В Україні триває активна підготовка до нового опалювального сезону і викликів в часі великої війни. І це вже п’ята (!) зима повномасштабного вторгнення. Рівень загроз майбутньої зими дуже високий.
Львів, готуючись до неї, продовжує ремонт критичних ділянок теплотрас. Та для одночасної заміни всієї теплосистеми міста завжди бракуватиме ресурсів. Про це «Львівській Пошті» наголосив експерт із паливно-енергетичних питань Віктор Гальчинський.
З його слів, ОСББ важливо брати участь в програмах енергоефективності, а мешканцям будинків підтримувати ініціативи, щоб узимку не нарікати, що те чи інше не зроблене. «Жителям ОСББ варто підтримувати заходи з енергостійкості та енергоощадності будинків», – каже співрозмовник.
«Львів’янам потрібно завчасу підготуватися до зими. Не варто панікувати. Як і в попередні роки війни, треба максимально все обдумати, подбати про резервне живлення, диверсифікувати свої джерела постачання. Через знеструмлення люди навчилися користуватися зарядними станціями, а також генераторами, де це технічно можливо і безпечно. Аналогічно з водою – потрібно створювати її запас і забезпечити альтернативну можливість підігрівання», – радить Віктор Гальчинський.
«Рівень загроз майбутньої зими дуже високий»
Влада запевняє, що готується до складної зими. Мовиться і про так звані плани стійкості, і засідання енергетичного штабу під керівництвом глави уряду Сергія Корецького. Тим часом командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) говорить про зимові ризики, зокрема ймовірність застосування більшої кількості ракет під час атак з боку окупантів. До чого готуватися українцям? Ця зима буде важчою, ніж минула? Пам’ятаємо, тоді особливо потерпала столиця, коли батареї в квартирах киян почали масово розриватися.
Зима 2026/2027 буде доволі важкою. І влада, видається, розуміє всю серйозність ситуації. Українці втомилися, але тримаються, вірять у ЗСУ і готуються до п’ятої зими, зокрема й опалювального сезону, в часі великої війни.
В одному з національних ефірів на запитання, чому президент вирішив змінити уряд, я припустив, що одна з цілей – поставити керівником уряду людину, яка максимально компетентна для того, щоб дати раду потенційним викликам узимку. А до викликів треба готуватися завчасу.
На жаль, бачимо, як окупанти нищать нашу цивільну економіку, б’ють по логістичних центрах. Зокрема, в столичних супермаркетах через це вже бракує продуктів.
Енергетика з початку повномасштабного вторгнення під постійним прицілом. Україна захищає її, відновлює систему, якщо є влучання. Тим часом чути розмови про загрозу водоканалізаційному господарству, яке також потребує захисту. Необхідно готуватися, будувати різні сценарії.
Рівень загроз майбутньої зими дуже високий. Ворог немає жодних стоп-ліній, і влада це розуміє. Відповідно розроблені плани стійкості, проводяться енергетичні наради главою уряду.
Однак ці наради не мають бути просто планами на папері, це мають бути реальні вчасні кроки та дії. Так, є регіони, де з цим проблеми, про що говорить президент. Певний час ще є, тому потрібно багато і якісно владі працювати. Всім працювати.
Важливо не лише захистити такі об’єкти, але й максимально розосередити, де це можливо. Потрібно децентралізувати все, починаючи від складів і закінчуючи зведенням паралельних децентралізованих систем опалення в містах, як це вже зробили в Дніпрі та Харкові.
«Глава уряду володіє ситуацією, знає, що і як робити. Важливо забезпечити виконавчу дисципліну»
Ти казав, що керівником уряду має бути компетентна людина, яка зможе дати раду потенційним викликам узимку. Глава уряду Сергій Корецький, на твою думку, впорається з цим?
Принаймні він має достатньо хороший і реально дієвий досвід у енергетиці, досвід в умовах великої війни. До призначення прем’єром він декілька років очолював «Нафтогаз України». Він фаховий менеджер.
Сергій Корецький все своє менеджерське життя мав справу з нафтою, нафтопереробкою, заправками. Має і позитивний досвід, і досвід помилок, яких припустилися в галузі.
Глава уряду володіє ситуацією, знає, що і як робити. Важливо забезпечити виконавчу дисципліну, щоб рішення Кабміну були виконані в регіонах, зокрема й органами місцевої влади. Як це йому вдасться, побачимо вже взимку.
