З 1 вересня 2027 року в Україні повноцінно стартує реформа старшої профільної школи (10–12 класи). Наступний навчальний рік стане пілотним для впровадження реформи. Її мета – підвищити якість освіти та надати учням можливість свідомо обирати профіль навчання залежно від того, куди вступатимуть згодом. Про це в розмові з «Львівської Поштою» зазначила керівниця управління розвитку освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради Олеся Мандзюк.
П’ять шкіл Львова розпочнуть пілотне впровадження реформи старшої школи з 1 вересня 2026-го. За 12-річною програмою навчатимуться старшокласники шкіл «Лідер», №84 та №99, ліцею №52 та Львівської лінгвістичної гімназії.
З 2027-го після завершення базової середньої освіти (9-го класу) учні зможуть навчатися в академічному, науковому або спеціалізованому ліцеях.
Більшість ліцеїв у Львові будуть академічними. Наукових ліцеїв заплановано чотири. Ще два будуть спеціалізованими – спортивний і художній. Сьогодні у Львівській громаді 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей.
«Реформу варто впроваджувати виважено, з якісною комунікацією, діалогом із учителями та батьками учнів»
Львів готується до впровадження реформи старшої профільної школи. Багато праці та водночас дискусій. Насамперед з батьками. Який настрій в освітян та у вас як посадовиці? Скільки років ви в освіті?
В освіті працюю вже 30 років. Починала свій шлях як учителька англійської мови, коли навчалася на п’ятому курсі Франкового вишу. За роки праці в освіті була вчителькою, заступницею директора школи, 13 років пропрацювала директоркою школи-ліцею №93, що на Сихові. Рік як обіймаю посаду керівниці управління розвитку освіти Львівської міської ради.
Готуємося до впровадження реформи старшої профільної школи (10–12 класи), яка в Україні стартує у 2027–2028 роках. Це передбачено законодавством.
Настрій – крок за кроком утілювати заплановане. У Львові освіта була, є і буде в пріоритеті. Маємо підтримку міського голови і депутатів.
Реформу варто впроваджувати поступово, виважено, з якісною комунікацією, зустрічами та діалогом із учителями та батьками учнів, з обговоренням конкретних змін і часу. Це велика відповідальність посадовців та освітян Львівської громади.
Щодо дискусій, то тим чи іншим змінам суспільство зазвичай опирається, не приймає, має застереження. Якщо критика конструктивна, вона має право на життя. Є й ті, що не хочуть чути аргументи і не вникають у суть реформи.
Загалом у реформі важливі однодумці, коли керівники шкіл та вчителі розуміють, що, як і для чого робиться. Співдія всіх залучених дуже важлива.
Наголошу, що реформа на часі. Це фінальний етап реформи Нової української школи (НУШ). Якщо ми в часі війни обрали жити і розвиватися, а не виживати, то й реформи нам до снаги.
Реформа НУШ стартувала ще в 2018 році з початкової школи, коли міністеркою освіти була Лілія Гриневич, біля її джерел стояли львів’яни. Ця реформа вдалася. Звісно, не без викликів. Загалом відтоді у початковій школі змінилися підходи, навчальні програми, освітні простори.
«І нині, як і в 2022-му, в пріоритеті безпека школярів»
Які саме виклики маєте на увазі?
Переломним моментом у реалізації реформи став 2020 рік і початок коронавірусу. Школи перейшли на дистанційне навчання. Потім було очне навчання, згодом знову дистанційне. Деякі школи навчалися в дві зміни, щоб дотримуватися всіх санітарних норм МОЗ.
У 2020-му, коли за новою програмою реформи вже мали навчатися 5-ті класи, ми стартували дистанційно. Це непростий час, але й це ми гідно пройшли.
Наступний виклик після завершення ковіду – початок повномасштабного вторгнення. І нині, як і в 2022-му, в пріоритеті безпека школярів. Від запровадження реформи старшої профільної школи в часі війни Україна не відмовилася і не планує цього робити.
Станом на сьогодні у Львові є 128 закладів загальної середньої освіти, у яких навчається близько 90 тисяч дітей.
«Україна рухається до європейської школи»
Чому важлива реформа старшої школи і яка загалом її мета?
З 2027 року в Україні розпочнеться профільне навчання в старшій школі (10–12 класи). Це фінальний етап реформи Нової української школи (НУШ).
Мета реформи – підвищити якість освіти і дати школярам свободу вибору профілю навчання. Це можливість зосередитися на тих предметах і напрямах, які їм важливі для майбутнього вступу у виші.
Україна рухається до європейської школи. Система, яка є зараз, існує в Росії та Білорусі. Модель 1–4 класи – початкова школа, 5–9 класи – гімназія, 10–12 класи – ліцей вже успішно працює у більшості європейських країн.
«У старшій школі навчання буде три, а не два роки»
Хто зараз боїться реформи старшої школи – батьки, вчителі чи діти?
Діти не бояться змін. Ця реформа буде на користь старшокласникам, вони виграють від її втілення у життя. Учням має бути цікаво в школі, вони мають самостійно обирати предмети, які, як я казала, важливі під час вступу у виш.
У старшій школі доведеться навчатися три, а не два роки.
Вчителі були, є і будуть провідниками для учнів. Вони можуть провести через шлях пошуку, обрання і трансформування. Вчитель – це той, хто має ліхтарик, який підсвічує.
Впродовж дорослого життя завжди дякую вчителям, які були для мене дороговказами.
Так, це дуже цінно мати таких учителів, яких пам’ятатимеш усе життя.
Діти часто проживають не своє життя, керуючись батьківським вибором факультету під час вступу. На мою думку, це погано. Куди вступати, має обирати дитина, бо це її життя, а не батьків.
На жаль, так є в Україні. Діти не можуть відкрити свого потенціалу, перебуваючи в школі. Така гіперопіка батьків позбавляє можливості формування особистості дитини.
Дозволяти дітям робити вибір – дуже відповідальна і насамперед батьківська місія.
Сину чи доньці важливо дати можливість рухатися своїм шляхом, обирати факультет і виш, у якому вона себе бачить. Адже згодом професія має стати «твоєю», яку ти любиш, а не нав’язаною мамою чи татом.
«Будуть обов’язкові предмети, а також ті, які сам обере учень»
На вашу думку, ця реформа дозволить краще розкритися учням?
Так. Це допоможе їм визначитися, чого вони хочуть, до чого мають хист і потенціал. Це дасть їм можливість спробувати себе в різних профілях.
Реформою передбачені кар’єрні наставники в школах. Вони будуть як провідники. Скажімо, розповідатимуть приклади успішних фірм, особистостей, яких варто запрошувати в школи для розмови з учнями.
У старшій школі будуть обов’язкові предмети, а також ті, які сам обере учень, тобто профільні для поглибленого вивчення предмета. Обирати мали б самі діти. Думаю, учні робитимуть свій вибір свідомо.
Також школа пропонуватиме спецкурси: есеїстика, історія релігії, історія культури. Це предмети, які розширюють світогляд учня.
Які обов’язкові предмети передбачені для старшокласників у ліцеях?
У ліцеях обов’язковими для вивчення будуть українська мова і література, історія, математика, іноземна мова, «Захист України», фізична культура.
У п’яти пілотних школах з 1 вересня вже не набиратимуть перші класи
Повернімося до запитання про вчителів, зокрема їхніх побоювань.
Є частина вчителів, які не побороли свого страху. Є побоювання, мовляв, опинимося без роботи. Маємо почути всіх і бути почутими вчителями. Комунікація, як я вже казала, дуже важлива.
Постало також питання готовності до змін, передбачених реформою. Насамперед певні застереження мають учителі початкових класів тих шкіл, які стануть академічними ліцеями.
Чому? Бо в академічних ліцеях з часом буде відсутня початкова школа. Для тих учителів, що пропрацювали, скажімо, 20–30 років на одному місці й нічого не змінювали, зміни будуть дискомфортом. Переводитимемо їх в іншу школу. Ніхто без роботи не залишиться після реформи старшої школи!
З 1 вересня 2026-го п’ять шкіл Львова розпочнуть пілотне впровадження реформи. Це школи «Лідер», №84, №99, ліцей №52 і Львівська лінгвістична гімназія.
