За використанням бюджетних коштів у Львові має бути постійний контроль. Особливо це важливо в часі війни. Розтринькувати бюджетні кошти неприпустимо! Про це в інтерв’ю «Львівській Пошті» наголосив голова фракції «Голос» у Львівській міській раді, заступник голови комісії фінансів та планування бюджету Віталій Троць.
Із його слів, фракція завжди була, є і буде за ефективне використання бюджетних коштів та за контроль.
«Наше завдання як депутатів спонукати посадовців до того, щоби Львів був містом для львів’ян. Але кожен посадовець хоче зробити його для себе. Так не має бути! Влада мусить пам’ятати, що вона для львів’ян, а не сама для себе! – акцентує депутат. – Ми як фракція додаємо роботі Львівської міськради більш системного мислення щодо тих чи інших проблем. Ми не боремося за якісь конкретні об’єкти, ми за системне управління і політику, за встановлення зрозумілих правил гри. Це наш інструмент. Ми не заробітчани в політиці».
Запровадження електронного квитка, розвиток центру UNBROKEN, відкриття сучасного інформаційно-освітнього центру Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького та ще багато інших позитивних речей втілені у Львові. Та є ще досі не вирішені системні проблеми Львова. Про це в розмові з Віталієм Троцем.
«Львівська Пошта» продовжує серію інтерв’ю з головами фракцій у Львівській міській раді. Ми вже спілкувалися з керівником фракції «Варта» Юрієм Мартинюком.
«Сьогодні Львів є соціально-медичним хабом. Насправді місто може більше, зокрема в економічному напрямку»
Пане Віталію, яка роль і місія Львова в часі війни?
Львів став найбільшим хабом-прихистком для українців із різних областей держави, зокрема для внутрішньо переміщених осіб та поранених воїнів. Львів від початку великої війни відіграє важливу роль, зокрема в соціальному, медичному та економічному напрямках.
Наше місто створило всі можливості, щоби добре прийняти внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні Львів є соціально-медичним хабом. Це дуже відповідально. Ми взяли лиш те, що ургентне, те, що горить.
Насправді Львів може більше, зокрема в економічному напрямку. Кажу про створення умов для корпорацій, які планують в Україні розвивати свій бізнес. Думаю, Львів ще не втратив той час, щоби створити корпораціям можливості для реалізації амбіційних проєктів.
Медична роль Львова: місто пишається роботою Національного реабілітаційного центру «Незламні» (UNBROKEN), але чи медична галузь на належному рівні для самих львів’ян?
Львів упорався з викликом пандемії коронавірусу. Депутатський корпус скерував ресурси на Перше територіальне медичне об’єднання (ТМО), об’єднали лікарні. Тепер краща якість в системі надання медичних послуг, аніж до реформаційних процесів. Звісно, є ще багато питань, про які фракція «Голос» у Львівській міській раді говорить і які досі не вирішені.
Один блок – це надання медичних послуг пораненим воїнам та українцям, які зазнали травм через війну. Інший, базовий – забезпечення надання якісних медичних послуг безпосередньо жителям Львова.
Ми неодноразово говорили міському голові Львова, що в лікарнях Першого ТМО на чернетках є списки ліків, за які пацієнт має заплатити після операції. Це приниження гідності людини. Так ми не збудуємо світовий медичний проект!
Згодна. А що можуть зробити депутати задля пересічного львів’янина, аби цю ситуацію змінити?
Безкоштовної послуги не буде при ідеальній системі. Ми розуміємо, в яких реаліях живемо, скільки коштують медикаменти, скільки грошей потрібно на оплату праці. Але… Коли людина потребує якогось лікування, цей кошторис складають і їй про це кажуть, мовляв, твоє лікування коштує 100 тисяч гривень. 20 тисяч дає держава, 20 тисяч – місто, 10 тисяч – із фондів, а ось 50 тисяч треба переказати на рахунок лікарні.
Це цивілізований варіант. Все офіційно і чітко. У жодній лікарні не буде безкоштовно, але мають бути чіткі та прозорі правила для всіх медустанов. Львів’яни мають знати, що саме фінансово покриває медустанова, а за що потрібно додатково платити. Все це має бути офіційно, через касу.
А хто не матиме можливості заплатити?
Є міські медичні програми. Зокрема, програми, які частково покривають дороге лікування. Звісно, вони не можуть покрити всіх видатків.
Unbroken University: інструмент для підвищення кваліфікації лікарів
У Львові запрацює вищий навчальний заклад Unbroken University на базі Першого медоб’єднання. Депутати проголосували за це у вересні 2024-го 53 голосами. Депутат із вашої фракції Андрій Курочка, представник УКУ, не голосував. Ви особисто голосували?
