Стійкість – це те, що ми плекаємо впродовж років. Ми точно після цієї війни станемо міцнішими, сильнішими, витривалішими. Ми загартовуємося. Стійкість – це загартування нації. Про це у розмові з «Львівською Поштою» акцентувала керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub, психологиня, волонтерка Марія Петришин.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, чому стійкість важлива для українців у часі війни.
«Зараз такий час, що потрібно плекати нашу стійкість, резильєнтність (здатність людини адаптуватися до стресових ситуацій та долати труднощі). Якщо говорити в контексті психології, то мусимо мати для цього багато ресурсу», – каже співрозмовниця.
«Віктор Франкл, відомий психіатр, в’язень концтабору, писав: «Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них ті, хто не вірив в те, що це коли-небудь закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань, що може або не може статися». Про це варто пам’ятати. Війна – це довга дистанція», – говорить психологиня.
З її слів, на жаль, дотепер (!) не всі усвідомлюють, не всі відчувають, що в Україні війна.
«Люди, чиї рідні, близькі або знайомі на фронті, розуміють. Люди, чиї сини, чоловіки, батьки у полоні або зникли безвісти, розуміють. А є люди, для яких війна є чимось далеким, мовляв, це нас не торкається. Вони живуть своїм життям…», – каже волонтерка.
Марія Петришин певна: є два варіанти – або воювати, або допомагати.
«Це розуміння відповідальності. Кожен мав би задуматися: якщо я не на фронті, то що можу тут, у тилу, робити задля допомоги військовим, задля перемоги України? Дуже важливою є оця дія задля перемоги», – зазначає керівниця Першого жіночого ветеранського простору Re:Hub.
З її слів, наша сила і стійкість – діяти, жити, працювати, творити, любити! «Діяти, а не нити, не плакати, не ховатися. Діяти! Ми тут на Львівщині дуже стійкі. Боротьба задля перемоги триває!», – резюмує Марія Петришин.
Подробиці теми у матеріалі за посиланням:
