Станом на березень 2026 року Львів офіційно утримує статус міста з найдорожчим громадським транспортом в Україні. Попри те, що міськрада не задовольнила запити перевізників щодо чергового підняття тарифів, вартість поїздок залишається високою:
- оплата карткою «ЛеоКарт»: 17 грн;
- оплата студентською карткою «ЛеоКарт»: 8,5 грн;
- безконтактна оплата: 20 грн;
- оплата готівкою водію: 25 грн;
- штраф за безквитковий проїзд: 400 грн.
Станом на сьогодні транспортна мережа міста складається з 8 трамвайних, 10 тролейбусних та 54 автобусних маршрутів. Робота громадського транспорту триває з 5:50 до 23:00. Масштаб системи підтверджує статистика: лише за 2024 рік львів’яни та гості міста здійснили понад 125 мільйонів поїздок.
Щоб зрозуміти, як Львів прийшов до найдорожчої вартості проїзду в громадському транспорті, варто поглянути на історію тарифів та самого транспорту крізь десятиліття.
Еволюція львівського транспорту
1990-ті: на початку 90-х проїзд коштував символічні (зараз) 20-50 копійок, що, однак, було досить відчутно при тогочасних зарплатах. З приходом купоно-карбованців цифри стали фантастичними: від 5 купонів на початку до 20 тисяч весною 1996-го. Після грошової реформи того самого року тариф стабілізувався на рівні 30-50 копійок при мінімальній зарплаті 15 гривень.
Пасажирів тоді возили старенькі РАФи та ПАЗи. Наприкінці 1995 року з’явилося комунальне АТП-1 з новими ЛАЗами, але справжнім символом епохи стали компактні Peugeot, у які примудрялися втиснутися 20 людей.
2000-ні: На початку 2000-х років ціна зросла до 80 копійок. На зміну російським ГАЗелям та італійським Iveco прийшли вантажні фургони Mercedes, переобладнані під пасажирські.
У 2004-2007 роках з’явилися знайомі нам тепер жовті «Богдани» та «Еталони». Тоді проїзд коштував 1 гривню. Цей тариф залишався незмінним кілька років.
Підготовка до Євро-2012 та реформи. Ближче до Євро-2012 ціна поступово зросла до 1,75 гривні. Тоді ж місто почало закуповувати напівнизькопідлогові ЛАЗи, зокрема «гармошки», заклавши тренд на витіснення малих маршруток автобусами вищого класу.
У 2014 році завдяки вартості проїзду, що становила 2 гривні, місто спробувало запровадити радикальну транспортну мережу з новими маршрутами, а також пересадками. Цю спробу багато хто вважає провальною: водіям було важко звикнути до нових схем, а повноцінний електронний квиток так і не запрацював.
Кредити на білоруські автобуси та «Електрони». З часом автобуси почали зношуватися, тому їх кількість на маршрутах рекордно знизилась. У 2016 році при тарифі 4 гривні місто придбало 10 сучасних «Електронів». У 2017-2019 роках проблему дефіциту вирішували завдяки кредитам, закупивши 100 білоруських МАЗів і ще 50 «Електронів». Вартість поїздки тоді зросла з 5 до 7 гривень.
Пандемія та цифрова революція. У 2020 році на тлі COVID-19 та подорожчання пального Львів перетнув психологічну межу – 10 гривень за одну поїздку. 2023-й став роком запровадження системи е-квитка, що супроводжувалося зростанням вартості проїзду до 13 гривень при оплаті карткою «ЛеоКарт», 15 гривень при безготівковій оплаті та 20 гривень при готівковій.
Сьогодні Львів є лідером в Україні щодо вартості проїзду в громадському транспорті. Для порівняння: в Ужгороді проїзд коштує 18 гривень при безконтактній оплаті та 23 гривні при оплаті готівкою; у Черкасах – 16 і 20 гривень відповідно. Натомість у Сумах та Херсоні електротранспорт коштує лише 6 гривень, а в Харкові уже тривалий час проїзд у громадському транспорті безкоштовний.
Як Львів намагається оминути паливну кризу
Зараз безпекова ситуація в світі нестабільна. Війна на Близькому Сході дестабілізувала енергетичний ринок, що призвело до зростання цін на пальне. У відповідь на це львівські перевізники вимагають перегляду тарифу, але місто обрало інший шлях – на один місяць скасувало безкоштовну пересадку. Це має принести перевізникам близько 10 мільйонів гривень додаткового доходу для закупівлі пального. Також тимчасово припинена видача нових пільгових карток «ЛеоКарт».
Львів більше не готовий самотужки оплачувати проїзд 42 тисяч пільговиків із сусідніх громад. Це обходилося міському бюджету в 12 мільйонів гривень щомісяця. Загалом у 2026 році на транспортну сферу Львова заклали понад 1,1 мільярда гривень, з яких 768 мільйонів – компенсація за пільговий проїзд.
З 16 березня 2026-го почалася масова деактивація карток «ЛеоКарт» жителів прилеглих населених пунктів (уже відключені понад 10 тисяч). Картки запрацюють лише тоді, коли громада укладе договір із Львовом про компенсацію. Мурованська територіальна громада вже це зробила.
Однак зазначимо, що Львів продовжує власним коштом фінансувати проїзд ветеранів, сімей загиблих Героїв та дітей, які навчаються у львівських школах, незалежно від їхньої реєстрації.
За даними системи, кожну сьому поїздку в місті здійснює житель області. Найактивнішими тут є жителі Зимноводівської (понад 500 тисяч поїздок у 2025 році), Давидівської та Солонківської громад.
Отже, за 30 років вартість проїзду у Львові постійно зростала з 20 копійок до 25 гривень. Разом із ціною змінювалася якість громадського транспорту. Теперішні низькопідлогові автобуси неможливо порівняти з РАФами 90-х. Наразі Україна бачить дві моделі розвитку: «соціальний» безкоштовний транспорт Харкова та «ринковий» цифровий підхід Львова, де місто намагається балансувати між інтересами перевізників та фінансовими можливостями пасажирів. Час покаже, який підхід є оптимальним для міста.