У цих п’яти школах з 1 вересня вже не набиратимемо перші класи. Більше перших класів формуватимуть у школах поруч. Ті ж учні початкових класів, які зараз навчаються у цих п’яти закладах, довчаться.
Певна, що успіх реформи залежатиме від кадрового потенціалу, вмотивованих учителів. З десяти вчителів шість хочуть професійного розвитку, вдосконалення, в них горять очі. І це природно в кожній професії.
Залучатимемо в школи й сумісників, щоб викладати спецкурси, або тих, котрі розповідатимуть про свою професію, котрі живуть нею.
Дякую активним батькам учнів, які приходять у школи чи запрошують до себе на роботу і дуже цікаво розповідають про ту чи іншу професію. Учні в захваті від таких розповідей. Так ми даємо дітям вудку, зацікавлюємо, і вони замислюються про вибір майбутньої професії.
Що чекає школярів у пілотних навчальних закладах?
У цих ліцеях будуть нові освітні програми, трирічне навчання. Вони матимуть тісну співпрацю з вишами.
Пілотування дає можливість на рік раніше перейти на 12-річну систему навчання й обирати профіль навчання. Реформа старшої школи – це про вибір дитини, можливість власної траєкторії, про якість, підготовку до життя, успішного вступу у виш.
Пілотом передбачене і збільшення фінансування цих ліцеїв, зокрема на оновлення матеріально-технічного забезпечення. За ці кошти можна буде придбати нове обладнання. Це дуже круто.
«Ліцеї стануть профільними: буде академічний, науковий та спеціалізований»
Як саме зміниться мережа шкіл у Львівській громаді?
З 2027 року всі школи будуть класифіковані так: початкова школа (I ступінь) – 1–4 класи; гімназія (I–II ступінь або II ступінь, всі до старшої школи) – 1–9 класи або 5–9 класи.
Ліцеї матимуть три рівні: I–III ступеня (1–12 класи), II–III ступеня (5–12 класи), III ступінь (10–12 класи).
Ліцеї стануть профільними, тобто такими, що передбачатимуть вужчу спеціалізацію: академічну, наукову, спеціалізовану. Скажімо, ліцей «Гроно», що на Левандівці, стане академічним ліцеєм I–III ступеня.
У мікрорайонах, як-от Винники, Рудно, Новий Львів, Левандівка, буде свій місцевий ліцей, де навчання триватиме з першого по 12-й клас.
Де навчатимуться учні 1–4 і 5–9 класів?
У кожному мікрорайоні Львівської громади функціонуватимуть початкові школи (школи І ступеня) та гімназії (I–II ступеня або II ступеня), які забезпечуватимуть навчання учнів наймолодшого віку фактично поруч із домом.
Відтак принцип доступності для першокласників зберігається: заклади освіти й надалі будуть максимально наближеними до місць проживання дітей, щоб щоденне навчання не потребувало тривалого доїзду. Учні 1–4 класів зможуть продовжувати навчання в закладах початкової школи (І ступінь) або в гімназіях (І–ІІ ступеня).
Для учнів 5–9 класів навчання відбуватиметься в гімназіях I–II ступеня або II ступеня, які забезпечуватимуть здобуття базової середньої освіти та підготовку до подальшого профільного навчання в ліцеях.
Чи зможуть діти молодших класів доучуватися у своїй школі?
Так. Перехід відбуватиметься поступово. Початкову та середню школу поетапно виводитимуть з академічних ліцеїв III ступеня, що для дітей означає можливість довчитися в своїй школі.
Діти, які вже навчаються у школах, зможуть продовжити навчання в своєму закладі або отримати альтернативні варіанти.
Наголошу ще раз: школи, де не передбачене навчання учнів 1–4 класів, не набиратимуть перші класи! А ті учні, які вже навчаються в цих школах, завершать навчання.
Що зміниться для дітей після 9-го класу?
Реформа старшої профільної школипередбачає розширення освітніх можливостей для учнів 10–12 класів. Вони не вивчатимуть всі предмети, як це є зараз, а обиратимуть ті, які їм знадобляться для вступу у виш.
