Цього місяця бібліотеку українських візуальних новел у Steam поповнила Detective INNA DUKE від HmarkaTeam – нуарна гра про індичку-детективку, яка розслідує викрадення хом’яка-стримера. Хоч проєкт дуже карикатурний (що підкреслює антропоморфізм), сюжет не назвеш дурнуватим – навпаки, це добре прописана детективна історія з неочевидною розв’язкою та гостросоціальною сатирою.
У центрі сюжету – лейтенантка Інна Дюк, яка пішла шляхом свого батька та постійно перебуває в тіні його успіху. Крім того, його геніальність як детектива тисне на героїню, адже вона прагне відповідати цим високим стандартам.
Спільно з напарником-новачком Аркадієм Диким Інна Дюк береться за розслідування таємничого викрадення популярного стримера Олега Хом’якова. Він оглядає візуальні новели та відомий своєю нищівною критикою. Олег зникає посеред власної трансляції на «Є-баченні» (місцевий ютуб) – хтось вирішив помститися йому за образливі коментарі щодо свого твору?
Похмурі будні дощового Києва: візуал і атмосфера
Detective INNA DUKE – це той випадок, коли абсурдне не є дурнуватим. Попри тонни гумору, гра дійсно зберігає нуарну атмосферу, ще й примудряється водночас висміювати пафос жанру. Кольори здебільшого трохи брудні, монологи героїні про Київ і розслідування гіперболізовано млосні, а поміж цього неочікуваним лейтмотивом стають деруни.
Про гумор і відсилання в грі можна наговорити на окремий матеріал, але це вимагає купи спойлерів. Якщо не розкривати зайвих подробиць: українці знайдуть чимало каламбурів з фразеологізмами зі словом «пташка» і згадок реальних медійних осіб з дещо зміненими іменами. А ширша авдиторія – пасхалки на культові комп’ютерні ігри, твори попкультури і… Чого тут тільки нема!
Персонажі гри колоритні та впізнавані від дизайну до характеру. Це надважлива частина будь-якого твору, і розробники чудово впоралися з нею. Кожен герой має свої особливості, уподобання та риси, які поступово розкриваються впродовж сюжету. Для деяких навіть додали говірки, тобто мова в діалогах також є живою.
Приємно те, що можна змінити шрифт. Загалом розробники пропонують три варіанти – XTypewriter (найкраще відповідає стилістиці, але менш читабельний), BadComic (проміжний) і Roboto (простий). Їх можна знайти в налаштуваннях та обрати зручний для себе.
Процес гри
Як і більшість візуальних новел, гра поєднує оповідь, інтерактивні елементи та мініігри. Більшість сюжетних рішень майже не впливає на фінал, але має ситуативні наслідки.
Після кожного етапу розслідування Інна та Аркадій (а насправді гравець) систематизують дошку зачіпок – ту саму, з фотографіями, фактами і червоними нитами, як у фільмах. Гравець має правильно розмістити отриману інформацію відповідно до персонажа, про якого мовиться. Завдання на пам’ять, проте хвилюватися не варто. Фрагменти різні за формою, тому їх легко помістити в комірки, як пазл.
Інші інтерактиви побудовані на дослідженні зачіпок, зламу замків та інших сюжетних елементах. Також гравці матимуть можливість приготувати фірмовий напій кав’ярні, де збираються письменники, продемонструвати свої навички конспірації та пройти справжнє випробування на реакцію. Останнє – єдиний шлях розкрити справу до кінця. Цю мінігру я перепроходила разів п’ять, на шостий все ж вдалося, і це було того варте.
Загалом історія має три кінцівки – у двох справу «замнуть», а в третій несподіваний сюжетний поворот дасть відповіді на всі запитання. Проходження зі всіма фіналами зайняло три години.
Щоб не плакать, я сміялась: соціальні коментарі
Якби щоразу, коли журналістів зображають остогидлими скалками у п’ятій точці, давали по долару, я нажила б статків. Це чи не єдиний момент, який мені не сподобався. Є багато реальних кримінальних історій, де втручання медіа допомогло справі, тож чому не відкинути кліше і не додати історії новизни?
Проте в грі показали чимало соціальних проблем: корумпованість поліції, ксенофобія (або расизм, неонацизм, інші форми дискримінації та ідеології, кожен інтерпретує по-своєму) і гендерні стереотипи. Принаймні це те, що запам’ятала я.
У підсумку Detective INNA DUKE здалася мені цікавою сатирою, якій вдалося висміяти навіть саму себе. В тексті є мовні помилки, але не можу сказати, чи це не частина сюжету – після проходження зрозумієте, про що я. А ще гра дуже чітко розповідає, що буває з надокучливими критиками, тож не буду ризикувати.
Чудовий варіант на вечір для поціновувачів детективів і трилерів, який точно змусить посміятися принаймні кілька разів та здивує наприкінці.
