Навіть попри війну українці продовжують удосконалювати свої помешкання та купувати нове житло. Ремонт буває доволі стресовим процесом, адже так чи інакше ми хочемо отримати найкращий результат. «Львівська Пошта» підготувала 10 тематичних запитань про роботу майстрів ремонту та те, що треба знати для вдалої співпраці.
Цього тижня з нами на зв’язку Андрій Молдован, керівник ремонтно-будівельної компанії Dober Home.
За якими критеріями обираєте майстрів у команду і де їх шукаєте?
Переважна кількість людей у мене працює досить давно. Якщо я добираю нових працівників, зазвичай обираю тих, з ким стикався раніше. Тобто вони працювали, умовно, на якісь інші фірми, я бачив їхню кваліфікацію і вже розумію, яку людину до себе запрошую на роботу.
Так само я знаю багато інших власників будівельних фірм: вони мають свої бригади. Іноді навіть по рекомендаціях просто від моїх знайомих – пропонують того чи іншого майстра, якого я можу найняти до себе на підряд. Тобто приходить якась бригада до мене на підряд, я бачу роботу людини, і тоді пропоную перейти вже до мене.
Щодо набору людей за оголошеннями, зазвичай серед них у мене довго ніхто не затримувався. Це індивідуальний підхід до людини, яку я бачу, розумію, що вона може і чи підійде мені. Дуже важливо, щоб людина підходила моїм вимогам і щоб їй було комфортно працювати зі мною. Потрібно, щоб навіть в команді була певна гармонія, всі один одного розуміли та могли підмінити: хтось захворів, ще щось сталося, приходить інша людина.
Наскільки складно зараз знайти майстрів ремонту і майстрів з якої сфери бракує на ринку?
Якщо говорити про окрему професію, не можу щось назвати, бо спеціалістів вистачає.
Особисто мені найскладніше підібрати електриків. Це не означає, що вони не є професіоналами своєї справи – важливо не тільки це. Електрик має дотримуватися чистоти на об’єкті, прибрати за собою, працювати в рукавичках. Головною проблемою є підхід до роботи. Таких спеціалістів насправді складно знайти.
Спеціалістів є багато, хтось має більше досвіду, хтось менше. Але навчити краще працювати не так складно, як навчити працювати чисто. Для мене це дуже важливо.
Якщо брати, наприклад, облицювальників, плиточників: я їх умовно поділяю на три категорії. Є майстри, які працюють тільки з плиткою, бо вони дійсно вміють робити тільки це. Є плиточники, які виконують всі свої функції, але з мінімальними вимогами. А є дійсно майстри своєї справи, які можуть виконати будь-яке завдання. Ніби й галузь одна, а спеціалісти зовсім різні. І замовлення зовсім інші, підходи зовсім інші, відповідно й ціни відрізняються. На майстра, який виконає будь-яку роботу, ще і якісно, доводиться трохи почекати, щоб взяти його конкретно на фірму, а не у підряд. Також їм підходять зовсім інші замовлення: такі люди завжди хочуть складнішої роботи, вони не будуть робити банальні речі.
Чому майстри часто не беруться за невеликий обсяг робіт?
Я вам наведу простий приклад і ви це зрозумієте.
Телефонує людина. Питає, скільки коштує метр плитки. Відповідаємо, умовно, за метр 500 гривень. На що замовник каже: «О, супер, приїдьте мені, поміняйте, будь ласка, одну плитку».
Ми відповідаємо, що добре, це буде коштувати півтори тисячі гривень. Людина обурюється, як це так: метр коштує 500 гривень, мені треба одну плитку, це буде десь 100 гривень. Пояснюємо, що треба до них приїхати, підготувати основу, витратити півдня на це, потім змонтувати цю плитку, потім ще раз приїхати, зафугувати – на це піде півтора дня. Мої півтора дня коштують півтори тисячі гривень. Людина каже: «Ні, ви мене хочете обманути, ви якийсь неправильний».
Люди платять майстру насправді за час, а не за роботу. Так, є розцінка метра, але є й час, який майстер витрачає. Так само складніші роботи коштують дорожче, тому що ти приділяєш більше часу.
Ми ходимо на роботу заробляти кошти, як і всі інші. Такі роботи є просто фінансово невигідними та афера така, знаєте, можна сказати, така робота. Тому майстри відмовляються. Люди не можуть зрозуміти, що така невелика робота є дорожчою, її не можна прирівнювати до метра.
Коли ми заходимо, умовно, на 100 квадратів, компанія може дати нижчу ціну за об’єм метра, ніж, наприклад, коли кожен майстер заходить індивідуально на певні роботи.
Яка зараз тривалість черги на роботу майстрів? Бувають випадки, коли люди можуть чекати своєї черги й по пів року. З чим це пов’язано?
Це дуже відносно, оскільки це залежить від того, до кого ви звертаєтесь: це є індивідуальний майстер, чи це є бригада майстрів, чи будівельна компанія.
Якщо ви звертаєтеся до індивідуального майстра, ви маєте зрозуміти, що людина має в добі 24 години й в неї тільки дві руки. Тобто коли умовний плиточник заходить у звичайну ванну кімнату у квартирі, він на неї витратить, наприклад, три тижні. Якщо цей майстер давно працює на ринку та має багато рекомендацій, до вас він може прийти й за декілька місяців після того, як ви домовилися.
Якщо ми говоримо про бригаду, тобто бригаду з трьох людей, наприклад. В них також рік обмежений. Допустимо, вони роблять чотири квартири на рік. І якщо до них вже подзвонили троє людей, вони третьому скажуть: «Вибачте, ми можемо прийти не скоріше, як за пів року».
