Нещодавно ГУР та президент Володимир Зеленський попередили про ймовірні російські обстріли підстанцій, що забезпечують роботу атомних електростанцій (АЕС). Для українців подібні загрози не є новими, проте щоразу такі новини спричиняють чималий рівень тривожності та багато інформаційних маніпуляцій.
«Львівська Пошта» пропонує розібратися, наскільки реальною зараз є радіаційна загроза, яких наслідків можна очікувати на Львівщині та як діяти у такому випадку. Для цього ми поспілкувалися з енергетичним експертом Українського інституту майбутнього Станіславом Ігнатьєвим та виконавчим директором Асоціації «Енергоефективні міста України» Святославом Павлюком.
Яка ймовірність радіаційної небезпеки внаслідок обстрілів
Як пояснив Станіслав Ігнатьєв, усі конструкції енергоблоків проєктували та будувалися за часів Холодної війни – вони здатні витримати удар навіть тактичною ядерною зброєю та падіння невеликого літака типу винищувача. Саме тому ворог не атакує безпосередньо об’єкти атомної генерації.
«Якщо ворог намагається знищити об’єкт покриття та пробиває його дронами, все одно критичного витоку радіації не відбувається. Тому наразі росіяни намагаються атакувати, що відбувається не вперше, відкриті розподільні пристрої. Це вид підстанцій, розташованих на десятках гектарів. Тому їх фактично неможливо закопати під землю, закрити бетонними конструкціями або накрити антидроновими сітками», – сказав енергетичний експерт Українського інституту майбутнього.
Такі станції виконують дві функції: видавання електроенергії та перехід у так званий режим холостого ходу – регуляції позаштатних ситуацій.
Найбільша загроза – зменшення потужностей в роботі АЕС. Це призведе до дефіциту електроенергії в енергосистемі України. Ще одна проблема – у разі суттєвих порушеннях розподільчих пристроїв, об’єкти атомної генерації мають перейти в автономний режим. Для цього на території розміщені генератори, а персонал проходить навчання, щоб забезпечити охолодження реакторів.
«Перегрів газопарової суміші, яка знаходиться навколо реактора, може призвести до того, що ця суміш буде розпадатися на кисень та водень. Це є вибухонебезпечна суміш, яка може вибухнути під тиском і пошкодити оболонку реактора. Проте така ситуація малоймовірна», – додав Станіслав Ігнатьєв.
Як держава запобігає наслідкам
Крім ППО та перекриття трансформаторів бетонними спорудами, зазначає Святослав Павлюк, складно вигадати додаткові засоби захисту станцій. Загалом тривалість знеструмлень залежить від двох умов: рівень та характер пошкоджень, а також енергетиків, які визначають швидкість відновлення.
Станіслав Ігнатьєв додає, що також важливою є переговори, зокрема нещодавній «Енергетичний Рамштайн» у форматі G7, проте його вплив країна зможе відчути лише під час наступного опалювального періоду.
Наскільки може постраждати Львівщина у разі радіаційної загрози
За словами Станіслава Ігнатьєва, у цьому випадку Львівщина має вигідне географічне положення – тут переважно дмуть західні вітри. Відповідно, якщо викид радіації все-таки відбудеться, хмара піде в бік інших регіонів, а саме у напрямку центра країни.
Що робити у разі радіаційної небезпеки
Попри те, що експерти наголошують на низькій ймовірності викиду радіації, варто пам’ятати алгоритм дій на випадок такої загрози.
За рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я, найголовніше – залишатися у приміщенні або терміново зайти у нього. Найбезпечніше перебувати в підвалі або у центральній частині будівлі.
Оскільки радіоактивні частинки осідають переважно на зовнішніх поверхнях, слід триматися якомога далі від стін і даху. Домашніх тварин варто тримати поруч із собою та не випускати надвір. За можливості залишайтеся в приміщенні без вікон і вхідних дверей, а також щільно зачиніть усі вікна та двері, закрийте щілини підручними засобами – скотчем, вогкою тканиною тощо. Також вимкніть системи вентиляції, кондиціонування й обігрівання. Перебувайте в укритті до наступних оголошень від офіційних органів.
Слідкуйте за офіційною інформацією
Отримуйте повідомлення лише з офіційних джерел – ДСНС, поліції, місцевої влади. Увімкніть телебачення чи радіо, підпишіться на верифіковані канали органів влади в телеграмі або фейсбуці. Обов’язково виконуйте усі вказівки рятувальників і уповноважених органів.
Знезаразьте себе
Зніміть верхній шар одягу – це допоможе позбутися до 90% радіоактивних частинок. Робіть це обережно, не струшуючи пил. Речі покладіть у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте якомога далі від людей і тварин.
Помийтеся за можливості та одягніть чистий одяг
Прийміть душ із милом, волосся вимийте шампунем. Не використовуйте кондиціонер, не тріть і не дряпайте шкіру. Якщо душ недоступний, вимийте руки, обличчя та відкриті ділянки тіла під проточною водою з милом. За відсутності води скористайтеся вологими серветками або тканиною, особливо ретельно витріть руки, обличчя, повіки, вуха.
Допоможіть рідним і близьким виконати всі ці дії. За можливості використовуйте рукавички, маску або респіратор.
Безпека води та харчових продуктів
До офіційного повідомлення про безпеку водопровідної води вживайте лише воду у пляшках – герметичне паковання захищає її від забруднення. Кип’ятіння не видаляє радіоактивні речовини, тому важливо мати запас води у закритій тарі. Напої з холодильника також безпечні.
Воду з-під крана чи колодязя можна використовувати для миття тіла, одягу та паковань продуктів. Навіть у разі забруднення вона безпечна для знезараження, оскільки частково змиває радіоактивні речовини.
Харчові продукти безпечні, якщо зберігалися в герметичній тарі, а також у холодильнику чи морозильній камері. Перед відкриттям протріть обгортки й кухонне приладдя вологою тканиною. Використану тканину покладіть у пакет або герметичний контейнер і зберігайте якомога далі від людей і тварин.
Отже, ударами по підстанціях АЕС Росія намагається поглибити шкоду для енергетичної системи України. Водночас, попри припущення та паніку в інтернеті, ризик радіаційної загрози внаслідок російських обстрілів є надзвичайно низьким. Закликаємо пам’ятати про заходи безпеки та слідкувати за повідомленнями офіційних джерел.