Нагадаю, що за комунальну теплоенергетику, водопровідне і каналізаційне господарство відповідають голови громад і місцеві ради. Кожен із них виконує свою роботу відповідно до бюджетної спроможності. Уряд, звісно, має надавати практичну допомогу громадам. Мовиться про ті чи інші субвенції.
Якісний план стійкості: яким він має бути
Львів’яни до так званих планів стійкості ставляться скептично. А що думаєш ти з цього приводу?
Якісний план стійкості повинен містити перелік конкретних заходів, об’єктів і їхній реальний стан, потребу в ресурсах. Чи перевірять їх усіх зараз? Напевне, ні.
Ризики – щоб ці деталізовані плани стійкості десь не «витекли». Бо в такому разі ворог може цим скористатися, підготуватися і знищити результати підготовки. Звісно, цього не можна допустити. Це відповідальність влади.
А що мав би зробити Львів, готуючись до важкої зими?
Знаю, що місто готується до зими, виконує необхідні роботи. Зокрема, триває перевірка мереж теплопостачання, заходи з безпечного функціонування водоканалізаційної мережі. Ще з 2022–2023 років, як декларувала влада, об’єкти водопостачання забезпечені резервним живленням.
Тривають ремонти львівських тепломереж. Це величезний обсяг робіт. Як бачимо, гідравлічні випробування, які проводили у травні – червні, не показали всієї проблематики.
З іншого боку, це добре, що саме зараз проводять ці ремонти, а не в час лютих морозів. Скажімо, сотня будинків на Науковій майже місяць не має гарячої води, бо триває ремонт теплових мереж. Це традиційно складна ділянка роками.
Торік на вулиці Володимира Великого була аналогічна ситуація. Теплові мережі в місті зношуються, це постійний процес.
Загалом ресурси для тих чи інших робіт у Львові є. Щоправда, на комунальних підприємствах бракує людей, про це говорять і самі керівники.
Приклад Харкова і Дніпра
Як ти наголошував «Львівській Пошті», розуміючи всі ризики воєнного часу, на децентралізоване теплопостачання перейшли Харків і Дніпро. Натомість Київ цього не зробив, і ми бачили, якими були наслідки в люті морози.
В Україні є великі теплоцентралі, які потребують постійного обслуговування і ремонту. Те, що ми маємо, є пережитком надмірної радянської централізації мереж.
Ще в 2005 році, працюючи в НАК «Нафтогаз України», я один з перших порушив у медіа питання важливості переходу до децентралізації мереж теплопостачання. Акцентував на потребі зменшення проблеми доставки теплоносія, щоб не було теплових втрат. Ще тоді я говорив про потребу в побудові квартальних котелень. У ті часи мене сприймали за дивака.
А тепер такі котельні дуже на часі. Європа має мережі порівняно невеликих котелень, що з’єднані між собою і можуть безперебійно забезпечувати населення теплом.
На жаль, минулої зими проявилися вразливості теплоцентралей столиці, що призвело до колапсу системи теплопостачання в окремих районах.
Добре, якби у Львові розбудовували модульні котельні. Але без піару, бо він не потрібен у часі війни. Це підвищить стійкість Львова до загроз. Також варто акцентувати на децентралізації системи теплопостачання.
«Модульні котельні – це безпека міста, безпека жителів Львова»
Депутат Львівської міськради Назарій Бербека зазначав «Львівській Пошті», що до початку нового опалювального сезону у Львові планують встановити і запустити модульні котельні. Мовляв, це безпека жителів Львівської громади, щоб у їхніх домівках було тепло і гаряча вода. Депутат Любомир Мельничук акцентував, що встановлення модульних котелень – це насамперед безпека міста.
Цілком згоден, це безпека міста, безпека жителів Львова. Місто задекларувало чіткі наміри щодо необхідності їх встановлення.
Дуже сподіваюся, що місто зробило певні кроки і зводить модульні котельні, про потребу яких говорили і виконавча влада, і депутати. Але й казати, що саме робиться, владі не варто, бо це питання безпеки.
Чому ж Львів не зводив модульні котельні раніше?
Бо всіх влаштовувала централізована система теплопостачання. Велика війна засвідчила, що час змінювати пріоритети. Завжди простіше мати «монстра» і враховувати втрати у планах, але в умовах воєнних викликів це ризик.
Зараз це питання фізичної доступності та виживання. Якщо, скажімо, ворогом пошкоджена велика станція, то малі бодай частково мають забезпечувати жителів теплоносієм. Це відповідальність місцевої влади.
