У Львові щороку навесні настає «сезон каструль», який дуже не люблять містяни. Після закінчення опалювального сезону починаються гідравлічні випробування теплових мереж, тому люди залишаються без гарячої води.
«Гідравлічні випробування – це щорічна профілактика, яка дозволяє виявити найбільш зношені ділянки тепломереж і вчасно їх відремонтувати. Це дає змогу забезпечити надійне і безперебійне теплопостачання в опалювальному сезоні», – пояснюють у ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Тепловики запускають воду під великим тиском, щоб перевірити труби на міцність. «Якщо є слабкі місця – труба трісне, і ми відразу знаємо, що її треба замінити. Цього не можна робити взимку, бо ці слабкі місця можуть прорвати зненацька, тоді без опалення залишаться цілі будинки, навіть райони. Ремонти в мороз складні й небезпечні», – наголошують у Львівтеплоенерго.
В одних районах, зокрема Залізничному, комунальники роками вкладаються у графік – два тижні, а в інших, як-от у Франківському, випробування можуть тривати місяць-півтора або й довше.
Доручення від депутатів міськради Львівтеплоенерго
Щоб знизити градус напруги і щорічного обурення містян, цього тижня депутати комісії стійкості та критичної інфраструктури Львівської міської ради доручили Львівтеплоенерго розробити комплекс заходів для скорочення тривалості гідравлічних випробувань, тобто термінів відключення гарячої води.
Також під час засідання, на якому був присутній керівник ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець, члени комісії доручили напрацювати проєкт заходів, які дозволять поступово відійти від практики гідравлічних випробувань у Львові.
«Вчасна підготовка до зими, зокрема майбутнього опалювального сезону, дуже важлива. Однак щорічні гідравлічні випробування навесні та влітку створюють невигоди жителям Львова. Якщо є можливість, варто скоротити період припинення подавання гарячої води або повністю його унеможливити. Маємо докласти до цього зусиль. Наше завдання – крок за кроком випрацювати рішення, яке дозволить поєднати ці процеси з меншим рівнем дискомфорту для людей», – зазначив «Львівській Пошті» голова комісії стійкості та критичної інфраструктури, депутат Львівської міської ради Назарій Бербека.
«Олександр Одинець є фаховим керівником. І він, сподіваюся, докладе максимум зусиль, щоб наше доручення стало реальним для виконання. Якщо нам вдасться, це буде великий успіх для Львова», – сказав Назарій Бербека, відповідаючи на запитання «Львівської Пошти», чи не запізно у квітні цю тему порушили для обговорення і дій.
фото: Інформаційний портал депутатів міськради
«Щороку в місті здійснюють гідравлічні випробування, що супроводжуються тривалими відключеннями гарячої води. Ми обговорили можливість упровадження точкових технічних рішень, зокрема заміну зношеного обладнання та інтеграцію сучасних систем моніторингу. Це дозволить ефективніше проводити випробування, зменшити ризик проривів і скоротити тривалість відключень», – каже секретар комісії, депутат міськради Тарас Ворко.
Щорічною невигодою для містян називає припинення подавання гарячої води й депутат міськради Любомир Мельничук:
«Сподіваюся, Львівтеплоенерго почує наш депутатський меседж про потребу мінімізації тривалості гідравлічних випробувань, бо ця процедура дратує людей. Під час засідання комісії керівник підприємства запевнив, що це реально і що вони працюватимуть над нашим дорученням. Бо одна річ два тижні без гарячої води, інша – два місяці», – зазначає депутат.
Графіки відключення гарячої води невдовзі оприлюднять
«Гідравлічні випробування допомагають виявити пошкодження, провести ремонт, гарантувати тепло та безпеку взимку. Одночасно проводимо заміну зношених ділянок мереж», – наголошує «Львівській Пошті» керівник ЛМКП «Львівтеплоенерго» Олександр Одинець.
«Під час засідання комісії стійкості та критичної інфраструктури ми отримали доручення мінімізувати тривалість гідравлічних випробувань у Львові. Маємо напрацювати і подати депутатам перелік організаційно-технічних заходів, щоб скоротити терміни відсутності гарячої води у помешканнях містян. Мовиться про те, щоб Львівтеплоенерго з кожним роком вживало заходів для мінімізації гідравлічних випробувань», – пояснює він.
З його слів, підприємство ще визначається з графіками: «У 2026 році гідравлічні випробування триватимуть у травні та червні. Максимально оптимізуємо цей процес. Графіки відключення гарячої води невдовзі оприлюднимо – це буде різний час по районах».
Керівник Львівтеплоенерго пояснює, що гідравлічні випробування не є їхньою забаганкою. Це вимога нормативно-правових актів, це потреба перевірки технічного стану обладнання, слабких місць у мережах. Важливо все якісно підготувати до наступного опалювального сезону. Краще аварійні місця усунути тепер, аніж у сильні морози.
На запитання «Львівської Пошти», чому щороку так довго потерпають через відключення гарячої води жителі Франківського району, Олександр Одинець відповів: «Питання в технічному стані мереж. Гідравліка – це випробування мереж підвищеним тиском, яке триває декілька днів. Потім відбувається ліквідація витоків і заміна мереж. Тобто потрібен час на ремонтні роботи. Цей процес варто оптимізувати, і ми думаємо, як зробити це швидше».
Приклад Харкова і Дніпра
У Європі, зі слів експерта із паливно-енергетичних питань Віктора Гальчинського, мешканці не відчувають гідравлічних випробувань, а в Україні це, можна сказати, практика радянських часів.
«У нашій державі є великі теплоцентралі, які потребують обслуговування, ремонтів. Те, що ми маємо, є пережитком надмірної радянської централізації мереж. Ще в 2005 році, працюючи в НАК «Нафтогаз», я одним з перших порушив у медіа питання важливості переходу до децентралізації мереж теплопостачання. Акцентував на потребі зменшення проблеми доставки теплоносія, щоб не було теплових втрат. Ще тоді я говорив про потребу в побудові квартальних котелень. У ті часи мене сприймали як дивака. Натомість тепер такі котельні дуже на часі. Європа має мережі порівняно невеликих котелень, що з’єднані між собою і можуть безперебійно забезпечувати населення», – зазначає«Львівській Пошті»Віктор Гальчинський.
З його слів, приймаючи всі ризики воєнного часу, на децентралізоване теплопостачання перейшли Харків і Дніпро. Натомість Київ цього не зробив, і ми бачили, якими були наслідки в люті морози. Проявилися вразливості теплоцентралей столиці, що призвело до колапсу системи теплопостачання в окремих районах.
«Наразі ми без гідравлічних випробувань не обійдемося, бо в нас, як я вже казав, пострадянська система. Не обійдемося без них як у цьому, так і в наступному сезоні. Якщо ж підемо шляхом, скажімо, Харкова і Дніпра, нам вдасться мінімізувати вплив таких робіт на постачання. Добре, якби у Львові розбудовували модульні котельні, але без піару, бо він не потрібен у часі війни. Це підвищить стійкість Львова до загроз. Також варто акцентувати на децентралізації системи теплопостачання», – вважає Віктор Гальчинський, бажаючи тепловикам швидко виявляти прориви та ефективно їх ліквідовувати.
У Львові запрацюють модульні котельні
Зазначимо, що в межах підготовки до наступного опалювального сезону комісія доручила департаменту фінансів та економічного розвитку Львівської міськради винести на розгляд найближчої сесії питання фінансування побудови модульних котелень у Львові. Орієнтовна потреба в коштах становить 45 мільйонів гривень.
«Маємо бути готові до нового опалювального сезону, адже мовиться про безпеку жителів Львівської громади, щоб у їхніх домівках було тепло і гаряча вода. До початку сезону плануємо встановити і запустити в роботу ці модульні котельні», – каже Назарій Бербека.
Любомир Мельничук наголошує: встановлення модульних котелень – це насамперед безпека міста. Розпочати ці роботи планують з Франківського району.
Рятує наявність котла або бойлера
Чи переймаються припиненням подавання гарячої води під час гідравлічних випробувань наші співрозмовники?
Олександр Одинець мешкає в приватному будинку, де встановлений газовий котел. Назарій Бербека має в помешканні індивідуальне опалення, зокрема й котел. Любомир Мельничук також подбав про встановлення котла.
Віктор Гальчинський у квартирі давно має бойлер і радить іншим його придбати.
«Не забуваймо, що в країні війна, тому потрібно максимально диверсифікувати свої джерела постачання. Через знеструмлення українці навчилися користуватися зарядними станціями, а також генераторами, де це технічно можливо і безпечно. Аналогічно з водою – потрібно створювати її запас і мати альтернативну можливість підігріву», – підсумовує Віктор Гальчинський.
