюджет ще будуть доповнювати і змінювати, але наразі виглядає так, що йдуть ва-банк…
