«Колись син дарував мені троянди, тепер я прийду до сина…», – мама воїна «Руфа» Надія Дадак

Серед цінностей, які прищепила своїм синам, є порядність, чесність, любов, людяність, повага до старших. Навчала їх ніколи нікого не обманювати. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначила Надія Дадак, мама загиблого воїна, громадського діяча, поета Юрія Дадака («Руфа»).

До Дня матері, який відзначатимемо у неділю, 11 травня, «Львівська Пошта» поспілкувалася з матерями, запитавши про цінності, які вони прищепили своїм дітям, про роль мами в часі війни, а також про те, як варто відзначати День матері.

робота: Нікіта Тітов

Зі слів Надії Дадак, вона разом із чоловіком виховали двох синів – Юрія та Віктора.

«Наш старший син Юрій загинув 1 квітня 2022 року, воюючи на Луганщині в складі 24 ОМБр імені Короля Данила. Звісно, хочеться заплющити очі та побачити, обійняти його живого. Але реалії інші», – каже мама.

Тепер у Львові є вулиця пам’яті Юрія Дадака «Руфа» (колишня вулиця Некрасова). У Львівському технологічному фаховому коледжі Державного вищого навчального закладу «Національний лісотехнічний університет України» є барельєф, відкритий на честь «Руфа».

У Коломиї назвали озеро на честь «Руфа». Це озеро розташоване на вулиці імені пілота, Героя України Степана Тарабалки, який загинув. Це льотчик-винищувач, один із «Привидів Києва».

Надія Дадак каже, що батьки є прикладом для своїх дітей. «Наші сини мали добрий приклад хороших стосунків батьків у сім’ї. Цього тижня виповнилося 46 років, як ми з чоловіком одружилися», – говорить вона.

Розповідає, що завжди багато читала – книжку за книжкою, і Юра дуже любив читати.

«Син навчився читати в п’ять років. Читав про визвольні змагання, про наших героїв. Любив читати про Степана Бандеру. Юра сформував себе сам як особистість, згодом став громадським діячем, поетом», – каже мама.

Співрозмовниця зазначає, що знайома з багатьма матерями, сини яких загинули на війні.

«Спілкуємося, обіймаємося, плачемо, підтримуємо одна одну. Стоїмо і не віримо, що це правда… Важко і боляче», – говорить мама.

На могилу сина, що на Личаківському цвинтарі, стараються ходити часто.

«В п’ятницю, суботу та неділю – це святе. Це так цінно, коли хлопці підходять на цвинтарі і кажуть, що Юра для них був дороговказом у житті. На День матері знову підемо на могилу Юри разом із його батьком, сином, дружиною та доньками. Старшій буде 15 років, а молодшій, Катрусі, 10-ть», – зазначає жінка.  

«Колись син дарував мені троянди, тепер я прийду до сина, який уже ніколи не прийде до мене, щоби привітати. На моє, батькове, Юрине день народження йдемо до нього на могилу. На будь-яку дату, коли б він мав до нас прийти, ми йдемо до нього. Так багато батьків роблять», – резюмує Надія Дадак.

Повністю матеріал читайте за посиланням:

Total
0
Shares