Для перших повоєнних виборів потрібен окремий спеціальний закон. Імовірно, разового застосування, для того щоб урегулювати питання і участі окремих органів влади, які, можливо, є нетиповими для стандартних мирних виборів, і їх організацію, і голосування в ширшому форматі на закордонному виборчому окрузі. Все це потребує спеціального врегулювання. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначила Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора».
Нагадаємо, як повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук, в Україні готують спеціальний законопроєкт для проведення повоєнних виборів, який регулюватиме вибори після закінчення воєнного стану.
Про повоєнні вибори в Україні та виклики, пов’язані з ними, важливість роботи Держреєстру виборців, які вибори мали б бути першими, «Львівська Пошта» поговорила з експертами.
«Було б добре, якби цей спецзакон готували. Але, за моєю інформацією, його немає. Думаю, спікер, говорячи про спецзакон про вибори, має на увазі певну перспективу. І ця перспектива є, вона лежить у площині напрацювань», – акцентує Ольга Айвазовська.
«Розробка законодавчої бази під будь-які вибори зазвичай потребує дуже багато часу»
З її слів, 450 громадських організацій у лютому 2025-го підтримали заяву щодо повоєнних виборів в Україні, зокрема й про ризики.
«Розробка законодавчої бази під будь-які вибори зазвичай потребує дуже багато часу. Нагадаю, що Виборчий кодекс готували понад шість років. Окремі закони, як-от нову редакцію про політичні партії – п’ять років. І досі немає фінального тексту, щоби внести його на реєстрацію», – каже вона.
«Опора» та різні організації, комітети ВРУ впродовж трьох років проводили різноманітні обговорення, зокрема публічні й робочі. Збиралися аналітики, юристи, представники різних інституцій.
«Ми обговорювали питання, як організувати голосування, скажімо, на закордонному виборчому окрузі. Говорили, які заходи безпеки потрібні на перших повоєнних виборах, на яких територіях можна буде проводити вибори в разі скасування воєнного стану. Потрібні правила, стандарти і норми. Важливо, щоб політичний процес був убезпечений. Водночас важливо, щоби питання безпеки не використовували маніпулятивно з політичною метою», – говорить співрозмовниця.
«Транзит влади після війни повинен відбуватися в законний, мирний, безконфліктний спосіб»
Зі слів Ольги Айвазовської, повоєнні вибори для України важливі, бо ми демократична країна.
«І транзит влади після війни повинен відбуватися в законний, мирний, безконфліктний спосіб. Демократія так і працює, що одні люди віддають владу для проведення виборів, навіть якщо їм це не подобається. А для повоєнної країни, в якій спостерігається високий рівень чутливості суспільства до тих чи інших процесів, гравців, політичних груп, це також має працювати в такий спосіб. Виборчий процес, зокрема голосування, має бути максимально демократичним, законним, врегульованим і відповідати міжнародним стандартам», – зазначає вона.
«Не забуваймо, що ми ще плануємо бути членом ЄС. Є окремі реформи, які мають бути реалізовані з цією метою. Є розроблена дорожня карта про демократію, погоджена українським урядом та Європейською комісією. І серед цільових завдань там є, зокрема, питання врегулювання виборів. У дорожній карті, до підготовки якої долучилася «Опора», мовиться і про реформу виборчого законодавства, і про реалізацію прав громадян на перших повоєнних виборах. Питання участі військових та громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, у виборах також мають бути врегульовані», – каже співрозмовниця.
Ольга Айвазовська наголошує: до повоєнних виборів Україна має готуватися завчасно, щоб усе було в межах правової визначеності.
Які є виклики?
«Викликів багато. Нема закону, бо на основі чинного Виборчого кодексу повоєнні вибори організувати неможливо. Є низка питань: хто має право брати участь у виборах? Яка має бути застосована виборча система, якщо говоримо про парламентські вибори? У нас багатьох дільниць уже нема, вони знищені, то як організувати процес? Відсутня інфрастуктура, і людям не буде де голосувати», – каже співрозмовниця.
Як організувати голосування за кордоном? У деяких країнах потрібне регулювання не лише з нашого, але й з їхнього боку.
