Сьогодні у Львові на стіні будівлі школи №50 відкрили меморіальну дошку Вікторії Амеліній. Вона була українською письменницею та громадською діячкою, засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю, лавреаткою премії Конрада, кавалеркою ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно). 37-річна львів’янка загинула 1 липня 2023 року від травм, отриманих внаслідок ракетного обстрілу Краматорська.
27 червня 2023 року вона вечеряла з делегацією колумбійських журналістів і письменників у кафе в центрі Краматорська, коли росіяни обстріляли місто «Іскандерами». Цей обстріл забрав життя 13 людей. Віка отримала дуже важкі поранення, її доправили в лікарню Дніпра і кілька днів боролися за життя. Але травми виявилися несумісними з життям, і Віки не стало. Її вбили росіяни…
«Вікторія не любила шкільних лінійок, особливо дуже традиційних. Але ця би їй сподобалася, бо учні, вчителі, гості 50-ї школи у Львові сьогодні стали на декілька секунд екскаватором Екою (героєм дитячої книжки Віки «Е-е-есторії екскаватора Еки», яка побачила світ у Видавництві Старого Лева), – переконана подруга Вікторії Амеліної Софія Челяк. – Їх руки стали ківшами, які чухають тім’ячко і кричать: «Е-е-е-е-е-е-е». Я думаю, що в той момент на відкритті пам’ятної дошки Віка посміхалася і екала з нами. Бо вона була хуліганкою і поважала веселі і добрі витівки».
Днями Видавництво Старого Лева оголосило передпродаж першої поетичної збірки Вікторії Амеліної, ілюстрованої Данилом Мовчаном. Вірші з цієї книжки Віка почала писати на початку повномасштабного вторгнення Росії, останній був написаний за декілька днів до її загибелі. Те, що ви відчуєте, коли читатимете ці вірші, – реальне. Пустку, яка залишиться на місці незрозумілих для вас емоцій після прочитання збірки, можна заповнити лише пам’яттю і боротьбою за справедливість.
