Новий навчальний рік розпочали 128 шкіл Львова. В п’яти з них – ліцеї «Лідер» і №52, школах №84 і №99 та Лінгвістичній гімназії – з 1 вересня стартує пілотне провадження реформи старшої профільної школи. Цього року маємо майже 6,5 тисячі першокласників. Про це «Львівській Пошті» розповів керівник департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк.
«Пишаємося, що Львів є лідером в Україні щодо фінансування освіти. Це, зокрема, різноманітні програми, конкурси з преміями, підвищення зарплат педагогів. Добре, що освіта серед пріоритетів міста. Подяка, що в часі війни, вчителі роблять багато і якісно! Нам важливо, щоб діти не виїхали за кордон. Якщо у нас будуть хороші школи і дитсадки, фахові освітяни, то в батьків не буде бажання їхати в інше місто чи країну, і діти навчатимуться в Україні», – вважає Андрій Закалюк.
«Важливо зберегти освітню галузь у часі війни»
Розпочався п’ятий навчальний рік у часі великої війни. Постало багато викликів і ризиків. Яке сьогодні завдання школи і вчителів?
Завдання педагогів у новому навчальному році, як і торік – вчити учнів у шкільних класах, створювати їм безпечні та комфортні психологічні умови.
Безперечно, це пов’язане з наявністю електроенергії, опалення, а також підручників, учителя і його підготовки до викладання того чи іншого предмета.
Діти наживо мають зустрітися з учителем, щоб урок відбувався у школі. Важливо зберегти освітню галузь у часі війни.
Чи розглядаєте варіант онлайн-навчання у школах Львівської громади?
Ми, освітяни, цілком свідомі, що ця зима буде складною. Один із ризиків – опалення шкіл. Відповідно, треба бути готовим, що в якийсь період школярі можуть навчатися онлайн або ж канікули розпочнуться пізніше і ми будемо наздоганяти шкільну програму. В часі війни взимку можливе все.
Це не перша зима для освітян Львова під час повномасштабного вторгнення, багато речей у нас пропрацьовано. Зазначу, що 90% навчання відбувається у світлу пору дня. Звісно, з електроенергією мають бути укриття.
Альтернативні джерела мусять мати їдальні. І вони цим забезпечені. До речі, всі учні шкіл Львівської громади харчуватимуться у школах безкоштовно. Досі ми забезпечували харчуванням лише учнів початкових класів і тих, що належать до пільгових категорій. Зазначу, що в деяких школах закінчили ремонти харчоблоків: ліцей №18, школи №60 та №97.
Щодо опалення, то більшість шкіл мають централізовану систему і під’єднані до мереж міста. Загалом у Львові 128 шкіл. Всі наші шкільні котельні перебувають на балансі «Львівтеплоенерго».
Велика кількість шкіл Львова мають твердопаливні котельні. Є школи, які мають свої маленькі котельні.
Наголошу: я ніколи не був прихильником онлайн-навчання. Чому? Бо якість такого навчання завжди гірша, якщо це великий проміжок часу. Так, онлайн-навчання тиждень може бути якісним, але два роки… не вірю.
У Львові багато переселенців з інших областей. У минулі роки, знаю, освітяни повідомляли, що не всі діти внутрішньо переміщених осіб відвідують школи. Ви казали, що лише 20% дітей ВПО ходять до шкіл і садочків міста.
Так, не всі діти-переселенці відвідують школи. Тому, відповідно, вони не інтегровані в середовище громади. Навчаються дистанційно в своїх школах.
Ми розуміємо, чому прифронтові навчальні заклади просять дітей залишатися в них. Бо якщо не буде дітей, вчителям не платитимуть зарплати і школи не функціонуватимуть.
Діти навчаються онлайн. Є дослідження, які показують, що довготривале навчання онлайн не дає результату. Заохочуємо батьків звертатися до адміністрації закладів освіти Львова, щоб залучити більше дітей до навчання в школах і відвідування садків.
Скільки першокласників починають науку в новому навчальному році у Львівській громаді? Їх більше чи менше порівняно з минулими роками?
Маємо майже 6,5 тисячі першокласників. Цього року їх менше. Торік було 7020, у 2024-му – 7311, у 2023-му – 8031, у 2022-му – 8072.
Є школи, які стануть ліцеями. Вони в новому навчальному році першокласників уже не набирали.
На чому передусім буде сфокусоване освітянське середовище Львова?
На готовності до зими. На впровадженні реформи старшої профільної школи. На розвитку і модернізації садочків, нових проєктів у дошкіллі, бо 2026-й – рік дошкілля. Добудові школи в Брюховичах і гімназії «Провесінь».
Крім того, місто продовжує працю над створенням мережі академічних та наукових ліцеїв, де навчатимуться учні 10-12 класів, про що писала «Львівська Пошта».
У Львові п’ять шкіл, зокрема ліцей «Лідер» і №52, школи №84 і №99, Лінгвістична гімназія, розпочали пілотне впровадження реформи. Їхні старшокласники матимуть можливість на рік раніше, аніж решта учнів, оцінити її переваги і стануть єдиними випускниками 2029 року разом з іншими учнями пілотних ліцеїв в Україні.
Плануємо розширити на всі школи Львова проєкт «Ми різні – ми рівні». Мовиться про впровадження культури безбар’єрності в шкільні уроки для найменших через гру, діалог і щирі розмови. Разом із психологами та соціальними педагогами діти формують навички підтримки, взаємодії та емпатії.
Буде акцент і на розвиток культури критичного мислення через введення медіаграмотності до шкільних предметів.
Будуть також уроки підприємництва для 10-класників. Бачити можливості, перевіряти ідеї, знаходити рішення і не боятися створювати нове – цього навчатимуть у 46 ліцеях Львова в межах нового експериментального курсу «Підприємництво та інновації». Це не про те, як зробити з кожної дитини підприємця, а про навички, які знадобляться їй у дорослому житті: мислити критично, бути лідером, досягати порозуміння, не боятися помилятися і шукати нові шляхи.
Наш фокус зупинився й на проєкті «Відповідальний велосипедист», який започатковуємо в старших групах дитсадків і початкових школах. Робитимемо акцент і на екопросвітництві.
«Безпечні укриття – базова умова навчання в часі війни»
Діти навчаються в непростих умовах повномасштабної війни. Тривоги, стреси. Бувають, на жаль, і прильоти. Яка у Львівській громаді ситуація з укриттями в школах і дитсадках?
Безпечні укриття – базова умова навчання в часі війни. Безпека учнів – це пріоритет, який був, є і буде. Під час повітряних тривог ми не відпускаємо дітей зі школи. Це заборонено. Це рішення Кабміну, і ми його дотримуємося.
Загалом 93% львівських шкіл і садочків мають свої укриття. Всі інші користуються повністю облаштованими поблизу.
Продовжуємо системно оновлювати їх у школах і дитсадках міста. В 2026 році закінчили ремонт ще чотирьох укриттів: у Львівській правничій гімназії, школі №37, дитсадках №179 і «Пізнайко».
Енергоефективність була актуальною завжди, а в час великої війни й поготів. Що робиться в цьому напрямку?
Частина шкіл Львівської громади монтує сонячні панелі. Так, ліцей «Оріяна» частково працює на сонячній енергії. Тут встановили сонячну електростанцію. А це безперебійне подавання електроенергії, функціонування укриття та їдальні навіть під час знеструмлень. Реалізували це завдяки підтримці Норвезької ради у справах біженців (NRC) спільно з ГО «Екоклуб».
Цей ліцей стане першим навчальним закладом у місті, який буде майже незалежним від зовнішніх енергоресурсів. Його планують облаштувати за сучасними стандартами енергоефективності: утеплення, мінімальні тепловтрати і використанням відновлюваної енергії.
Окрім цього, на дахах ще дев’яти закладів освіти монтують сонячні електростанції. Маю на увазі Лінгвістичну гімназію, школи №31, №32, №48, №82, ліцеї №38, імені Симоненка та «Гроно», а також садочок «Вільні».
Якими інноваціями в освіті пишаєтеся?
Радію, що у Львові ми змінили підхід до вивчення мистецтва. Діти створюють вітражі, ставлять вистави, слухають платівки, грають на інструментах, виходять за межі кабінетів і вчаться усвідомлено сприймати мистецтво в галереях, філармонії, театрах.
Крім того, ми створили мистецькі простори за різними напрямами на базі 13 шкіл. З нового навчального року відкриємо ще 13 нових просторів.
Спільно з Центром гідності дитини Українського католицького університету запустили проєкт «Говори». Він передбачає роботу кнопки безпеки, де учень може анонімно повідомляти про випадки булінгу чи інші проблеми в школі або вдома. Повідомлення отримує відповідальний за безпеку в школі.