«Львів’янам потрібно завчасу підготуватися до зими»
Вікторе, які твої меседжі львів’янам, керівникам ОСББ напередодні нового опалювального сезону?
Львів’янам потрібно завчасу підготуватися до зими. Не варто панікувати. Як і в попередні роки війни, треба максимально все обдумати, подбати про резервне живлення, диверсифікувати свої джерела постачання.
Через знеструмлення українці навчилися користуватися зарядними станціями, а також генераторами, де це технічно можливо і безпечно.
Аналогічно з водою – потрібно створювати її запас і забезпечити альтернативну можливість підігрівання. Варто мати вдома запас води: декілька десятків літрів питної і технічної.
Бойлер удома – це також запас води. Варто знати, як у крайньому випадку цей запас відкрити та використати для технічних потреб.
Тим, хто може, важливо створити до зими і резервну базу. Кажу про села й дачі. Там потрібно подбати про запас дров, перевірити, щоб пічне опалення було справним.
Щодо ОСББ, то їхній рівень відповідальності – це експлуатація внутрішньобудинкових теплових мереж. Там має бути порядок, ОСББ мусить дбати про них.
Добре, що ОСББ Львова працюють з Фондом енергоефективності, виграють різноманітні гранти і здійснюють реконструкцію будинкових систем теплопостачання. Кожен робить відповідно до своїх сил і спроможностей.
Жителі мають приходити на збори ОСББ, підтримувати важливі й актуальні ініціативи. Напередодні зими варто підтримувати заходи з енергостійкості та енергоощадності будинків.
Якщо ж на зборах, скажімо, вирішать заблокувати якусь модернізацію в ОСББ, то нічого потім узимку нарікати. Більшість тих ОСББ, які я знаю, досить активні та готуються до зими вже.
Якщо ж ваше ЛКП погано працює, скликайте збори і створюйте ОСББ! Містяни, будьте активними, небайдужими та ініціативними. ОСББ – це ефективний інструмент спільного управління спільною власністю. Самоорганізовуйтеся!
Ще додам: ОСББ варто подумати про дахову котельню. Але це проєкт не на місяць і не на два, радше на перспективу.
Але ж це вельми дорогий, хоча й важливий проєкт.
Так. Щоб досягти повної автономізації опалення, ОСББ варто мати дахову котельню. Легше провести реконструкцію індивідуального теплового пункту, це буде покращення і підвищення ефективності використання централізованого теплопостачання.
Україна майбутньої зими імпортуватиме багато газу
Теплопостачання, як бачимо, є одним із викликів зими. А що з газом?
Сподіваюся, газ у населення буде, бо об’єкти газотранспортної системи не так просто уразити. Наголошу, що Україна майбутньої зими імпортуватиме багато газу.
У нашій державі є власний видобуток газу, але ворог серйозно пошкодив більшість об’єктів газовидобутку. Тепер для нас має більше значення імпорт газу з країн ЄС. Україні надають міжнародну допомогу на його закупівлю.
«Знеструмлення взимку будуть. Питання, на скільки часу»
За час великої війни українці не раз відчули, що таке багатогодинні знеструмлення. Ворог нищить нашу енергосистему, енергетики оперативно все лагодять.
Ця зима не стане винятком. І енергосистема знову ж таки буде в зоні ризику. Потужностей бракуватиме.
Водночас, цього літа при +35–37 знеструмлень на Львівщині не було. Що це означає? Енергетики добре спрацювали, щоби світло було.
Однозначно, що знеструмлення взимку будуть. Питання, на скільки часу. Енергетики, думаю, запроваджуватимуть графіки. Кажу і про планові, і про екстрені.
Хто ще не придбав зарядні станції різної потужності та генератори – зробіть це. Але генератори, як я вже казав, встановлюйте там, де це технічно можливо й безпечно.
Подбайте також про повербанки та енергонезалежний інтернет. Тримайте все у справному стані.
Акценти владі Львова та Львівщини
Що побажаєш владі Львова та області напередодні опалювального сезону?
Компетентно вживати необхідних заходів. Правильно розставляти пріоритети у підготовці до зими.
Не витрачати коштів на те, що не потрібно, а спрямовувати ресурс на те, що на часі. Команда є, менеджерський персонал є, але, як я вже казав, працівників на комунальних підприємствах бракує. Ось де проблема.
