Для знищення потужних військових цілей та успіхів на війні потрібні, зокрема, й знання космічних наук. Про це в розмові з «Львівською Поштою» наголошує відома вчена-астрофізикиня Любов Янків-Вітковська. На кафедрі вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії університету «Львівська політехніка» науковиця працює вже 22 роки. Крім того, вона є академікинею Міжнародної академії астронавтики. Загалом 40 років у науці.
«Серед військових багато наших колишніх студентів, які використовують на фронті знання, здобуті під час навчання, як-от космічний моніторинг, космічна геодезія. Всі вони служать у різних бригадах. Я називаю їх «наше космічне військо», – каже доцентка.
«Серед військових багато наших колишніх студентів. Називаю їх «наше космічне військо»
Наскільки актуальними й важливими є космічні науки під час війни? Чи приділяє увагу держава науковцям?
Космічні науки дуже важливі. Держава, яка використовує космічні науки на належному рівні, має перспективу на нормальне існування, адже космос дає нам усе. Потрібно пам’ятати, що ми живемо в Сонячній системі.
Вважаю, що Сонце створив Творець. Я віруюча вчена. Згідно з тими законами, які є, Сонце – наша життєдайна зірка, яка дає нам усе, і потрібно навчитися його використовувати. Ми створюємо нові захисти, нові капсули для космонавтів, нові системи захисту для радіозв’язку. Ті, умови, які є на Землі, дуже добрі. Якщо ми навчимося використовувати всі переваги космосу, життя на Землі буде прекрасним.
Чи Україна це доречно використовує?
Під час війни ми використовуємо космічні досягнення, наші супутникові дослідження, астрономічні спостереження для українських військових. Ми як науковці передаємо свої знання нашим воїнам. Вони їм дуже потрібні.
Серед військових багато наших колишніх студентів, які використовують на фронті знання, здобуті під час навчання, як-от космічний моніторинг, космічна геодезія. Всі вони служать у різних бригадах. Я називаю їх «наше космічне військо».
Є колишні наші студенти, які активно працюють в інституціях, пов’язаних із космосом. Маю на увазі Національний центр управління та випробувань космічних засобів. Знання й космічні дослідження дуже важливі для успіхів на війні. Для знищення потужних військових цілей потрібні, зокрема, й знання космічних наук.
На жаль, так склалося, що за роки незалежності України деякі керівники урядів дуже негативно ставилися до космічних досліджень. Я б навіть сказала – вороже. Був такий момент, коли бюджет для Національної космічної агенції (згодом вона стала Державною космічною агенцією) не був затверджений.
І лише завдяки тим людям, які на той час керували цією установою, можна було підписати певні договори про співпрацю з провідними космічними державами світу. А це важливо, бо Україна співпрацює не лише з Європейською космічною агенцією.
Які держави є провідними в космічній сфері?
США, країни ЄС, Індія, Китай, Японія. Завжди кажу студентам, що Україна входить у десятку космічних держав. Так, ми зараз не запускаємо в космос ракети, але є українські двигуни, різні космічні розробки. Також у НАСА, в Європейській космічній агенції працюють наші інженери, наші вчені. У Китаї також є українські науковці, які читають лекції студентам.
Але ж Україна втрачає своїх вчених, науковців, які їдуть за кордон, не цінує їх…
Так, втрачає.
Як на мене, це не дуже добрий сигнал для України. Звісно, тішить, що маємо потужних науковців, але нам треба бути самим сильнішими. Чи не думаєте ви, що через війну ще більше науковців поїдуть працювати за кордон, що ми й далі втрачатимемо цінні кадри?
Уже так є. Одні з кращих моїх студентів, яких я запрошувала в аспірантуру, поїхали навчатися за кордон. Ще до війни їм запропонували кращі умови, кращі місця. В Україні з цим є проблема. Чому? Бо наша космічна галузь не має належного фінансування. Кожні п’ять років затверджують такі програми. Молодь має можливість їхати на різні стажування за кордон і там залишається.
