У Львові, який тиждень тому зазнав удару, зокрема по історичній спадщині, завершилася міжнародна культурна конференція Міністерства культури України «Співпраця заради стійкості». Подія об’єднала 40 іноземних делегацій, серед яких – 10 міністрів культури з країн Європи та світу. А також дипломати, представники ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій. Що саме обговорювали на події і що це дасть Україні розповідає медіа «Львівська Пошта».
На конференції мовилось про те, що культура не є чимось ефемерним чи абстрактним. Сьогодні це фундамент національної безпеки, основа української ідентичності та лінія фронту, яку демократичний світ готовий тримати разом з Україною.
100 мільйонів на відновлення: хто і на скільки фінансуватиме

Відкрила брифінг віцепрем’єрка та міністерка культури України Тетяна Бережна. Вона наголосила, що розмови про підтримку трансформувалися в конкретні фінансові результати: «Розуміємо, що сталося у Львові лише тиждень тому, але це не стримало наших гостей від візиту. Ми говорили про те, яку роль відіграє культура в національній безпеці України, ідентичності і боротьбі за майбутнє. Сьогодні це були не лише слова. Разом з іноземними партнерами ми домовилися про майже 100 мільйонів гривень підтримки для відновлення і розвитку української культурної спадщини».
Тетяна Бережна озвучила конкретні суми внесків від міжнародних партнерів: Нідерланди надали 1 000 000 євро, Іспанія – 500 000 євро, Люксембург – 350 000 євро, Європейська комісія – 250 000 євро, Велика Британія – 250 000 фунтів стерлінгів, а ЮНЕСКО – 60 000 доларів.

Крім того, розширився Альянс культурної стійкості – спільнота, яка надає Україні не лише фінансову, а й технічну та консультаційну допомогу. До нього офіційно доєдналися Люксембург, Фонд Східна Європа, Португалія, регіон Фландрія (Бельгія) та Австрія.
Куди підуть гроші: від реставрації до діджіталізації

Відповідаючи на запитання журналістів щодо розподілу коштів, Тетяна Бережна пояснила, що для управління ресурсами запущено Український фонд культурної спадщини та вже обрано раду директорів. Кошти будуть спрямовані на три ключові напрямки.
Перший і основний – фізичне відновлення. У пріоритеті перебувають об’єкти, зруйновані або пошкоджені росією. «Росія навмисне руйнує нашу культурну спадщину, так вони хочуть стерти українську ідентичність», – підкреслила Бережна. Делегації мали змогу на власні очі побачити наслідки російського терору.

Другий напрям – евакуація та збереження фондів. Фінансування необхідне для перевезення музейних колекцій з прифронтових зон у безпечні місця, а також для їх правильного пакування та належного зберігання.
Третій напрям – діджіталізація та аудит. Україна має безліч рукописних музейних реєстрів. Оцифрування цих даних є критично важливим для проведення аудиту вкрадених на окупованих територіях цінностей. Згодом це дозволить належним чином вести судові процеси та повертати артефакти в Україну.
Гроші на львівські пам’ятки і робота з ЮНЕСКО

Окрему увагу учасники приділили реакції міжнародних інституцій на нещодавній удар по Львову. Представники ЮНЕСКО були присутні на конференції, і після заходу всі делегації вирушили на місця прильотів.
«Ми будемо робити все для того, щоб представники ЮНЕСКО побачили і проявили не лише занепокоєння. А й запропонували радикальні механізми: що можна зробити з росією після тих злочинів проти української культурної спадщини. Багато речей міжнародного права можна переосмислити після того, як росія розв’язала таку жахливу війну. І, я думаю, все до цього йде», – пояснює Тетяна Бережна.
Заступник міністерки Іван Вербицький наводить показові приклади понищених росією пам’яток, які потребують відновлення. Мовиться, зокрема, про частини об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Ансамбль історичного центру Львова», які постраждали від недавньої атаки.

Ансамбль Бернардинського монастиря (XV–XVIII століття): поєднує стилі ренесансу, маньєризму та бароко. Будинок, який пошкодив «шахед», наразі аварійний та непридатний для експлуатації. Деякі конструктивні елементи перебувають під загрозою подальшого обвалення. Зафіксовані явні сліди сильної пожежі, обвали підлоги, зруйновані сходові майданчики та втрата частини історичних елементів. Зараз є гостра необхідність заміни аварійних мереж для запобігання подальшій руйнації будівлі. Орієнтовна вартість відновлення – 1 мільйон євро.
Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»: Будівля зведена наприкінці XIX століття у стилі неоренесансу і також є частиною об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Ансамбль історичного центру Львова». Внаслідок російської атаки 24 березня вибуховою хвилею вибито 23 подвійних дерев’яних вікна. Пошкоджено внутрішні конструкції підлоги та стелі музею. Для збереження будівлі необхідно замінити аварійні мережі. Орієнтовна вартість цих робіт – 1 мільйон євро, тоді як повний розвиток меморіального комплексу коштуватиме 13 мільйонів євро.
Представник Іспанії: «Культура – це центр відновлення»

