Львів – місто, яке має площу 149 кв. км і понад мільйон осіб населення. І на цій території – 20,8 тисячі футбольних полів – часто не вистачає місця для всіх автомобілістів і пішоходів. Особливо в центральній частині. Затори у Львові утворюються зранку, коли люди їдуть на роботу, або ж із 16:00 до 18:00, коли з неї повертаються.
Насправді Львів – не єдине таке місто в Україні та світі загалом. Затори – частина життя великих міст. Вузький історичний центр, великі транспортні розв’язки і збільшення кількості громадського транспорту – проблеми всіх великих європейських та американських урбаністів.
Львів обрав європейський шлях розвитку цієї проблеми, а саме розвиток громадського транспорту. І в цьому є логіка: завдяки розвитку громадського транспорту не буде потреби їхати до центру власним автомобілем, бо зручніше і швидше туди дістатися трамваєм або тролейбусом.
Таке спонукання водія відмовитись від транспортного засобу на користь «своїх двох» – один із варіантів вирішення проблеми заторів. Проте цьому можуть завадити кілька речей: непродумана забудова і паркувальні майданчики. Затори не тільки забирають час, але й шкодять економіці. Люди не встигають на роботу, не встигають вчасно приїхати екстрені служби тощо.
Для прикладу, в Стокгольмі, який ще кілька десятиліть тому потерпав від нескінченних заторів у середмісті, запровадили оплату для в’їзду. Відтак кількість машин, що перетинає історичний центр міста, зменшилася. Зменшилася й кількість викидів у повітря та кількість машин у історичному районі.
Як бути із заторами в місті, у коментарі «Львівській Пошті» відповів голова транспортної комісії ЛМР Ігор Зінкевич:
«На дорогах занадто багато транспорту, бо восени в міста приїжджають працівники з інших населених пунктів на роботу. На жаль, транспорт, яким люди можуть добратися до міста, тільки один – маршрутки. Як такого якісного транспорту немає. Проте завдяки австрійцям Львів має залізничні колії, які простягаються майже через усе місто. Ми розглядали це питання, планували запустити з приміських населених пунктів до Львова так званий шатл. Це була б зручніша альтернатива маршруткам».
Застосую до львівських доріг перефразований вислів «усі шляхи ведуть до центру». Місто вирішило зменшити кількість авто в середмісті шляхом покращення громадського транспорту. За останні роки до Львова прибули десятки автобусів і трамвайних вагонів – як нових, так і вживаних. Наскільки вживаний транспорт підходить львівським вулицям – інше питання, але насправді не помітити заміну автобусного або трамвайного рухомого складу важко.
Для того, щоб дізнатися про вирішення проблеми заторів у Львові, ми поспілкувалися з Юрієм Тер-Арутюняном, головою ГО «Зручне місто»:
«Останнім часом дуже багато людей купили собі автомобілі. Зараз водіїв більше, ніж може вмістити наша шляхово-дорожня мережа. Рятує тільки те, що не всі одночасно виїжджають на дороги. Проте люди можуть обирати альтернативні способи пересування. Навіть мої друзі, які мають автомобілі, кажуть: «Я сьогодні не хочу стояти в заторах, поїду трамваєм або автобусом», хтось каже: «Сьогодні я маю такий маршрут, де мені підійде велосипед», хтось: «Я сьогодні поїду на таксі». Тобто багато людей знаходять зручну альтернативу, щоб не стояти в заторах.
Але коли настає осінь, деякі альтернативні види транспорту стають неактуальними. Наприклад, якщо падає дощ, іти до автобусної зупинки некомфортно. Ті, що поспішають і хочуть дійти на роботу в сухому одязі, не хочуть брати велосипед. Більшість людей восени беруть свої автомобілі, які літом просто стояли, бо в них не було потреби.
Плюс початок навчального року. Знову ж таки маємо розуміти, що зараз не 1990-ті й не 2000-ні, дуже багато викладачів вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл мають приватні авто, виїжджають на дороги щодня з 1 вересня. До того ж студенти вищих навчальних закладів також мають власні автомобілі. Багато хто підвозить своїх дітей до шкіл і садків, тож, відповідно, кількість автомобілів на дорогах різко зростає».
Насправді є кілька простих прикладів, як уникнути заторів на дорогах. Перший із них – зменшення потреби в автомобілекористуванні. Іншими словами, власникам авто має стати нецікаво користуватися автомобілем. Але їм мають створити зручні альтернативи. Вихід з цієї ситуації – комфортний громадський транспорт. Якщо люди розумітимуть, що транспорт ходить згідно з графіком і доїжджає з одного пункту в другий за 10 хвилин, то навіщо брати авто і стояти в заторах по 30 хвилин? Тим паче якщо місто пропонує різного роду абонементи на транспортні поїздки, що загалом обійдеться дешевше, ніж використання власного авто».
Юрій Тер-Арутюнян пояснив, що, крім самого рухомого складу, місто має розвивати міську транспортну інфраструктуру:
«Пріоритетом має стати комфорт для тих, що їздять громадським транспортом. Це про зручні зупинки з піднятими платформами, доступність на зупинках, а також розбудову велоінфраструктури. Розширяти смуги для авто – не вихід. Були такі суто автомобілецентричні країни, як, наприклад, США, де працювало потужне лобі виробників авто, тому що там були автогіганти, які продавали автомобілі за дуже демократичними цінами. Багато хто міг їх собі дозволити.
У цей час в Радянському Союзі продавали «Запорожця», який коштував так само, як хороший Ford Mustang у дуже зручній комплектації. Проте в нас тоді й «Запорожця» годі було купити. До того ж у Штатах тоді був дуже дешевий бензин. Але розбудова автодоріг у США була помилкою. Вже зараз багато американських міст починають переглядати цей свій підхід: демонтовують хайвеї, забирають мости або ховають під землю».
А ми в Україні ще маємо шанс на правильну урбаністику, бо вже знаємо як і можемо пропустити цей етап помилок. Про український досвід урбаніст додав:
«Хоча за останні 10-річчя в Україні міста будували за автомобілецентричним принципом, ми розуміємо, що це не дасть результатів. Міста мають створити альтернативу автомобілям. Тоді вони будуть у виграші, там буде комфортніше проживати, краще розвиватиметься місто, люди більше рухатимуться, покращиться економіка. З непродуманою забудовою у Львові ще більш-менш, якщо подивитися на той лютий жах, який твориться в Одесі і частково в Дніпрі. Окрім непродуманої забудови, є інші точки притягання. Якщо ви умовно десь у центрі міста збудуєте великий торгово-розважальний центр, то очевидно, що всі почнуть їхати до нього. Великі точки притягання завжди потрібно враховувати в загальній концепції».
Ще один клопіт львівських автомобілістів – паркування в середмісті. Юрій Тер-Арутюнян розповів, як можна врегулювати паркування на вузьких вуличках старого міста:
«Дуже часто люди кажуть, що є проблема з паркуванням, особливо в центрі Львова. Для її вирішення треба поступово реалізовувати європейський досвід. Це саме й щодо впорядкування паркування: проаналізувати, скільки легальних паркомісць можна вмістити на одному паркувальному майданчику, зробити кишені, розмітку. А також запровадити платне паркування, тому що досвід таких старих міст Європи вказує: що більше в центрі безкоштовних паркувальних місць, то більше заторів і хаотичного паркування Якщо поставити якусь середню плату за паркування, то люди вже почнуть думати, чи варто їхати їм до центру власним автомобілем.
Але знову ж таки потрібно не забувати про розвиток інших транспортних альтернатив. Багато хто мусить сідати за кермо, тому що не бачить іншого виходу. Треба людям цей вихід показати у вигляді хорошої альтернативи – якісного громадського транспорту».
Отже, для того щоб у Львові зменшувалася кількість заторів, потрібно розвивати міський транспорт, підвищувати його якість і кількість, створювати нові паркомісця в зручних для водіїв локаціях. А щоб зменшити кількість людей, яким конче потрібно добратися до центру, треба дати їм більше можливостей закривати різні потреби в своїх районахпроживання.