Так, я голосував за це.
Наскільки Львову потрібен такий університет і хто його фінансуватиме?
Я закінчив юридичний факультет Франкового вишу. Для мене університет – це тисячі студентів. Я розумію, що такої величини виш – це багато коштів на його фінансування. Так, університет – це масштаб. Ми, всі голови фракцій, питали про фінансування Unbroken University у гендиректора Першого ТМО Олега Самчука.
Нас запевнили, що це буде не масштабний університет у звичному розумінні, а радше інструмент для підвищення кваліфікації наших лікарів. Це потрібно, щоби скерувати, зокрема хірургів, на стажування, підвищення кваліфікації в найкращі американські, британські, французькі медичні виші. Загалом бюджет Першого ТМО великий: майже три мільярди гривень на рік.
Ми проголосували за створення університету, написання статуту, формування його структури. З нами, депутатами, ще мають погодити кінцевий статут, види діяльності, кафедри, спеціальності. Звісно, контролюватимемо, скільки на все це витратять коштів.
Звісно, ми на засіданні фракції обговорювали це питання. У нас було вільне голосування щодо Unbroken University. Думаю, конкуренція між навчальними закладами потрібна.
Про системні проблеми Львова
Які найбільші проблеми Львова можете назвати?
Точкових проблем у місті чимало. Та є системні проблеми, які й впливають на точкові. Серед системних проблем освіта. Затори у Львові вранці та ввечері утворюються і через проблему, яка стосується освіти. Яку?
У Львові впродовж багатьох років будували житлові квартали, а шкіл не будували. Не було розуміння, де діти мають навчатися. Батьки тепер не просто шукають школу, а якісну школу для навчання своєї дитини. Шукають найкращу і возять туди дитину. Ось вам і затори… Чомусь багато років фінансування освіти було радше за залишковим принципом, добре, що тепер ситуація змінюється.
Бракує шкіл у Львові?
Звичайно, бракує.
Водночас у інтерв’ю «Львівській Пошті» керівник управління освіти Львова Андрій Закалюк сказав, що поступ у 2024-му відчувається в будівництві шкіл у Львівській громаді. На вулиці Рудненській, 8, що на Левандівці, почали зводити початкову школу з дитсадком. Завершують будівництво школи в Брюховичах, споруджують шкільний корпус на Тракті Глинянському. На Новому Львові буде новий корпус старшої школи біля школи №80.
Так, нарешті у 2024-му бачимо поступ. Повторюю, роками будували житлові квартали, а шкіл не будували… Сподіваюся, що нарешті завершать будівництво школи в Брюховичах. Однак це закриє проблему лиш одного району.
Паркування – також проблема для Львова, зокрема відсутність підземних паркінгів…
Тут радше про створення ресурсів, щоб не було проблем із паркуванням. Скажімо, в ЦНАПі на площі Ринок завжди черга людей зі всього Львова. Багато хтоїде тудина автівках, які десь требапоставити. Середмістя переповнене адміністративними спорудами. Це варто змінювати.
Що пропонуєте? Невже Львівську міську раду виселити? Куди?
Так. Пропоную зробити так, щоб усі послуги, потрібні львів’янам, були в мобільному телефоні, в спеціальному додатку. Це зручно і це на часі. У нашій фракції є айтівець Олекса Возняк, який пропонує чимало ініціатив щодо цифровізації. Добре, що крок за кроком посувається реформа у цій сфері в місті.
Для прикладу, в Польщі у кожному великому торговому центрі є ЦНАПи, де можна подати чи забрати документи. Переселивши всі міські органи влади в офісний центр і перевівши в спеціальний додаток послуги, мивже частково позбудемося заторівуцентрі Львова. Головне матибажання.
А що буде в ратуші? Можна створити велику картинну галерею, організовувати виставки як варіант. Для прикладу, в Жешуві депутати приходять уратушулишена врочисті сесії, а так там картинна галерея. Весь адміністративний апарат локаційно в іншій будівлі, офісах.
Я зате, щоб уратуші не було посадовців, якщо хочемо частково вирішити проблему заторів у середмісті, якщо хочемо розвивати Львів.
Про проблеми в медицині ми вже говорили.
Загалом мовиться про реформу медицини в підході до пацієнтів, зокрема пересічних жителів Львова. Ця реформа має бути не лише в лікарнях, але й поліклініках Львова. Щоби людина, прийшовши туди, не потрапила в минуле, а в майбутнє. Хоча електронна черга є, вона не завжди працює. Люди висиджують під кабінетами лікарів. Аце нерви.
Так, медицина має бути якісною і, що дуже важливо, людиноорієнтованою. Щоби втілити реформи в медицину Львова, чия воля потрібна насамперед? Це залежить від вас, депутатів, чи від міського голови?