За минулий навчальний рік ми одержали й опрацювали майже 90 звернень. Зазначу, що проєкт «Говори» переміг на ресурсі «Освіторія. Медіа award 2026» у номінації відкриття року.
«Предмет «Захист України» є нашою гордістю»
Торік в інтерв’ю «Львівській Пошті» ви казали, що предмет «Захист України» – це львівська освітянська гордість, що ви ним дуже гордитеся. Скільки сьогодні є центрів національно-патріотичного виховання?
П’ятнадцять. Один із них працює на базі муніципального тиру «Стрільниця». Центр обладнаний всім необхідним, щоб навчати дітей військової справи – збирання/розбирання зброї, стрільби з лазерної та пневматичної зброї, домедичної допомоги.
Так, предмет «Захист України» є нашою гордістю, до нас приїжджають багато вчителів з інших міст, щоби переймати досвід.
У центрах національно-патріотичного виховання викладають домедичну і тактичну підготовку, показують, як поводитися зі зброєю, стріляти. Учні вивчають «Захист України» в якісних умовах та з фаховими інструкторами.
Конкурс «Освітня премія Львова»: торік було майже 600 заявок
Гордістю є і конкурс «Освітня премія Львова». Це потужний мотиваційний захід. Подяка вашій команді за його добру організацію і проведення!
У 2025-му ми мали 579 заявок від освітян. Це рекорд за весь час проведення конкурсу. Обрали 150 найкращих педагогів шкіл, дитсадків, профтехів та позашкілля, які змагалися за звання переможців «Освітньої премії Львова».
147 працівників освіти отримали по 35 тисяч гривень премії. Троє переможців – Ігор Дусан, Устина Слободян і Роксолана Шиманська – по 100 тисяч гривень.
фото: управління освіти Львова
Ветеран і педагог Ігор Дусан став найкращим учителем Львова. Він служив добровольцем у 80-й десантно-штурмовій бригаді.
фото: ЛМР
Устина Слободян, музична керівниця в дитячому садку №179, стала найкращою в дошкіллі міста.
Роксолана Шиманська, очільниця гуртка журналістики Центру творчості дітей та юнацтва Галичини – найкращою керівницею гуртка в позашкіллі Львова.
Мета конкурсу – щоб учитель ставав упізнаваним, відомим, щоб його запрошували на різні події.
«Учитель зі стажем і більшою кількістю годин одержує 25–30 тисяч гривень»
Вчителів у школах Львова вистачає чи, навпаки, бракує?
Бракує. Зокрема, вчителів англійської та німецької мов, математики, біології, фізики хімії, асистентів учителів для дітей з ООП. Є майже 50 вакансій саме вчителів та асистентів учителів. Є 21 вакансія керівника гуртка. Є брак технічних працівників.
Не вистачає їх через заробітну плату?
Безперечно.
А яка зарплата вчителя у школі сьогодні? Директора школи?
Хто щойно прийшов до школи – 15 тисяч гривень. Учитель зі стажем і більшою кількістю годин одержує 25–30 тисяч гривень. Директори шкіл у Львові мають хороші зарплати. Нагадаю, що їх ми обираємо на конкурсі.
«Діти завжди радо йдуть до того вчителя, якого люблять, який їм подобається»
Які ваші настанови учням напередодні нового навчального року? Як зацікавити дітей, щоб вони хотіли йти до школи і вчитися?
Велику роль відіграє особистість самого вчителя. Він має бути цікавим. Учень має чути вчителя, а вчитель учня. Я особисто хотів іти до школи і вчитися.
Діти завжди радо йдуть до того вчителя, якого люблять, який їм подобається. Тут усе дуже індивідуально. Школа – це системна праця.
Старшокласники, вчіться, не марнуйте часу! Казав і кажу: за все, що в школі не береться, пізніше дорого платиться. У школі можна здобути фантастичні знання, вивчити іноземні мови.
«Настанова директорам: бережіть своїх учителів!»
А які ваші меседжі освітянам Львова?
Велика вдячність усім педагогам за титанічну працю! Вони вчать якісно, фахово. Наголошую: вчителям треба акцентувати увагу на результаті роботи, а не лише на процесі. А настанова директорам така: бережіть своїх учителів!
Певен, що результат досягається поступовими і системними кроками. Освіта – це насамперед про якість. Війна не поставила освіту на паузу. Вона просто змінила контекст.
Отже, маємо змінювати і свої підходи, щоб діти були готові до життя в такому світі, який він є. Наше завдання – не чекати, поки система зміниться сама, а щодня робити маленький крок у потрібний бік.