Міністр культури Іспанії Ернест Уртасун висловив повну солідарність із львів’янами та підтвердив беззаперечну підтримку України іспанським урядом: «Для нас абсолютно ясно: щоб захистити Україну та підтримати її відновлення, культуру необхідно ставити в центр. Культура стала невід’ємною частиною національної безпеки не лише для України, а й для захисту від російського агресора».
Міністр нагадав, що під час нещодавнього візиту Президента Зеленського до Мадрида Іспанія підтвердила виділення додаткового 1 мільйон євро підтримки. Щодо культурного сектору, то ще минулого грудня уряд Іспанії схвалив 500 000 євро на ініціативи у сфері культурної спадщини. Крім того, Іспанія фінансово підтримала фонд українського кіно.

У рамках візиту іспанська делегація відвідала Lviv Culture Hub (це хаб ЮНЕСКО, створений за фінансової підтримки іспанської агенції з міжнародного співробітництва). Там міністри культури Іспанії та України підписала меморандум про співпрацю у сфері навчання та збереження спадщини.
Представниці Латвії і Фінляндії: «Стоїмо за Україною»

Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце акцентувала на тому, що росія використовує знищення культури як інструмент війни. Вона запевнила, що Латвія, чиї витрати на оборону на тлі російської загрози вже сягнули майже 5% ВВП, продовжуватиме ділитися з Україною досвідом у кризовій підготовці, 3D-скануванні та діджіталізації.
«Ми друзі та союзники, адже розуміємо, що агресор цілеспрямовано б’є по культурі. Використовує її, щоб вплинути на свідомість, ідентичність та самосприйняття незалежних суверенних націй, і це неприпустимо», – заявила Агнесе Лаце.
Міністерка науки та культури Фінляндії Марі-Ліна Талвітіє наголосила, що її країна є однією з двох у світі, де культуру офіційно включено до стратегії національної безпеки. «Ми поділяємо ті ж самі цінності. Ми бачимо, що ви робите відмінну роботу у сфері захисту. І твердо стоїмо за Україною та продовжуватимемо підтримку стільки, скільки знадобиться», – запевнила вона.

Бойкот росії на міжнародній арені: «Культура – це політика»
Чи може бути культура поза політикою? Спікери на брифінгу були одностайними: російській культурі не місце на світових майданчиках, зокрема на Венеційській бієнале, яка стратує у травні.

Агнесе Лаце категорично заявила: «Культура – це політика. Культура відображає все, що відбувається в суспільстві. Вона критикує, кидає виклик, проливає світло, будучи вільною від політичного впливу – і в цьому полягає різниця. Ми знаємо, що агресор використовує культуру для відбілювання своїх злочинів. Для виправдання своєї присутності на міжнародній арені та як інструмент пропаганди, ховаючись за ширмою мистецької свободи вираження поглядів. Ми всі це дуже добре знаємо. Саме тому ми маємо дуже чітку позицію щодо цього».
Цю позицію підтримав Ернест Уртасун: «Ми бачимо, що культура використовується для відбілювання найгірших злочинів. Це те, з чим ми всі погоджуємося, і саме тому ми підтримали ініціативу з вимогою не повертати росіян на Венеційську бієнале. Так, незалежна культура іноді може використовуватися для відбілювання актів агресії та геноциду. Позиція іспанського уряду щодо цього завжди була дуже чіткою».

Тетяна Бережна подякувала колегам та окремо відзначила присутнього на конференції міністра культури Італії Алессандро Джулі, з яким провели конструктивну розмову щодо блокування участі РФ у бієнале. «Участь росії – це нормалізація війни і підтримка агресії. Ми не можемо в цивілізованому світі допускати її до бієнале і водночас спостерігати ті руйнування, які вона робить кожного дня в Україні. Зокрема пам’яток, які ми намагаємося відновити та врятувати величезною групою небайдужих держав, які підтримують нас», – резюмувала українська міністерка.
До слова, книгу Орвелла на фото згори Джулі знайшов в квартирі, понищеній внаслідок російського обстрілу 24 березня. Власник квартири Тарас Іщик подарував «1984» міністру культури Італії, як сувенір і ознаку того, в якому світі живуть росіяни.
Голова ЛОВА Максим Козицький зазначив: «Джулі сказав, що книгу Орвела, яку знайшов в пошкодженому будинку, подарує директору Венеційської бієнале, щоб він розумів, що робиться в Україні».

Окрім вирішення нагальних питань, учасники конференції відвідали Поле почесних поховань на Личаківському цвинтарі, де відбулась церемонія покладання вінків. У галереї ZAG для них провели екскурсію виставкою «ВІН: Тарас Шевченко. Художник» та урочистий прийом. Також гості побували у Lviv Culture Hub. А ще в межах конференції виступила українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, бойова медикиняЯрина Чорногуз. Вона поділилася особистим досвідом життя і творчості в умовах війни.