Передусім має бути сильний акцент громадськості на потребі змін. Ми, депутати, ясна річ, маємо реагувати, тримати руку на пульсі, щоб необхідні зміни таки відбулися в медицині Львова. Цілком згоден з вами, що медицина має бути людиноорієнтованою та якісною.
«Ми за системне управління і політику, за вироблення правильних політик»
У фракції «Голос» у Львівській міськраді вісім депутатів. Чи чує вашу фракцію міський голова Андрій Садовий?
Намагається чути. Чи змінює свою думку? Не завжди. Дуже сильно треба на нього тиснути, щоби він змінив ті процеси, які не окей, але які ми бачимо, що потрібно змінювати.
А чи чує ваша фракція очільника міста?
Думаю, щодня. Якщо це адекватна пропозиція, яка на часі, яка важлива для Львова, то так. Звісно, виникають дискусії там, де, як яказав, процеси не окей.
Чи дослухаються міські посадовці до зауважень депутатів?
Із впровадженням електронного квитка у Львові був дуже довгий і складний процес. Тривав роками, на жаль. Нарешті е-квиток є! Їздити з «Леокартом» зручно й дешевше, аніж ізпаперовим квитком: де13 гривень, аде 25? Аналогічно акцентуємо на запровадженні електронного додатка для львів’ян. Тоді вони забудуть про черги в ЦНАПах.
Місто для львів’ян чи місто для посадовців?
Наше завдання як депутатів підштовхувати посадовців до того, щоби Львів був містом для львів’ян. Але кожен посадовець хоче зробити його для себе. Так не має бути!
Що вдалося зробити місту в часі війни?
Наш обов’язок допомагати українському війську, адже це надважливо для перемоги. Ми всі маємо робити якнайбільше для того, щоб допомагати Збройним силам України і своїй державі. Львів має програми, де закладені кошти на цільову допомогу ЗСУ. Постійно до міськради надходять запити від різних підрозділів про потребу в дронах, автомобілях. Допомагаємо.
Стоїмо перед вибором – збудувати новий корпус лікарні, школу чи придбати дрони, переказати кошти певній бригаді.
А якби довелося обирати: придбати бюджетним коштом дрони чи, скажімо, перекласти бруківку, зробити ремонт вулиці. Куди, на вашу думку, варто було б вкласти гроші?
Потрібнодопомагати українській армії, тому, звичайно, дрони! Також у Львові є ваучерна програма, завдяки якій ми даємо грантові кошти на виробництво дронів. Це важливо. Місто чим може, тим допомагає військовим. Максимально. Звісно, що ця допомога має бути більшою.
Тим часом на зупинках громадського транспорту Львова зараз роблять ремонти. Чи це на часі?
Ремонти хідників насамперед важливі для людей на колісних кріслах, зокрема для воїнів, які повернулися з фронту із травмами. Такі ремонти дуже на часі, зокрема на зупинках громадського транспорту. Ще потрібні низькопідлогові автобуси.
Що вдалося зробити фракції «Голос» у Львівській міськраді за цю каденцію, а що не вдалося?
Насамперед ми як фракція додаємо роботі Львівської міської ради більш системного мислення щодо тих чи інших проблем. Ми не боремося за якісь конкретні об’єкти, ми за системне управління і політику, за вироблення правильних політик. Це наш інструмент. Ми не заробітчани в політиці.
Особливо це важливо в медицині, як я вже наголошував, бо там потрібно зробити реформу в обслуговуванні пацієнтів – жителів Львова. Ми за це боремося. Сподіваюся, нам це вдасться.
Позитивом є те, що завдяки роботі депутатки нашої фракції, голови комісії освіти і науки Вікторії Христенко відбулися позитивні зміни в освітянській сфері. Кажу і про якісні конкурси на посади директорів у школах Львівської громади, і багато інших процесів. Важливою є й цифрова трансформація міста, чим займається наш колега Олекса Возняк.
Звісно, фракція «Голос» завжди була, є і буде за ефективне використання бюджетних коштів. Особливо це важливо в часі війни. Розтринькувати бюджетні кошти неприпустимо!
Загалом вважаю ефективною роботу нашої фракції. Що не вдалося наразі? У Львові дотепер нема змін та прозорості в політиці будівництва, хоча ми цього вимагаємо від початку каденції. Однак відчули не те що спротив, а цілковите нерозуміння цієї проблематики.
Про що мовиться? Якщо споруджують якийсь житловий квартал чи будинок, міський голова на виконкомі каже, що інвестор погодився збудувати якийсь дитячий майданчик. А чому погодився? А де написано, що він має його збудувати?..
