Під час повномасштабного вторгнення багато львів’ян стали на захист України. Сміливі захисники і захисниці мужньо боронять нашу державу на фронті, за що їм шана та подяка!
Львів від початку великої війни відіграє важливу роль, зокрема в медичному, соціальному, волонтерському та економічному напрямках. Він став найбільшим хабом-прихистком для українців з різних регіонів держави, зокрема для поранених бійців та внутрішньо переміщених осіб. «Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян про роль і місію міста Лева в часі війни.
Оксана Дащаківська, керівниця офісу Міжнародного фонду «Відродження» у Львові, політологиня:
Львів був, є і буде візитною картою України. Його роль під час повномасштабного вторгнення посилилася ще більше. Місто з погляду логістики близьке до кордону і для наших закордонних партнерів є відносно безпечним.
Важливо, що зараз працюють Національний реабілітаційний центр «Незламні» (UNBROKEN) і клініка Superhumans Center. Важливо, що місто приймає внутрішньо переміщених осіб.
Під час війни Львів та його громада спроможні показати світу, що до нас приїздять люди, щоби надалі провадити своє життя. Львів – заквітчаний і доглянутий, так би мовити, острівець нормальності. Однак це вимагає від міста великої відповідальності.
Бо міська влада вже мусить думати, як ділитиметься з іншими громадами своїми інструментами спроможності, методами роботи заради людей, демократії та сталого розвитку. Треба, щоб ми розуміли цю відповідальність. Нас запитають, що ми зробили, чого досягли, маючи людей із потенціалом у інших громадах, релоковані інституції, релокований бізнес.
Важливо, що Львів проводить Конгрес культури, на який приїздять лідери думок. Важливо, що тут проводять Форум видавців. Важливо, що в місті Лева працюють потужні волонтерські ініціативи. Місто у свій спосіб має свою відповідь на війну. Іноземні громадяни можуть тут відносно безпечно доторкнутися до досвіду війни. Я впевнена, що Львів гідно справляється зі своєю роллю під час великої війни.
Роксоляна Шимчук, колекціонерка, громадська діячка:
Місія Львова в часі війни – це прихистити та підтримати. З одного боку, маємо дати притулок людям, які втратили домівки. Є багато жінок і дітей, які пережили бомбардування, в яких під час кожної повітряної тривоги починається панічна атака. Нам варто з розумінням ставитися до них.
Із другого боку, Львів має волонтерську місію: важливо підтримати воїнів на передовій. Хтось для цього проводить волонтерські збори, хтось донатить, хтось щотижня плете сітки.
Думаю, до перемоги має і може долучатися кожен львів’янин! Кожен на своєму місці мусить добре виконувати свою роботу, кожен має активно допомагати фронту. Ми не маємо права бути осторонь, лише тоді матимемо шанс на перемогу. Мусимо згадати, якою Україна була в лютому 2022-го. Кажу, зокрема, про згуртованість громадян.
На жаль, є люди, які трохи розслабилися, мовляв, війна далеко. Ми живемо в країні, де триває війна. Якщо не будемо долучатися до перемоги, то фронт прийде до нас. Мусимо максимально підтримувати бійців на передовій, бо окупантів багато, як тарганів. Це нелюди, деградована маса.
Украй важливою є й медична місія Львова. В нас працюють потужні реабілітаційні центри – «Незламні» та Superhumans Center. Львів став прихистком не лише для внутрішньо переміщених осіб, але й для бізнесу. Релокований бізнес – це, відповідно, і нові робочі місця, і податки.
Ще одна важлива місія Львова – освітня. Є багато людей, які вперше приїхали на захід України, зокрема до Львова. Можливо, вони ніколи до нас не прибули б, якби не війна. Тому мусимо їх українізувати.
Можна сто разів розповідати, що тут не живуть ультрафашисти, а нормальні українці. Але якщо бодай одну дитину з інших теренів запросити до нас Великдень чи на Різдво, показати наші традиції, як це було до війни, то буде більше користі. Бо потім ця дитина розповість батькам, рідним і друзям про те, що бачила у Львові, що там, виявляться, живуть люди, які цінують і шанують своє.
Роксоляна Шміло, фізична терапевтка Національного реабілітаційного центру «Незламні»:
Роль Львова під час війни значна. Особливо щодо медицини, яка надає допомогу і цивільним, і військовим. Насамперед якісну реабілітацію воїнам. Від початку повномасштабного вторгнення Львів став найбільшим хабом-прихистком для українців із різних регіонів держави, зокрема для поранених бійців та ВПО.
Важливо, що у Львові запрацював корпус Національного реабілітаційного центру «Незламні». Ми допомагаємо дуже великій кількості людей. Ми почали рух, який підтримує вся Україна: лікуємо, реабілітуємо протезуємо українців в Україні. Це місія центру «Незламні», це якісна екосистема. Ми не зупиняємося, а постійно розвиваємося. Цього місяця буде відкриття протезного заводу.
Також у Львові працюють інші реабілітаційні центри. І це не конкуренція, а наша спільна велика місія – допомогти воїнам і цивільним, пораненим і травмованим унаслідок війни.
У нас проходять реабілітацію ветерани і ветеранки зі всієї України. Для багатьох із них наше місто вже стало рідним. Багато ветеранів переїхали сюди, перевезли свої родини і намагаються тут влаштувати своє подальше життя. Львів забезпечує їх можливістю навчатися і працевлаштуватися. Це все також аспекти реабілітації, бо вона передбачає не лише фізичну, психологічну, але й рекреаційну соціалізацію.
Відколи почалася ця війна, я як фізична терапевтка допомогла більш ніж 200 воїнам, які проходили реабілітацію в центрі «Незламні». Для мене це дуже велика відповідальність, бо пацієнт мусить самостійно вийти від нас на протезах. Важливо зробити все правильно, коректно та якісно.
У своїй роботі я практикую груповий підхід до реабілітації поранених воїнів, запровадила рекреаційні програми для них. Відчуваю гордість за наші групові реабілітаційні заняття, бо результат якісний та ефективний. Ми спілкуємося з хлопцями не лише в стінах центру, але й поза ними. Тішуся, що ми подружилися, перебуваємо, як кажуть, на одній хвилі. Хлопці, яким ми допомогли, повертаються на фронт і передають свій досвід іншим. Це також допомагає Україні здобувати перемогу.
Важливо, що про центр «Незламні» не забувають спонсори – і українські, і іноземні. Тому проєкт активно розвивається.
Павло Лучків, ветеран, чемпіон Ігор Нескорених-2023:
Львів має важливу реабілітаційну місію. Працюють два потужні центри, де воїнів, які зазнали травм на війні, протезують та реабілітують, – Національний реабілітаційний центр «Незламні» (UNBROKEN) і клініка Superhumans Center.
Львів має і реабілітаційно-спортивну місію. Важливо за допомогою спорту вивести хлопців, які отримали травми та поранення, захворювання, зі стану, який замикає їх на їхніх проблемах. Важливо заохочувати ветеранів до занять спортом.
Це добре, що у Львові і міське управління спорту, і обласне управління молоді та спорту, дали можливість ветеранам тренуватися у спортзалах. У Львові в цьому плані є здорова конкуренція. Певен: Львів показує приклад в Україні підтримки ветеранів щодо занять спортом.
Львів має і волонтерську місію, адже у нашому місті багато організацій роками якісно займаються волонтерством. Львів з початком великої війни став прихистком для внутрішньо переміщених осіб.
Марія Малачинська, керівниця Львівського обласного перинатального центру:
Від початку повномасштабного вторгнення Львів став хабом-прихистком для українців із різних областей, зокрема для внутрішньо переміщених осіб та воїнів. Теперішня місія Львова – медична, соціальна і волонтерська. Багато військових саме тут проходять фізичну і психологічну реабілітацію.
Також до Львова релокувалося багато бізнесів, а це, відповідно, нові робочі місця і податки для держави. Кожен із нас має добре працювати, донатити на армію. Певна: Львів є прикладом в часі війни. Важливо, щоб люди залишалися в Україні.
Ми, колектив Львівського перинатального центру, надаємо якісну медичну допомогу вагітним і породіллям, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб. Багато жінок народжують, не маючи підтримки чоловіків, які зараз на передовій.
Від початку великої війни в нашому медзакладі народжували жінки з майже усіх куточків України. За цей час медики нашого центру прийняли близько 2 тисячі пологів у ВПО. Загалом у 2022 році ми прийняли понад 4,5 тисячі пологів, унаслідок чого народилися 4689 дітей, із них 1185 у ВПО.
У 2023 році ми прийняли вже понад 4,5 тисячі пологів – народилися 4670 дітей. Серед породіль було 753 жінки з числа ВПО. У першому кварталі 2024-го ми прийняли 1094 пологи – народилися 1122 дитини. Серед породіль була 131 жінка з числа ВПО. Також під час війни ми мали майже 2 тисячі амбулаторних звернень ВПО до поліклінічного відділення. Окрім цього, на облік через вагітність до нас потрапили 492 жінки, які належать до внутрішньо переміщених осіб.
Андрій Салюк, волонтер, один із координаторів волонтерської ініціативи «Львівський Лицар»:
Будь-яка лінія фронту належним чином воює тоді, коли є добрий тил. Тоді, коли є основа, на яку можна опертися, яка допомагає і підтримує. Львів би мав показувати, що ми дбаємо про тих, хто на фронті. Ми би мали показувати, яка б мала стати Україна після війни – не корумпована, не розтягнена злодіями, не брехлива. Ми б мали показувати нашу культуру як нашу ідентичність, за яку ми і воюємо, яку відстоюємо. Адже головна мета окупантів – знищити нашу ідентичність, вони ненавидять українськість. І ось цю українськість Львів би мав демонструвати на весь світ.
І хлопці, які на фронті, оглядаючись, в образі Львова мали б бачити ту майбутню Україну, і ту захищену ідентичність, культуру, традиції. Мало би бути у них відчуття тієї бази, тієї основи, на яку вони опираються через волонтерську підтримку. У Львові тим часом кладуть бруківку, у Львові виділяють гроші на якісь абсолютно непотрібні речі…
Спочатку потрібно забезпечити всім необхідним тих, хто на фронті. Це зараз найголовніше! Війна стосується всіх – перемога залежить від кожного. Від кожного з нас залежить перемога, кожен має долучатися до допомоги воїнам на фронті. Маємо допомогати і підтримувати воїнів. У Львові має бути належна повага до воїнів, належне розуміння потреб воїнів на фронті.
Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОВА:
Роль Львова суттєво зростає в загальній структурі економіки держави. Важка промисловість і підприємництво з центральної, більше зі східної, України або змінює свій профіль, або знищена, або переїздить через війну. І цей процес, найімовірніше, ще триватиме. Все залежатиме від інтенсивності воєнних дій та лінії фронту.
Коли в державі війна, то тил, у нашому випадку захід, виконує опорну функцію для економіки. Що відбувається? Підприємницький, людський і фінансовий капітал мігрує до нас. Львів і Львівщина загалом у цьому випадку виконують роль опорного тилового регіону для економіки. Отже, суттєво зростає його привабливість.
Чи здатен Львів стати великим фінансовим центром важкої промисловості? Так, бо має всі передумови для цього. Однак це станеться не за рік і не за три. Львів став привабливішим для провадження бізнесу, зокрема для релокованого. Це додаткові робочі місця, це податки. Легка промисловість і приладобудування переважають у бізнесах, які релокувалися до Львова, зокрема з Одеси, Харкова, Чернігова і Києва.
