Чому саме ялинка

Звідки походить традиція ставити і прикрашати вічнозелене деревце як атрибут новорічно-різдвяних свят

фото: Анна Старостенко
Згідно з переказами, одного разу ватажок німецької Реформації Мартін Лютер у ясний і морозний Святвечір ішов додому через ліс. Аж раптом звернув увагу на ялинку, крізь гілки-лапи якої гарно просвічували зірки. Це справило на нього таке незабутнє враження, що вдома він поставив ялинку для своєї сім’ї та прикріпив до її гілочок свічки. Вогники свічок нагадували Лютеру зірки на небі, повідомляє na-skryzhalyah.blogspot.com.
* Звідки взявся дощик. Легенда про походження срібного дощику на вічнозеленому дереві розповідає наступне. Давним-давно жила собі добра бідна жінка, у якої було багато дітей. І от якось напередодні Різдва вона прикрасила ялинку. Але ялинка ця вийшла скромна, майже без прикрас. Уночі на ялинці побували павуки і, переповзаючи з гілки на гілку, залишили по собі павутину. Знаючи доброту жінки, Христос вирішив її нагородити і благословив дерево. В результаті павутина перетворилася на сяюче срібло. 
* “Батьківщина” ялинки. Кажуть, що першими Діда Мороза придумали гуни. У них був бог Єрлу, котрий у найперший день року приходив на землю. В цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яка вважалася священним деревом. Цю традицію, якій уже більш ніж п’ять тисяч років, гуни принесли в Європу. Потім вони були розгромлені і залишилися тільки в Баварії, де й жили до XVI століття, ні з ким не змішуючись. Саме з Баварії новорічна ялинка прийшла в усі європейські країни.
* Де саме почали прикрашати. Перші вбрані різдвяні ялинки з’явилися на території сучасної Франції, в Ельзасі. Як стверджують історики, це відбулося у 1605 році. Літопис свідчить: “На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки чіпляють троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і дощик”. Згодом це нововведення перейняла протестантська громада німецької області Вюртемберг,  і поступово ця традиція поширилася всією Німеччиною, а потім і всією Європою. Проте ялинки з’являлися спочатку тільки в будинках багатіїв. Різноманітними іграшками прикрашали в середньовічній Німеччині не тільки ялинки, але й сосни, гілки дерев вишні, навіть буки. Взагалі традиція прикрашання ялинки дуже стародавня – їй понад дві тисячі років. Раніше люди вважали, що всі дерева наділені добрими силами, що в них живуть добрі духи, і прагнули задобрити їх, чіпляючи на деревця гостинці та подарунки. Вічнозелена ялинка займала серед усіх дерев особливе місце, була таким собі священним центром, “світовим древом”, символом самого життя і відродження з темряви та мороку. Раніше замість іграшок вішали на ялинку різні плоди: яблука – символ родючості; горіхи – незбагненність божественного промислу; яйця – символ життя, що розвивається, гармонії й достатку. Однак традиція встановлювати різдвяні ялинки набула широкого вжитку відносно недавно – на початку XIX століття. Відтак вічнозелені деревця з’явилися у імператорських палацах Франції, Німеччини, Англії, Норвегії, Данії та Росії. А надбанням простого люду ялинка стала лише в другій половині XIX століття. 
* Де з’явилася перша скляна іграшка. Перша скляна ялинкова прикраса у формі кулі була видута в Тюрингії (Саксонія) в XVI столітті. А промислове виробництво ялинкових іграшок розпочалося тільки в середині минулого століття тут же, в Саксонії. Майстри видували іграшки зі скла, вирізали з картону дзвіночки, сердечка, фігурки птахів та звірів, які потім розмальовували яскравими фарбами.
* Дідух замість ялинки. За староукраїнською традицією, язичницькими віруваннями, різдвяним символом була не  ялинка, а Дідух. Дідух-Прадід, або Коляда, був міфологічною постаттю свята. Коли вносили на Святвечір сніп пшениці, жита чи іншого збіжжя, то називали цей сніп Колядою.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9931 / 4.36MB / SQL:{query_count}