Нема прозорої політики в цьому питанні, скільки і яку інфраструктуру для мешканців має забезпечити забудовник. Немає цього досі. Всі забудовники хочуть прозорих правил гри. І фракція «Голос» у Львівській міськраді за чіткі правила гри та прозорість.
Посадовці свою відповідальність перекладають на бізнес. Так не має бути. Але, на жаль, так триває роками. Якісь такі недобрі традиції, пора їх змінювати.
«Міський голова мав би відбути одну, максимум дві каденції»
Учетверте міським головою Львова Андрія Садового обрали в 2020 році. Хоча зараз війна і про міські вибори наразі не мовиться, Львів під час чергових виборів матиме нового очільника міста, як думаєте? Чи ми продовжуватимемо традиції? Скажімо, голова фракції «Варта» Юрій Мартинюк зазначив, що «як юрист дуже б хотів, аби міський голова був не довше ніж дві каденції». Якою є ваша позиція як голови фракції та юриста?
Міський голова мав би відбути одну, максимум дві каденції.Думаю, вибори міського голови будуть у 2025-муабо 2026 році. Сподіваємося, війна закінчиться до того часу. Чи Львів має право мати кращого міського голову? Має. Чи Львів достатньо для цього зробив? Напевно, що ні.
Чи має амбіції ваша фракція та «Голос» загалом?
Позиція нашої команди така, що вибори мають відбутися, але після закінчення війни. Чи ми обговорюємо кандидатів? Чимало достойних людей, які були в списку «Голосу» у Верховній Раді, обласній, міськійрадах, які зі Львова, можуть бути претендентами на міського голову.
Певен, щовсе залежить від команди міського голови загалом. Відповідальної, якісної, ефективної команди. Міський голова мусить мати лідерські якості та амбіції повести їїв правильному керунку задля розвитку Львова. Це служіння задля громади.
Вважаю, що і військові, які повернуться з фронту, будуть залучені в ці процеси. Саме у воїнів зараз найбільший кредит довіри громадян.
Чи вважаєте ви цю каденцію Львівської міської ради ефективною?
Так. Нам багато вдалося зробити. Проблеми, які дискутували роками, нарешті вирішені. Хоча це було непросто. Мовиться і про електронний квиток, як явже казав. Нарешті це сталося, хоча так довго його впроваджували. Комусь було невигідно, бо був обіг тіньової готівки. Чимало питань в освіті вирішені, та сама цифрова трансформація міста, ваучерна підтримка бізнесу, зокремайветеранського.
Покращення надання медичних послуг для містян: тепер так звана лікарня «швидкої» є зовсім іншою медустановою, аніж колись. Сучасна й оновлена. Тільки, як я вже наголошував, львів’яни мають чітко знати, що саме фінансово покриває медустанова, ащо потрібно додатково оплатити. Все це має бути офіційно, через касу.
Сподіваємося, що й сміттєпереробний завод нарешті матимемо, хоча тривають певні незрозумілі процеси. Міський голова запевняє, що все під контролем, і обіцяє, що завод запустять у 2025-му. Надіємося, він доведе процес до завершення…
Чомусь виконавчі органи ніякне вкладаються в кошториси. Апетити зростають. Зрештою, є органи контролю. Сміття в цей час зі Львова вивозять на полігони в райони Львівщини, в інші області. Місту це обходиться в200 мільйонів гривень на рік.
«Львів має бути зручним для життя»
Жити у Львові комфортно, на вашу думку?
Потрібно все зробити так, щоб у Львові люди хотіли жити, хотіли повертатися сюди з-за кордону. Львів має бути зручним для життя, з якісною освітою та медициною, щоб кожна людина мала можливість реалізуватися вньому, провадити бізнес.
Дуже часто військовий перебуваєна фронті, а родина за кордоном. Коли створимо умови, сім’ї повертатимуться додому.
Чи достатньо уваги приділяє влада розвиткові районів?
Ні. Лише там, де є виборці. Кажу про гарну картинку – Сихів. Розвивати потрібно кожен район Львова. Будувати школи, оновлювати поліклініки в кожному районі міста.
Ми записуємо це інтерв’ю в сучасному інформаційно-освітньому центрі Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Я б назвала це новим місцем сили у Львові, місцем-магнітом. А як вам новий центр?
Дуже подобається. Раджу містянам і гостям Львова завітати сюди, відвідати наш унікальний Шевченківський гай. У центрі сучасно, комфортно, затишно. Довго його робили… Так, це дорого. Але жзробили!
Тепер звідси є вхід у скансен. Тут є укриття, музейна крамниця, вбиральні, кав’ярня. Певен, що це місце стане місцем-магнітом, як ви сказали. Тут є зал для конференцій, простір для дітей, для проведенняконцертів. Важливо, що це повністю інклюзивний простір.
