На п’ятий рік великої війни українці з бензином і дизпальним. Але ми не з українським пальним. Через руйнування Кременчуцького нафтопереробного заводу внаслідок російських масованих атак Україна втратила власне виробництво пального і зараз є імпортером. Про це «Львівській Пошті» зазначив директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.
«У 2022 році ситуація з бензином і дизелем була набагато гіршою, ніж у 2026-му. Тоді пальне також коштувало недешево, але його не було. Зараз ми знаємо, де купувати бензин і дизпальне. В Україні, попри війну, пального не бракує, але зараз воно доволі дороге», – акцентує співрозмовник.
Як каже Сергій Куюн, у нашій державі можна придбати продукцію майже 25 заводів виробництва пального з різних країн.
«Україна має пальне з різних джерел. Логістично є два основні напрямки. Перший – західний. Це, зокрема, польський кордон, через який в Україну надходить як пальне польського виробництва, так і транзит із Литви, а також з польських і німецьких портів. Відповідно, коли є порт, пальне може бути і зі США, і з Саудівської Аравії, і з Кувейту», – каже експерт ринку пального.
З його слів, другий напрямок – південний.
«Мовиться про Румунію та румунські порти. Як-от порт Констанца, куди надходять вантажі з усього світу. Ці два напрямки 50 на 50 забезпечують український ринок пального», – говорить Сергій Куюн.
У трійці країн, на пальному з яких здебільшого їздять українські водії є Польща, Литва і Греція.
«Щодо бензину – це Польща, Литва та Румунія, щодо дизелю – Греція, Польща та з портів», – зазначає директор «Консалтингової групи А-95».
Повністю розмову зі Сергієм Куюном читайте за посиланням:
