«Я проти ностальгії. Коли люди починають ностальгувати за столом «от як колись», я стараюся звалити з такої компанії, бо це деструктивно», – каже Ляна Мицько. Вона – п’ята героїня нашого спільного із медіа «Львівська Пошта» та «Культурою на РАЙОНі» спецпроєкту «Невідома історія у семи спогадах». Цикл відео і текстів створений до 33 BookForum за підтримки Українського культурного фонду.
Ляна – директорка Муніципального мистецького центру та Центру міської мобільності. А цього року ще й співорганізаторка Ночі поезії та музики . Її історія BookForum почалася ще в дитинстві – з першого «Гаррі Поттера» та Віктора Морозова. Далі були втечі зі школи та університетських пар заради Форуму видавців. Згодом Ляна сама стала організаторкою концертів, експериментальних проєктів і Ночей музики та поезії.
Ляна Мицько згадує BookForum як невидимий нетворкінг і місце, де люди гуртуються навколо літератури. А ще – як важливу частину розвитку книжкового бізнесу у Львові. Ходіть читати й відкривати невідому історію BookForum. І, звісно, пишіть свою на 33-му Львівському міжнародному BookForum, який триває до 13 вересня!
«Вересень, Львів, BookForum – погнали!»
З 2009 року я організовую фестивалі, простори, події, концерти і загалом не відмовляю собі в реалізації дивних ідей у місті (у 2009-му Ляна заснувала мистецьку агенцію «Лінія втечі»).
Перший мій BookForum був із тих найперших форумів у дитинстві. Це було свято життя. Тебе виводили в цей натовп людей і показували, скільки може бути книг, хто такі автори, і як десь хтось підписує книжки. Тоді був мій перший «Гаррі Поттер» і Віктор Морозов (перекладач цієї серії українською), який розказує історії… Воно все неслося, напевно, з самого дитинства.
Пам’ятаю, як ми втікали зі школи, а потім з пар з універу і їздили на BookForum, бо це була невід’ємна частина львівського життя. Завжди було так: вересень, Львів, BookForum – погнали!
Тому перший BookForum – це дійсно щось незапам'ятне. Оцей перший «Гаррі Поттер» у руках – напевно, його головна ознака. Інтернет, онлайн ще тоді так не фігурував. Хіба якісь групи «ВКонтакті», де можна було щось перекупити, та й то вже коли я була у восьмому класі. Тож, думаю, ми мали тоді більше аналогове мислення. Оця фізична присутність біля книжок – це було щось абсолютно магічне.
Кумедна вечірка «ВО-ВО» і перша Ніч поезії та музики у !FESTrepublic
Моя організаторська історія почалася з того, що на мене вийшли як на людину, яка робить концерти й події. «Давай щось придумаємо!» – класичне перше звернення. Це був якраз той BookForum, події якого мали відбуватися на тоді ще недобудованому !FESTrepublic.
Тоді це виглядало дуже феєрично й фантастично: міст, вхід у клуб !FESTrepublic без загорожі. Словом, усе покинуте, якийсь abandoned space найкращого виду, а посередині клуб. Звісно, це дуже закрутило. Сама спокуса зробити подію, яка може тривати цілу ніч, затягнула. Я погодилася, бо мала тоді багато «дригу», щоб на це підписатися.
Наступного дня я робила концерт. А напередодні була так звана богемна вечірка Бегбедера, яка назвалась якось по-дурацьки («ВО-ВО (bohemian bourgeois)». Ми зі старою тусовкою дружимо з Олексієм Жупанським. І вересень із видавництвом Жупанського – то була наша традиція, просто must-have.
Я їх ще познайомила зі скульптором Саданом і ми просто крутилися по місту. Раптом виникла загальна ініціатива: «Поїхали подивимося, що там за така смішна вечірка!». За секунду опиняємося в автобусі біля Порохової вежі, а далі все як у тумані...