Після завершення базової середньої освіти (9-го класу) учні зможуть навчатися в академічному, науковому або спеціалізованому ліцеї. Також зможуть навчатися у професійному коледжі.
За інформацією Львівської міськради, уже сьогодні майже 25% учнів Львова після 9-го класу обирають заклади професійно-технічної освіти.
Наразі в місті працюють 16 сучасних закладів професійної освіти, які оновлюють і модернізують відповідно до потреб ринку праці. Робітничі професії, як відомо, нині на вагу золота.
10-й клас у ліцеях буде адаптаційним. Впродовж року навчання школяр матиме змогу визначитися з напрямом та на бажання змінити спеціалізацію. У 11–12 класах відбуватиметься поглиблене вивчення профільних предметів.
Тобто завдяки реформі українці забудуть про репетиторство? Не секрет, що на нього батьки витрачають колосальні суми.
Кількість предметів кратно зменшиться в 11-му класі і звузиться до профільних предметів у 12-му. Учень матиме орієнтовно дев’ять предметів, які вивчатиме в 12-му класі. Зараз є 18 предметів.
Якщо дитина схильна до наполегливого й усвідомленого навчання, то матиме змогу здобувати якісні знання завдяки учителю щодня.
А реформа передбачає підвищення зарплат учителів?
Так. Реформа старшої школи – це не лише акцент на якість освіти, вибір учня, але й на результативність праці вчителів. Кажу про те, щоб професія приносила педагогам професійне задоволення від доброго результату.
Ліцеї стануть профільними. Розкажіть докладніше про академічний, науковий та спеціалізований.
Якщо ліцей матиме великий попит, а кількість місць буде обмежена, то він матиме право на вступний іспит.
Академічний ліцей – заклад загальної середньої освіти з профільним навчанням учнів 10–12 класів, що забезпечує поглиблену підготовку з обраних навчальних предметів відповідно до освітніх інтересів і професійних намірів учнів. Основною метою академічного ліцею є створення умов для усвідомленого вибору майбутньої освітньої та професійної траєкторії.
Академічні ліцеї матимуть такі профілі навчання: економічний, інженерно-технологічний, суспільно-гуманітарний, мовно-літературний, мистецько-креативний. Більшість ліцеїв у Львові будуть саме академічними.
Науковий ліцей – заклад загальної середньої освіти, діяльність якого спрямована на поглиблене вивчення природничих, математичних, технічних і гуманітарних наук, а також на формування в учнів дослідницького мислення та наукової культури. Навчання в науковому ліцеї поєднує якісну загальноосвітню підготовку з системною роботою над науковими проєктами.
Наукових ліцеїв у місті буде чотири. Однією з головних особливостей наукового ліцею є залучення до освітнього процесу педагогів із науковими ступенями, а також співпраця з вишами, науковими установами та дослідницькими центрами.
Навчання в науковому ліцеї орієнтоване на учнів, які виявляють підвищений інтерес до науки та дослідницької діяльності, а також бачать своє майбутнє в академічній, науково-дослідній або інноваційній сфері та планують продовжувати навчання в закладах вищої освіти відповідного профілю.
Спеціалізований ліцей – заклад освіти, спрямований на поглиблений розвиток здібностей учнів у визначених напрямах. Такі ліцеї передбачають залучення фахових тренерів і митців, що забезпечує високий рівень підготовки та професійний супровід навчального процесу. До спеціалізованих ліцеїв належатимуть заклади спортивного та мистецького спрямування.
Вступ до спеціалізованих ліцеїв орієнтований на дітей із вираженими здібностями або стійкою мотивацією до розвитку в сфері мистецтва чи спорту. Такі заклади обирають учні, які планують подальше навчання в мистецьких або спортивних вишах. У Львові будуть два спеціалізовані ліцеї – спортивний і художній.
Що зміниться для шкіл, які не стали ліцеями?
Ці школи будуть або початковими (1–4 класи), або гімназіями (1–9). В них не буде старшої школи, тобто 10–12 класів. У кожному мікрорайоні працюватимуть школи, де навчатимуться учні 1–4 і 5–9 класів, щоб забезпечити зручне добирання наймолодших.
фото: Олег Огородник
