Ми живемо у цифрову епоху: соцмережі та месенджери з різними каналами настільки проникли у наші будні, що їх зараз годі й уявити інакшими. На своїх сторінках пишемо якісь думки, викладаємо світлини, смішні меми тощо. Але в один чудовий день це може припинитися, адже ваш акаунт зламали.
Момент – і у профілі вже постять ШІ-картинки з шестипалими близнюками, яких ніхто не привітав з днем народження. Або ж з вашого номера через різні месенджери розсилають повідомлення з проханням якнайшвидше позичити гроші на якусь термінову справу.
Не так давно така прикрість трапилася з фейсбук-сторінкою проєкту «Давай займемось текстом», який за допомогою дотепних дописів та світлин навертав людей на шлях українізації. Тепер тут замість просвітницького матеріалу – жінки, які демонструють свої бікіні або ж улов крабів, як на цьому скриншоті.
Коли це трапилося та як вберегти свої сторінки від інтернет-шахраїв – далі розповідаємо у матеріалі медіа «Львівська Пошта».
Про пізнання української мови та перше знайомство з львівською говіркою
Наталя Місюк, письменниця, засновниця проєкту «Давай займемось текстом» й популяризаторка української мови, принесла на зустріч свої книги. Тут і розповіді про життя в Криму, бабусю, родинні архівні світлини, фентезійні персонажі якої розповідають читачам, як перейти на українську мову.
А ще Наталя з 2019 року у фейсбуці вела сторінку «Давай займемось текстом». У цей проєкт вона вкладала й свій досвід відкриття мови. Наша співрозмовниця народилася у Саках, проте її родина, по маминій лінії, – вихідці з села Макіївка, що на кордоні Полтавщини й Чернігівщини, а по татовій – з теперішнього білоруського прикордоння. Середовище впливало, тож у сім’ї спілкувалися російською, але все українська проривалася. «Коли бракувало слів описати якусь емоційну ситуацію, ми переходили на українську. Тому в нашому вжитку збереглися різні приказки, жарти, які складно було перекласти російською», – каже Наталя.
Й додає, що мова домашня і як предмет у школі відрізнялися. Тож у 2014 році, щойно переїхавши у Львів, вона розпочала практикувати вживання української на роботі й у побуті. Трохи магії у цей процес додала місцева говірка. Мабуть, багато тих, хто обрав Львів містом для життя, пам’ятають перше слово, з якого почалося знайомство з тутешнім діалектом. «На прийомі лікарка сказала мені зняти кульчики. Й вийшла з кабінету. Трохи подумавши, вирішила почати з сережок. Й не помилилась», – пригадує, сміючись, наша співрозмовниця.
Свій досвід, любов до говірок з різних регіонів і почуття гумору авторка вклала у проєкт «Давай займемось текстом». До крадіжки сторінка налічувала 63 тисячі підписників, а в коментарях вирував справжній «двіж».
Все закрутилося через синю «пташечку»
Іронічно, але викрадення фейсбук-сторінки «Давай займемось текстом» трапилося у День письменника – 3 березня. За кілька днів до цього Наталя подала у Meta запит на синю «пташечку» як доказ справжності акаунту у соцмережах. Через деякий час на електронну скриньку – що цікаво, не у папку «Спам» – надійшло повідомлення про підтвердження прохання, проте залишилося заповнити форму. «Вона була подібна на ті, що часто заповнюю, подаючись на різні гранти або конкурси. До того ж про мій намір ніхто не знав. Тож мені навіть на думку не спало, що це може виявитися шахрайською схемою», – каже авторка проєкту.
Щойно Наталя підтвердила цей запит, на екрані почався якийсь незрозумілий рух, а доступ до сторінок втратився – до усіх, що під’єднані до одного акаунту, зокрема й особистої. До слова, таку махінацію зі застосуванням онлайн-форми можуть застосовувати не тільки у випадку з верифікацією акаунту.
В той момент, веде далі Наталя, вона зрозуміла, що більше не є адміністратором сторінки «Давай займемось текстом», натомість там «господарює» дівчина з Китаю. Але за цим образом може ховатися будь-хто. Найсмішніше, що цей «хтось» написав, що купив сторінку за 300 доларів.
«Мені надіслали повідомлення про блокування акаунтів через сексуальну експлуатацію дітей. Й моє портретне фото також потрапило під це обмеження. Цікаво, що через цю скаргу блокування застосували буквально миттєво. Водночас мої підписники скаржаться на дії теперішнього адміністратора «Давай займемося текстом», але фейсбук цього не бачить», – розповідає жінка.
Але куди сповіщати про шахрайство? Наталя каже, що служби підтримки як такої у Meta немає: «На початку виринали «віконця», де можна обрати варіант звернення. У списках були усі мої сторінки, але потім й вони зникли. В такому разі я виявилась не зареєстрованою в соцмережі й не могла подати скаргу. Ось таке замкнене коло».
Юристи, до яких звернулася за консультацією авторка, сказали, що можна написати ще якийсь запит, але гарантій майже немає, а справа може тягнутися місяцями.
Проте Наталя зауважує, що вона не настільки засмучена цим інцидентом, як може здаватися людям: «Мені постійно пишуть слова підтримки поціновувачі «Давай займемось текстом», це дуже приємно. Але водночас я розумію, що заблокували якусь маленьку частину діяльності, а не джерело. Й на збудованому мною фундаменті можна почати будь-що».
Але, додає, що таким чином звільнився час для написання нових книг й іншої діяльності. Крім того, є новий сайт «Приказка», існує однойменний телеграм-канал, де публікуватимуться дописи про різні цікавинки, слова й приказки. А читати про різні мовні непристойності й інші колоритні штуки можна буде в тредсі – там таке люблять.
Як здобути синю «пташечку» й не втрапити в халепу: пояснення від Кіберполіції
Інтернет-шахраї створюють фейкові сайти і повідомлення, щоб виманити особисті дані та отримати доступ до акаунтів тих, хто хоче верифікувати свою сторінку в інстаграмі, яка теж належить до корпорації Meta. Важливо знати, що ця соцільна мережа ніколи не надсилає приватні повідомлення з пропозицією отримання такої послуги, наголошують у Кіберполіції.
Як діє така схема:
- Meta начебто надсилає приватне повідомлення на месенджери та електронну пошту з пропозицією отримання синьої «пташечки», де запрошують перейти на посилання й заповнити форму;
- за цим посиланням користувач переходить на фішинговий сайт, подібний на інстаграм. Тут просять ввести логін, пароль та код з sms-повідомлення;
- після цього шахраї отримують доступ до персональних даних, змінюють налаштування облікового запису, а його власник втрачає доступ до нього;
- ймовірне також вимагання грошей за повернення доступу. Проте, як зазначили у Кіберполіції, після оплати, як правило, цього не роблять.
Водночас таку синю позначку можна здобути, подавши запит у розділі «Налаштування» інстаграму. Його розглядають протягом 30 днів, й відповідь надходить тільки у сповіщення цього ж застосунку.
Яким чином убезпечити свої сторінки у соцмережах від злому
Чи не найголовніше правило захисту своїх сторінок – нікому не говорити свій логін і пароль. Також команда фахівців гарячої лінії з цифрової безпеки Nadiyno.org сформувала перелік порад щодо безпеки сторінок користувачів:
- налаштувати додатковий захист для входу в акаунт – двофакторну автентифікацію. Зазвичай її можна увімкнути в налаштуваннях соціальної мережі, у розділі «Безпека». Варто додати якнайбільше методів двофакторної автентифікації (номер телефону, електронна пошта, резервні коди, тощо). Якщо це можливо, використовувати застосунок-автентифікатор, який генерує одноразові паролі для входу в акаунт;
- регулярно перевіряти активні входи в акаунт та видаляти застарілі або невідомі сеанси. У більшості випадків перевірити активні входи можна в налаштуваннях соціальної мережі, у розділі «Безпека»;
- не використовувати сторонні програми (наприклад, для збільшення кількості підписок чи вподобайок). Також соціальні мережі блокують чи обмежують акаунти, що використовують зовнішні інструменти;
- додати актуальні резервні способи відновлення (пошта, телефон) і оновлювати їх одразу, якщо змінились;
- надійно зберігати пароль входу в менеджерах паролів;
- не переходити за сумнівними посиланнями та тим паче не вводити там своїх даних (паролі, коди для входу тощо). Якщо отримуєте попередження про підозрілий вхід чи обмеження – змінюйте пароль, не через посилання, яке отримали в листі чи повідомленні, а через налаштування акаунта;
- у разі зламу відновлюйте акаунт через кнопку «Забули пароль» або ж звертайтеся до підтримки відповідної соціальної мережі, якщо така є. Перед зверненням до підтримки переконайтеся, що вона є офіційною. Посилання на неї можна знайти на офіційному сайті соціальної мережі.
Нагадаємо, що Meta проводить тестування платної підписки Instagram Plus.