Свого часу президент Кучма зробив усе, щоби підняти космічну галузь. Згодом ситуація змінилася кардинально. Маю на увазі недофінансування космічної галузі. А скільки за роки незалежності України було «шкідників» у космічній галузі, агентів-сепаратистів! Багато шкоди завдали ці зрадники.
Зокрема в Криму у 2014 році росіяни зайняли Національний центр управління та випробувань космічних засобів. Частина спеціалістів та офіцерів виїхала на материк, забравши бази даних. Там був дуже потужний телескоп, який Україна, на жаль, втратила, ці варвари його просто знищили…
«Наша кафедра має давню історію»
Ви працюєте на кафедрі вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії університету «Львівська політехніка». Яких напрямків готуєте спеціалістів?
Насамперед зазначу, що наша кафедра має давню історію, адже працює з 1871 року. На нашій кафедрі ми готуємо спеціалістів геодезичного напрямку і космічного. Спеціалізації мають назви «Космічний моніторинг Землі» та «Космічна геодезія».
Тепер створили нову освітню програму «Геоконсалтинг та моніторинг Землі». Із 1 вересня 2024-го навчатимемо студентів на бакалавраті. Окрім космічних досліджень, потрібно давати студентам уміння використовувати спостереження, опрацьовувати й пропонувати їх із промисловою метою. Така освітня програма на часі. Щоби працювати в цьому напрямку, треба мати астрономічну освіту, геодезичну, економічну і правничу.
До слова, фахівці з геоконсалтингу та моніторингу Землі зможуть працювати у військовій сфері, в нафтогазовому секторі, в управлінні надрами, в аграрному секторі та лісовому господарстві, у водному управлінні, а також брати участь у розв’язанні екологічних проблем та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Коли наші студенти закінчують університет і йдуть працювати в наукові центри, то вони повинні мати й економічну освіту. Ми вчимо студентів використовувати космічні технології для вирішення прикладних завдань.
«Сонце впливає на здоров’я, на техніку, зокрема на радіозв’язок»
Ви працюєте у Львівській політехніці вже понад 20 років. Як оцінюєте рівень знань студентів? Є в них бажання навчатися?
Рівень підготовки випускників шкіл низький. Певна, що потрібна глибока реформа середньої школи. Чомусь надто багато формальностей, спрощеності там, де не треба, потрібні предмети чомусь забирають… Можливо, це також якесь шкідництво певних міністрів чи урядовців від освіти.
Що стосується студентів, то я тішуся, що є такі, які хочуть навчатися, зростати. Наші студенти багатогранні. Як викладачка я задоволена ними, оцінюю їх позитивно.
Бувають роки, коли приходять дуже здібні студенти. Це як активність Сонця: коли максимум – народжуються здібні діти.
До речі, щодо активності Сонця, то воно ще не до кінця досліджене й оцінене. Сонце впливає на стан нашого здоров’я, на техніку, зокрема на радіозв’язок. Ба більше, ті самі Starlink зазнають також негативного впливу.
Активність Сонця важлива й для військових? Ось де потрібні знання, зокрема ваших випускників.
Звісно, що так. У Києві науковці Головного центру спеціального контролю, де працюють мої колеги, та Інституту космічних досліджень Академії наук України займаються космічною погодою. Представники цих центрів служать зараз на фронті. Активність Сонця важлива для воїнів, бо є ймовірність порушення радіозв’язку. Все це треба знати й передбачати.
Тобто наука в часі війни украй важлива?
Дуже важлива. Міністри й ті, що мають вплив на розвиток держави, мусять розуміти, що космічна наука має стати номером один для того, щоб розвивати державу!
«Вірю, що українці знову підкорюватимуть космічні простори»
За роки незалежності України в космос полетів лиш один наш космонавт – Леонід Каденюк. Чи вірите ви в те, що українці знову підкорюватимуть космічні простори?
Вірю. З єдиним космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком (полетів у космос у 1997 році. – «ЛП» ), світла йому пам’ять, ми були знайомі. В 2017-му він приїздив до Львова. Відбулася дуже тепла зустріч із ним у Львівській політехніці.