«500 людей слемляться о 4-й ранку! Що взагалі відбувається?»
Ця вечірка була перед моєю першою Ніччю музики та поезії, яку я якось пережила. Робила Ночі два роки поспіль і вони були надзвичайно феєричні. Це був мій гіперпродуктивний час, коли ми ще паралельно працювали з Lviv Media Forum над нічною програмою. І все йшло так класно, по накатаній.
Але один із найкласніших спогадів з того періоду – це коли о 4-й ранку «Вагоновожатые» виходять на сцену, і починається слем. Я дивлюся на тих людей і думаю: «Господи, 500 людей слемляться о 4-й ранку! Що взагалі відбувається?». Отакі спалахи в голові залишаться зі мною, напевно, до дементної старості.
Пам’ятаю, ще в Першому театрі були Ночі, вони більше базувались суто на поезії. А я додала до цього фестивалю щось більш експериментально-танцювальне, коли робила його на !FESTrepublic. Плюс у нас додався театр, показували тоді виставу «Альберт, або Найвища форма страти» (Юрій Андрухович). Це було дуже яскравим, готичним спогадом.
Потім у Муніципальному мистецькому центрі якісь події BookForum були майже щороку. Минулорічний BookForum зайняв у нас усі дні, по 7–8 подій на день!
Але я знову опинилася в цій «тарілці» організаторки Ночі поезії та музики. Один із нових керівників BookForum був у мене на події. Кажу йому: «Дивись, які класні пацани! У вас такого зараз немає на Ночі поезії та музики. Що це за прикол? Слідкуйте за актуальним!». Ми заговорили про те, що треба наповнити музичну програму, і… от я знову цим займаюся.
Ніч поезії та музики: що і де відбуватиметься
Зараз ми робимо безкоштовний вхід на Ніч поезії та музики (повна програма тут) і залучаємо двох окремих кураторів. Я займаюся музичним наповненням, а формація «Плем’я тверде» – поетичним. Паралельно я їм кинула в поетичний блок Каданова, вони мені в музичний – «Пуленбір». Воно все одно закручується в спільну загальну масу.
Ніч поезії та музики відбудеться у п’ятницю, 11 вересня, на LEM Station. Вхід вільний, як і на всі події BookForum. П’ять годин безперервного музично-поетичного потоку на трьох сценах: вуличній, мелодекламаційні і задньому дворі. Поезія, музика, мелодекламація та експериментальні проєкти перетікатимуть один в одного. Співкураторки спецпроєкту – Ляна Мицько та Олеся Бедзвін. Мелодекламаційна сцена в приміщенні LEM Station працюватиме з 17:00 до 21:00. Тут виступатимуть Мар’я Терція (17:00), DUKKUD (17:20), Павло Коробчук (17:50), Яна Шпачинська із Zapaska (18:15), Олег Каданов (18:45), Ростислав Кузик (19:20), Ана Море (19:45), Нікіта Лютий (20:10), «Пуленбір» (20:35) та Motoblok (21:00). На вуличній сцені LEM Station з 17:40 триватиме музично-поетичний проєкт «Трансфіґурації», з 18:30 виступатиме Tik Tu, а з 19:40 – «Королівські Зайці». На задньому дворі з 17:00 до 19:30 діятиме модерований відкритий мікрофон «Непереборна обставина». Музика – Loop Sessions Ukraine.
З того, що ще змінилося… Навіть у процесі підготовки були мобілізовані гурти, які я вже підписала. Час вносить свої конкретні корективи, у тому числі в людське наповнення. Ми від цього зараз нікуди не дінемося. Це складно.
Важко себе зібрати, буває неймовірна прокрастинація. Але воно рухається, бо розумієш: для багатьох людей це дуже необхідно. Приїжджають артисти, які служать у Збройних силах. І їм це ще більше необхідно для перезавантаження.
Загальний фон виснаження присутній у всіх, але міняються люди, міняються часи. Повернулася локація, повернувся ярмарок. Та я проти ностальгії. Коли люди починають ностальгувати за столом «от як колись», я стараюся звалити з такої компанії, бо це деструктивно. Рушій того, що зараз усе рухається, – це те, що люди досі дивуються, що вони живі й досі можуть щось робити.
«Ми одне одному стаємо книжками»
Феномен самого BookForum у тому, що там немає якихось екстрагонорарів, щоб люди за них змагалися. Але це один із матеріалів, який будує це місто. Ми всі заангажовані в українському проєкті, а BookForum – це український проєкт. Чим більше ажіотажу навколо української книги, тим більше українського контенту. Навіть якщо на самому BookForum у видавництв немає супервеликих прибутків, це все одно працює на авторитет, зацікавленість та обговорення.
Для мене приїзд київських видавництв (як-от видавництва Жупанського) – це завжди окремий карнавал «гейра-гойра», який вимальовувався навколо BookForum. Ми знайомилися з авторами, пізнавали місто й людей без конкретної мети – ми просто були. І це така фішечка BookForum.
Навіть якщо ти зараз не читаєш, ти все одно наповнюєш книжкову шафу в хаті й віриш, що прийде момент, коли почнеш читати. Погортати кілька сторінок на день – це самозаспокоєння. Найбільша проблема зараз – це дурні соцмережі. Я хотіла б агітувати людей не читати токсичні соцмережі, бо це зброя ворога на виснаження. А книги навпаки дозволяють перезавантажитися й побути з собою.
BookForum – це ще й невидимий нетворкінг. На фотозвітах ви бачите одне, а в кулуарах залишаються дуже дивні зв’язки, стосунки, створені чи зруйновані сім’ї – усе, що завгодно! Увесь цей кровообіг спровокований темою книги.
Люди гуртуються не навколо пляшки чи політичних суперечок, а навколо літератури. Дискусія навколо книги завжди дуже багата й родюча. Це робить нас мудрішими, і ми одне одному стаємо книжками. А що може бути цікавішим, ніж коли книжки між собою з'єднуються в кулуарних танцях?
BookForum і капіталізація культури
Коли кажуть, що Львів – це місто фестивалів, то BookForum був завжди наймудрішим і найглибшим із них. Другий важливий момент – це розвиток книжкового бізнесу. Подивіться, скільки зараз є книгарень! Я думаю, BookForum відіграв не останню роль у тому, щоб люди з грошима побачили, що книги можуть бути запорукою для заробляння коштів і капіталізації. І це класно!
Видати книгу зараз – це вже не настільки важко й страшно. Багато людей, які мріяли щось написати й видати, побачили, що є величезне поле для того, щоб зробити щось або до когось звернутися. Це знову ж таки про нетворкінг, який створюється на культурному продукті.
Я думаю, для BookForum варто викристалізувати команду, яка буде дуже вболівати за сам його феномен. Команду, де олдскул і ньюскул будуть у класному балансі та взаємодоповнюватимуть одне одного.
І щоб було багато бабла, аби це все зробити, підняти й робити не лише на ентузіазмі в останні ночі! Хочеться мати потужний ґрунт, куди можна сіяти ідеї. І зростати книжками, видавництвами, зв'язками, контактами, подіями та міжнародними відносинами.
Дивіться інші відео циклу «Невідома історія у семи спогадах» і читайте текстові розповіді Тані Пилипець, Галини Крук і Наталії Матолінець, Юрка Вовкогона. Та дивіться відео із Грицем Семенчуком та Емілією Огар, текстові версії яких з’являться найближчими днями.
Організатор фестивалю – ГО “Форум видавців”. 33 Львівський міжнародний BookForum підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події», Міжнародного фонду «Відродження», канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради.
Під час фестивалю проводиться збір на підтримку бригади «Хартія». Вхід на всі події – вільний і безоплатниий.
