«Львівська пошта» поспілкувалась з депутатами, зоозахисниками, ветеринарами та власницею кінного розплідника щодо питання заборони кінних перевезень у центрі міста,
26 серпня у Львові спалахнуло обговорення каретних перевезень у центрі міста. Тоді посеред проспекту Свободи впав один з коней в упряжці карети, що зняли на відео перехожі.
Воно розлетілося соціальними мережами з різноманітними коментарями, й потрапило під увагу ЗМІ та зоозахисних організацій. Багато хто вимагав заборони кінних карет і назвав такі розваги «знущанням з тварин».
Наступного дня заступник голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що ЛМР скличе робочу групу щодо цього випадку.
Як на цей час просунулася робота міськради, чи дійсно каретні прогулянки шкодять тваринам, які труднощі виникли у «Каретного двору» через призупинення їхньої роботи та що збираються робити зоозахисні організації? Про все це далі більш детально.
«Найближчим часом будемо пробувати виходити на результат», — ЛМР
Голова комісії екології, природокористування та енергозбереження ЛМР Володимир Лучишин поділився з «Львівською Поштою», що прийти до остаточного рішення щодо каретного бізнесу виявилося складніше, ніж можна було очікувати. Місто збирається налагодити співпрацю з державною владою, а також залучило чимало експертів з різних сфер.
«Причиною такою тривалої комунікації є велика різновекторність. Залучені не тільки депутати, а й дуже багато волонтерів, громадських організацій, активістів, зоологів, ветеринарів. Також досліджуємо, як такий бізнес регулюють в інших країнах Європи. Є дуже багато питань і багато роботи, зараз накопичуємо інформацію, систематизуємо її та найближчим часом будемо пробувати виходити на якийсь результат», — розповів Володимир Лучишин у коментарі для «Львівської Пошти».
У дописі до відео (з якого, як ми вже згадували, і почався скандал), авторка публікації також звернула увагу на санітарний аспект прогулянок на конях. Ми вирішили уточнити, чи збирається робоча група розглянути й це питання.
«Щодо санітарного аспекту карет: безумовно братиметься до уваги, бо це неприпустимо, щоб санітарно-гігієнічні норми не були дотримані. Але у Львові з цими каретами якраз проблем не було. Вони всі мали так звані «памперси», які одягають на коня та у які він може випорожнитися», — пояснив Лучишин.
Коли комісія планує завершити роботу та оголосити остаточне рішення поки невідомо. Проте, як зазначив депутат, наступне засідання проведуть протягом найближчих двох тижнів.
Візит до «Каретного Двору»
«Львівська Пошта» також поспілкувалася з Валентиною Банас, власницею коня, який впав у центрі наприкінці серпня. На відео саме вона допомагає тварині піднятися.
«Каретний Двір» у першу чергу є розплідником торійської породи коней, яку вивели спеціально для роботи в упряжі. Популяризацію цієї породи Валентина називає своїм покликанням і при цьому не вважає себе підприємицею: її бізнес працює саме для утримання тварин.
«Діяльність карет це, по суті, можливість зберегти породу. Якби не ця справа, усі ці коні, яких ви бачите, просто не народилися», — додала вона.
Валентина вважає, що обурення людей виникло через незнання принципу роботи каретного бізнесу. Також вона зазначила, що «Каретний Двір» влаштовував дні відкритих дверей, але ні ці дні, ні першу зустріч комісії на його території, зоозахисники не відвідали.
«Карета важить 700 кілограмів, це не є вага навіть для одного коня. Крім того, у нас дуже добре спланований маршрут: ми їдемо у центрі міста, де немає підйомів та спусків. Якщо звернути увагу на карети, усі вони зроблені так, що задні колеса значно більші за передні. Головне зрушити її, і тоді задні колеса роблять накат передніх, і вона сама себе штовхає», — пояснила Валентина Банас.
За її словами, години роботи у центрі Львова залежать від сезону та погоди. Також для прогулянок на каретах виділяють шість або сім пар коней, завдяки чому жоден з них не працює два дні підряд.
«У святкові дні карети працюють довше, але ми перепрягаємо коней на інших, щоб не перенавантажувати. Восени та взимку, коли починає раніше темніти та стає холодніше, ми працюємо з 11:00-12:00 до 17:00-19:00. З осені по весну працюємо тільки на вихідних. Рідко коли виїжджаємо у будні, тільки на замовлення. Влітку також залежить, наскільки спекотний день: якщо сильна спека, це приблизно 17:00-18:00, якщо прохолодніше — 16:00-17:00. Закінчуємо десь о 22:00-23:00», — розповіла власниця.
Наразі конюшня живе з запасів: до кінця засідань комісії їм заборонили роботу у центрі, яка приносила більшу частину прибутку. Власниця Валентина Банас вказує на запаси сіна і каже, що цього має вистачити на зиму, а от зерно ще доведеться докупити. Нещодавно на сторінці «Каретного Двору» у Facebook вперше за весь час роботи відкрили збір на утримання коней.
Одразу після інциденту Валентина повідомила, що з конячкою, яка впала, все добре.
«Це є кінь Луна, зранку наступного дня у нас вже був ветеринар. Ми опублікували відео, на якому видно, що Луна здорова. Також була відеоконференція з польськими ветеринарами у перший день комісії. Ці фахівці, які мають більше ніж 30 років досвіду, сказали, що якби кінь був перевтомлений чи отримав сонячний удар, мав би мокру шерсть, у нього мала збільшитися частота дихання, а також тварина була б не дуже при тямі. Жодного з цих симптомів не виявили», — поділилася власниця з «Львівською Поштою».
Зараз у розпліднику знаходиться близько 40 коней різного віку: породіллі, «підлітки», молоді тварини, які працюють та старі, про яких продовжують піклуватися до самої смерті.
«Ми боремося за відмову від експлуатації тварин», — UAnimals
На початку скандалу зоозахисна організація UAnimals створила петицію, у якій закликала заборонити діяльність каретного бізнесу. Вона не встигла набрати потрібну кількість підписів у визначений термін. Проте зараз активісти та активістки співпрацюють з робочою групою ЛМР.
«У розмові з представниками Львівської міської ради нас запевняли, що рішення про заборону карет прийняте не для того, щоб згодом повернути цю «розвагу» на вулиці міста. Якщо все ж таки це станеться, то UAnimals продовжуватимуть боротися за заборону каретного бізнесу», — зазначила PR-менеджерка UAnimals Ксенія Шепеленко у коментарі для «Львівської Пошти».
Ксенія додала, що під час спільних зустрічей, представники міськради запевняли: для них «Каретний Двір» є дуже цінним. Організація підозрює, що львівська влада планує робити певні кроки для того, аби підтримати це місце як фінансово, так і, можливо, наданням більшої локації.
На питання, чи планує UAnimals надавати допомогу коням, PR-менеджерка запевнила: організація буде готова підшукати реабілітаційний центр для тварин, якщо «Каретний Двір» погодиться передати їх туди.
«З моменту повномасштабного вторгнення ми допомагаємо всім тваринам: домашнім, диким, свійським. Ми евакуювали понад 5 тисяч тварин з прифронтових територій, підтримали відбудову 24 притулків, роздали близько 950 тонн кормів, стерилізували близько 42 тисяч безпритульних тварин. І, власне, ми підтримуємо ті місця та людей, які не експлуатують тварин», — додала Ксенія Шепеленко.
Що кажуть ветеринари?
Олег Лободенко, ветеринарний лікар та засновник самбірської клініки «Ветеринарна допомога лікаря Лободенка» не розуміє обурення громадськості й каже, що каретні прогулянки є абсолютно безпечними для коней, якщо дотримуватися температурних норм.
«З погляду на фізіологію, каретні перевізки ніяк не шкодять коням. Звичайно, якщо вони будуть ходити по спеці, для них це буде шкідливо. Тому просто треба розробити спеціальні умови, тобто визначити комфортну температуру, при якій вони можуть працювати, організувати точки з водою і спеціальну стоянку. Ще, як це роблять у Європі: раз на квартал має бути обстеження коней, чи вони пройшли всі обробки, чи вони всі здорові», — пояснив «Львівській Пошті» експерт.
Якими будуть наслідки серпневого інциденту у центрі міста покаже тільки час. Наразі львів’янам залишається лише чекати на результати роботи комісії: й можливо подальшого рішення від львівської міськради з чіткими нормами роботи бізнесу або ж його остаточною забороною.