У США та Канаді є астронавти українського походження, зокрема американська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Це перша жінка-астронавтка українського походження і восьма жінка, яка побувала в космосі у 2006 році. В 2007-му вона побувала в Києві, Львові та Новому Яричеві на Львівщині. У цьому селі народився її батько.
Тішимося, що під час візиту у жовтні 2019 році до Львова Гайдемарі Стефанишин-Пайпер відвідала і Львівську політехніку.
Звісно, я вірю, що українці знову підкорюватимуть космічні простори. Для цього потрібно насамперед навчати дітей, давати їм якісну освіту з першого класу. Варто привчати дітей до читання книжок, гри на музичних інструментах. Освіта, читання і музика дуже важливі. Також важливо, щоб діти вивчали іноземні мови. Іван Франко знав 14 іноземних мов! А випускники гімназій тих часів знали по 5-6 мов. Освічена нація завжди сильна.
Притім чомусь уроків астрономії в школі поменшало. Як думаєте, чому?
Тому що хтось вважає, що це все є у вікіпедії. Це немудре рішення! Астрономія потрібна, її мають вивчати у школі.
Чи є ризик, що через війну багато юних українців поїдуть вступати в іноземні виші, зокрема хлопці?
Так, такий ризик є. Але це шанс для українців навчатися у різних вишах Європи. Багато кращих, розумніших, сміливіших дітей ще до війни поїхали за кордон на навчання.
Чи не втрачає тоді Україна найкращих майбутніх кадрів?
Втрачає.
«Живімо життя, цінуймо кожен день!»
Ви як дружина дипломата свого часу багато років жили і працювали в Польщі та Латвії, але під час великої війни не покинули Україну.
Не покинула і не покину, бо це моя країна! Я тут народилася, навчалася, вийшла заміж, живу і працюю. Це виховання. Я люблю Україну, працюю задля неї. Силу дає енергетика рідної землі. Звісно, їжджу за кордон, співпрацюю з польськими колегами, але бачу себе тільки в Україні.
Що дає вам тепер силу?
У нас із чоловіком двоє внуків – це дев’ятирічний Назар і чотирирічний Давид. А ще я дуже люблю вишивати, зокрема сорочки. Це така енергетика! Додає сили й кулінарія.
Яку пораду як науковиця ви хотіли б дати львів’янам у цей тривожний час?
Насамперед пам’ятайте, що у війську служать наші сильні студенти, зокрема й мої. Вони дуже освічені, підготовлені, стоять на нашому захисті. Вони нас мужньо оберігають на фронті, аби ми могли тут, у тилу, працювати, навчатися і відносно спокійно жити.
Важливою є віра та родина. Ті випробування, які постали перед нами, мусимо пережити. Ми сильна нація. Родина – наша сила й основа. Будьмо позитивно налаштовані, ділімося позитивною енергетикою з найдорожчими серцю людьми.
Працюймо, але й маймо час на вистави, кіно, виставки, музеї, виїжджаймо на природу – це ресурс, який нам так потрібен у часі війни. Донатьмо й підтримуймо наших воїнів, підтримуймо українського виробника. Навчаймо дітей та онуків історії. Живімо життя, яке триває, цінуймо кожен день!
У чому сила України в часі великої війни?
У прекрасних людях та енергетиці нашої землі. Саме те, що ми живемо в Україні, на цій благодатній землі, й дає нам силу, потужну силу. Цінуймо це. Сила України й у працьовитих, розумних та освічених, мужніх і незламних людях. У нас, українців, сильна віра, так було, так є і так буде. Головне перемогти ворога. Я вірю в перемогу України!
Якою є роль і місія Львова в часі війни?
Я народилася у славному Рогатині на Івано-Франківщині. Пишаюся, що живу у Львові. Ми живемо в шляхетному, в королівському місті! Наше місто мультикультурне. Тож мусимо зберегти його культуру, історію, бути прикладом для інших міст. І ми такими є, зокрема в медицині, в логістиці, у наданні прихистку внутрішньо переміщеним особам, у волонтерстві. Львів був і є освітньо-науковим центром.
фото: Олег Огородник