«Скажімо, в Чехії на рівні закону заборонено організовувати і проводити голосування поза межами посольств. А це країна, яка прийняла третю за чисельністю кількість українських шукачів тимчасового прихистку», – розповіла вона.
«Опора» не має чіткої інформації, скільки виборців є за кордоном.
«МЗС інформує, що на консульському обліку стоять 420 тисяч громадян України. Наші партнери повідомляють, що в межах ЄС перебуває майже п’ять мільйонів громадян. Знадобляться три-чотири місяці на повноцінну просвітницьку кампанію, щоби громадяни, які за кордоном, повідомили про своє бажання брати участь у виборах як виборці і змінили свою виборчу адресу, що є підставою участі у виборах. На це потрібен час. Необхідна технічна інфраструктура за кордоном, щоби провести вибори», – наголошує співрозмовниця.
З її слів, зараз ЦВК уже відновлює роботу Державного реєстру, що дуже правильно. Держреєстр громадян, які мають виборчі права, мусить безперебійно працювати.
Також питання, як організувати голосування військових.
«Їхні права як виборців можуть бути реалізовані або за місцем перебування, або на будь-якій ближній цивільній виборчій дільниці. Відкриття дільниць для військових лише у військових містечках або на місці дислокації, постійного перебування – не дуже добра ідея. Бо завжди на закритих дільницях, як-от лікарні, військові інституції, тюрми, голосування відбувається під контролем керівника й адміністрації. На жаль, так було, але так не має бути», – наголошує вона.
Тиск на виборців неприпустимий, цього не можна допускати. Важливо, щоб вибори були демократичні. Закриті виборчі дільниці сприяють тому, що адміністрація впливатиме на результат волевиявлення.
Які вибори мали б бути першими?
Ольга Айвазовська певна: вибори мають бути роз’єднані між собою.
«Це вимога Виборчого кодексу, вона дуже раціональна. Кожна гілка влади повинна мати свій контекст і свою кампанію. Якщо місцеві вибори проводять разом із парламентськими та президентськими, то, найімовірніше, на місцевому рівні голосуватимуть по вертикалі партії. Тобто за тих, кого підтримують на парламентських і президентських виборах. Це ненормально, бо це створює дисбаланс влади, а влада має бути збалансованою», – каже вона.
З її слів, за логікою мають відбутися ті вибори, які пропущені.
«В жовтні 2023-го мали відбутися парламентські вибори. Нагадаю, що попередні були позачерговими. Тобто президент юридично скоротив роботу парламенту на 10 місяців. Другі мали б бути президентськими – в березні 2024-го. І треті, місцеві – у жовтні 2025-го», – зазначає голова правління Громадянської мережі «Опора».
«Ми не оперуємо всіма даними, які є розвідки України в геополітичному вимірі, що впливатимуть на цей процес, тобто яким буде сценарій транзиту з війни у мир. Чи це буде тимчасове припинення вогню, чи якась стабілізаційна політична угода, чи юридична угода. Чи це буде угода і лінія фронту стабілізуватиметься, і Україна перейде в стадію позиційної війни, коли є дві сторони, які не рухаються в жодний бік. Обстріли України тривають, зокрема ракетами та дронами, але наземна операція росіян не просувається, тож Україна переходить у стадію позиційної війни. Водночас може бути певний етап незворотної політичної кризи, а вибори – це завжди вихід із політичної кризи», – веде далі вона.
«Не знаю, яким буде сценарій виходу з війни, тому не можу прогнозувати, які вибори відбудуться найперше. Якщо виходити з норм Виборчого кодексу, то після закінчення правового режиму воєнного стану є місяць, коли мають бути оголошені всі пропущені вибори. Але є й заборона на проведення всіх виборів одночасно. Тому важлива роль Конституційного суду, який зараз є недієздатним, бо немає кворуму суддів. Важливі військова, безпекова і політична ситуації», – зазначає співрозмовниця.
З її слів, якщо Україна не проведе перші повоєнні демократичні вибори належним чином, то не стане членом ЄС, не закінчить повноцінно війну, що призведе до розколу суспільства.
«Добре, якби готували перехідний спецзакон про вибори із залученням експертів, представників парламенту, уряду, опозиції», – резюмує Ольга Айвазовська.
Повністю тему про повоєнні вибори в Україні та виклики читайте за посиланням:
