Станом на сьогодні в державі офіційно зареєстрований мільйон ветеранів і понад 100 тисяч осіб з інвалідністю внаслідок війни. Такі цифри озвучила очільниця Міністерства у справах ветеранів Наталія Калмикова, перебуваючи у Львові.
У Львівській ОВА відбулися публічні консультації щодо Стратегії ветеранської політики України на період до 2030 року. Зі слів міністерки, основна мета ветеранської політики – справедливе і гідне майбутнє для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Наталія Калмикова наголосила на необхідності координації ветеранської політики різних органів та забезпеченні доступності послуг.
«Назріла й перезріла необхідність переглянути пільги ветеранів і ветеранок. Потрібно забезпечити ветеранам сучасні державні гарантії. Не те, що переповзло з СРСР, а те, що відповідає реаліям», – акцентувала вона.
Під час зустрічі з медіа, на яку «Центр спільних дій» запросив і «Львівську Пошту», з Наталією Калмиковою говорили про державну ветеранську політику, розширений пакет медичних послуг із 2025-го, ветеранський бізнес та підтримку Українського ветеранського фонду, працевлаштування/перепідготовку ветеранів і рекомендації для роботодавців.
Зі слів міністерки, медіа мають більше розповідати про історії успіху ветеранів, тобто про їхню реінтеграцію в цивільне життя. Це, зокрема, історії відкриття ветеранського бізнесу і працевлаштування, ветеранський спорт. Це історії реабілітації та відновлення після важких поранень. Це історії ветеранів на державній службі.
Три стратегічні мети
Пані Наталіє, скажіть, будь ласка, чи в Україні вже сформована державна ветеранська політика?
Державна ветеранська політика сформована і, сподіваємося, буде затверджена цього тижня. Вона про те, як держава на всіх рівнях – від Кабміну до громад на місцях – працюватиме, щоб забезпечити добробут ветеранів і ветеранок. Загалом для нас державна ветеранська політика – це живий документ.
Є три стратегічні мети. Перша – добробут ветерана, друга – повага та вшанування ветеранів, третя – обороноздатність та військово-патріотичне виховання.
Чи чує ветеранів та чи знає їхні потреби держава, зокрема Міністерство у справах ветеранів?
Чує. Троє моїх заступників є ветеранами. Один із них, мій перший заступник, ще служить. Це Віктор Байдачний, обізнаний із ветеранською політикою. Це Юлія Кіріллова, яка сама є дружиною загиблого, ветеранкою, співзасновницею жіночого ветеранського руху. Це Руслан Приходько, який чудово знає всі соціальні питання.
Окрім цього, ми плідно працюємо з Радою ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів. Також працюємо з Радою родин загиблих, з Громадською радою при Мінветеранів, з Рухом ветеранів України.
Загалом не бачу проблем щодо взаємодії з ветеранами. Маємо працювати так, щоб ветеран не мав потреби потрапляти в Мінветеранів.
Певна, що всі питання, запити, проблеми ветеран має вирішувати на місцях, тобто там, де мешкає. Якщо йому потрібно потрапити в міністерство – значить не працює все інше. Так не має бути.
У громадах мають чути, підтримувати й допомагати ветеранам!
Так. В Україні лише створюють структурні підрозділи ветеранської політики в обласних військових адміністраціях і райдержадміністраціях. Це ті органи, з якими ми безпосередньо працюємо.
Триває призначення фахівців із супроводу. Подалося майже 1300 осіб. 400 вже відібрали для проходження навчання і початку роботи. Звісно, кількість цих осіб буде більшою.
Важливо, щоб ветеранські простори були в кожному районі, якісно і стабільно працювали. Роботи вистачить на всіх і надовго.
«Розробляємо типовий проєкт ветеранських просторів в Україні»
Що в цих просторах має бути для ветеранів і ветеранок?
Простір слугуватиме місцем, де ветерани зможуть отримувати професійну допомогу та консультації від фахівців із різних питань.
Мовиться про фахівців із супроводу, психологів, безкоштовну юридичну допомогу. Там має бути спортзал, де ветерани зможуть займатися.
Це місце, куди ветеранка зможе прийти із дітьми, де вони зможуть побавитися. Тобто це місце, де проводитимуть різні заходи.
Також у такому ветеранському просторі ветеран зможе подати документи. І готові документи з ЦНАПу повертатимуть сюди ж.
Розробляємо типовий проєкт таких ветеранських просторів в Україні. Передбачені кошти в Держбюджеті-2025 на реалізацію цього задуму. Мовиться про 450 мільйонів гривень.
Ваша амбіційна мета як міністерки у справах ветеранів України?
Хочу, щоб кожна громада мала спроможність достатньо підтримувати ветеранів і ветеранок, а також мала розуміння, що потрібно робити, а що ні.
Розширений пакет медичних послуг: із січня 2025 року
Відомо, що з 2025-го для ветеранів буде розширений пакет медичних послуг. Розкажіть про це докладніше.
21 листопада Міністерство у справах ветеранів України спільно з Міністерством охорони здоров’я України та Національною службою здоров’я України (НСЗУ) презентували новий пілотний проєкт щодо розширення доступу до медичних послуг для ветеранів війни. Цей проєкт запрацює із січня 2025 року.
До розширеного пакету медичних послуг для ветеранів війни входять: індивідуальний план обстеження та лікування, скринінг хронічних захворювань, амбулаторна реабілітація травм опорно-рухового апарату, розширена психологічна підтримка, підтримка в подоланні залежностей, консультації фахівців із супроводу.
Скористатися розширеним пакетом послуг зможуть ветерани війни (звільнені з військової служби учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни). Для цього необхідно укласти декларацію із сімейним лікарем закладу первинної медичної допомоги, який має договір із НСЗУ.
Мовиться і про патронаж медичної сестри за місцем проживання. Все, звісно, буде безкоштовним для ветеранів і ветеранок, бо це кошти Держбюджету-2025.
Працює гаряча лінія Мінветеранів 15-45
А якщо ветеранам у цій програмі будуть встромляти палиці в колеса, що тобі робити?
Так є завжди, на жаль. Виконавці не завжди роблять усе належним чином. Тому нам важлива робота з обласними військовими адміністраціями та райдержадміністраціями, щоби фіксувати це на місцях.
Можна написати прекрасні програми, ухвалити чудові закони, але… Буває, що це розбивається під час реалізації на місцях. Звісно, так не має бути!
Тому Міністерство у справах ветеранів максимально посилює свою співпрацю з ОВА та райдержадміністраціями. Тобто з тими людьми, які реалізовуватимуть ветеранську політику на місцях.
Якщо з реалізацією тих чи інших програм для ветеранів виникають якісь нюанси, просимо телефонувати на гарячу лінію Мінветеранів 15-45 (далі набрати «9»).
На що безпосередньо нарікають зараз ветерани?
Зазвичай на процес оформлення документів і отримання пільг.
«Має бути мудрий і виважений підхід»
Україна мала б перейняти досвід США, скажімо, щодо роботи з ветеранами чи в нас має бути свій досвід?
Я працювала зі всіма великими ветеранськими організаціями у Сполучених Штатах Америки. Була там досить довго. Знайома з американським досвідом. Так, у них є те, що нам варто переймати. Звісно, ми набули свого досвіду за ці роки війни. Має бути мудрий і виважений підхід.
В Україні є ветеранські організації, які багато чого робили ще до повномасштабного вторгнення.
На жаль, зараз усі справжні ветеранські організації не працюють. Чому? Бо вони на фронті. Це активні ветерани, які на початку великої війни повернулися на фронт для захисту України.
До речі, ветерани стали причиною економічного зростання в США після Другої світової війни: 50% ветеранів стали або власниками бізнесу, або СЕО. Nike – це ветеранський бізнес, FedEх – це ветеранський бізнес.
Це те, до чого нам варто йти. Однак багато чого залежить від освіти. Вірогідність того, що наш ветеран, якому, скажімо, 45 років, піде здобувати другу вищу освіту після звільнення, невелика. Хтось таки піде, а хтось ні.
Ті, що пішли молодими на фронт чи перервали здобуття вищої освіти задля захисту України, найімовірніше, схочуть здобувати вищу освіту. Інші, напевно, ні.
Із 2022-го на захист України стали люди різного віку, різних професій, зокрема керівники бізнесів, провідні менеджери.
Що стосується працевлаштування ветеранів, то важливо підготувати рекомендації роботодавцям з приводу влаштування робочого місця для особи з інвалідністю, адаптувати робочий час. Комусь важко зібрати себе вранці, бо нормальною працездатність у нього є ввечері.
Підготуємо методичні рекомендації роботодавцям і будемо їх затверджувати. Також потрібно підготувати команди, які допомагатимуть у цьому. Мовиться передусім про середній бізнес.
В Україні добре працюють програми з перепідготовки. Перепідготовку можуть здійснювати профтехучилища, центри ветеранського розвитку, центри зайнятості, а також компанії на місці.
Працевлаштування ветеранів дуже важливе. Хтось після фронту залюбки повертається на своє місце праці, а хтось на нове. Тут усе індивідуально. Особисте рішення ветерана.
«Ми точно віримо у ветеранський бізнес!»
Львів робить акцент на розвиток ветеранського бізнесу. Є відповідні програми та бізнес-ваучери для ветеранів. Якою загалом в Україні є ситуація з ветеранським бізнесом і чим може допомогти Мінветеранів?
Ми точно віримо у ветеранський бізнес! Мінветеранів підтримує ветеранський бізнес, зокрема й фінансами. Кажу пропідтримку ветеранів і ветеранок програмами Українського ветеранського фонду. Зокрема, з 2022-го підтримані понад 800 бізнесів, які працюють і розвиваються.
Успішною є програма «Власна справа». Також у парламенті підтримали у першому читанні законопроєкт про ветеранське підприємництво. Сподіваємося, що він буде доопрацьований і ухвалений ще в 2024 році.
Поза тим маємо розуміти, що всьому українському бізнесу непросто, бо війна триває. У Львові та в Харкові це відчувається по-різному.
Все залежить від того, на якій саме території розвинутий бізнес, чи сприяє йому місцева влада. Це і питання приміщень. Більшість ветеранів кажуть, що хочуть започаткувати власну справу. І це тішить.
Наше завдання полягає в створенні умов, щоб ветеранський бізнес працював і розвивався. Є хороші приклади, кому це вдалося. Про це варто розповідати суспільству.
Загалом майже 70% опитаних ветеранів та ветеранок хочуть заснувати власну справу, на що вказує дослідження Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
А ви особисто щось купуєте у представників ветеранського бізнесу?
Так. Збираючись до Львова, взяла худі, вироблене ветеранським підприємством.