Якщо ви звертаєтесь до будівельної компанії, тут вже простіше. Розкажу на своєму прикладі: у мене на кожному об’єкті відповідальна людина, ми плануємо кожну роботу та кожен об’єкт. Тобто у нас є уявлення, коли дедлайн. Кожен спеціаліст робить свою роботу, а не заходить одна конкретна бригада і робить абсолютно все. Я розумію, що сантехніки зараз заходять на цей об’єкт, вони закінчують роботу у мене, наприклад, за півтора тижня, і туди вже можуть заходити малярі. Я розумію, коли та чим зайняті майстри, яких людей треба відправити далі. І я їх комбіную, де потрібно. Отже, навіть якщо у нас не дуже велика кількість людей, ми можемо охопити більше робіт.
Чи відрізняються запити українців від замовників за кордоном?
У нас часто говорять, ніби за кордоном ремонти роблять набагато гірше. Проте варто відкинути стереотипи та зрозуміти, у чому різниця у підході до роботи в країнах ЄС і в нас. Оплата роботи там відбувається саме за час. Відповідно, якщо майстер швидко покладе людині плитку, не буде заморочуватися з додатковими роботами, часу піде менше. Оплата праці там набагато більша, отже середньостатистичний громадянин не може собі дозволити складніші роботи.
Також там доволі суворі вимоги до роботи: кожен майстер, навіть той, що працює індивідуально, дає тобі гарантію. Там на тебе можуть навіть подати до суду за неякісне виконання робіт. У нас такого немає. Також в Україні немає таких вимог до здачі об’єкта, відповідно, ціна дуже опускається. Будь-хто, грубо скажу, хто спустився десь з гори, може зробити тобі електрику та поїхати.
Я коли працював майстром, дуже дратувався, коли ти доходиш до певного рівня ціни, маєш багато навичок, приділив цьому багато часу, купив багато інструментів. Але починається сезон і твоєю ціною, до якої ти дійшов своєю працею, користуються всі. Бо зараз майстрів нема, беруть всіх підряд, а роблять набагато гірше за тебе.
За кордоном немає жодного майстра, який не платить податки, відповідно ціна, знову ж, більша. Тож там люди не можуть оплатити настільки складні ремонти, які люди роблять в Україні.
Наведу приклад: дають мені дизайн-проєкт, креслення, я рахую ціну за цей ремонт. Каже мені потенційний клієнт, щось ви так дорого порахували. Вже п’ята компанія рахує, і виходить надто дорого. Я кажу, тому що у вас дорого намальовано.
Тобто вам намалювали дорого, і ви хочете за у два рази меншою ціною це виконати. Це нереально це зробити. Тобто в людей наших бувають високі вимоги.
Але я б не сказав, що це про всіх українців. Це такий певний прошарок, я їх називаю «недосередній клас». Це люди, які зароблять трохи більше, ніж середньостатистичний українець, але ще далеко не так багато, як середній клас. І при цьому вони знають заможніших людей. І от такі хочуть так само як у їхніх знайомих, але у два рази дешевше. При цьому середній клас має високі вимоги, проте також готовий за це платити.
В принципі у людей за останні п’ять років змінився підхід: вони розуміють, що за роботу потрібно платити. Ми переходимо більше до сприйняття своїх побажань, що забаганки будуть коштувати більше, і побажання трошки зменшуються. Ми переходимо на європейське сприйняття. З молодими людьми вже набагато простіше спілкуватися, набагато простіше працювати.
Зі старшими людьми це трошки складніше відбувається, бо все-таки в них звички інші, трохи інше сприйняття, але не у всіх. І в старших дуже багато змінилося, вони так само розуміють все.
Які моменти обов’язково треба проговорити та затвердити перед початком робіт, щоб згодом не виникло непорозумінь?
На початку своєї будівельної кар’єри ми приходили, нас питали умовно якусь ціну, або за скільки ми робимо ту чи іншу роботу. Ми розповідали, проте потім після виконання виходила зовсім інша ціна. Бо ніхто конкретно не рахував всі нюанси.
Я вам скажу, наприклад, що плитка коштує умовно 700 гривень. Ви порахуєте ціну на 20 квадратів – 14 тисяч гривень, а я скажу, що це буде 34 тисячі, бо ви не враховували додаткових моментів. У нас багато було таких випадків, що ми давали всі розцінки, жодної не приховали. Але людина все одно не орієнтувалася, яка буде фінальна ціна.
Тому я вже багато років, коли мене просять дати розцінку, відмовляю. Натомість прошу дати проєкт або зустрітися та обговорити, що людина хоче зробити. Ми це все запишемо, намалюємо, підтвердимо, і я порахую кінцевий результат разом з матеріалом.
І от, наприклад, вийшло мільйон двісті. А людина каже, що планувала витратити мільйон сто. Відкриваємо проєкт, і кажу: «Дивіться, у нас тут є покриття, наприклад, клейовий вініл. Можемо його замінити на дешевший ламінат. Для цього нам не потрібно буде заливати самовирівнювальну суміш, в нас буде чорнова стяжка, яку ми будемо самі лити. Візьмемо хорошої якості ламінат, навіть за тією ж ціною, що й вініл, але ми викинемо зайвий етап. Це прибере з нашого кошторису 20 тисяч гривень».
І так ми на початку ремонту можемо коригувати суму до тієї, яку людина готова витратити. Це допоможе не витратити купу зайвих грошей на непотрібні моменти.
Чи були у вас курйозні випадки, цікаві або незвичні замовлення? Щось, що вас здивувало.
Мені доволі складно щось таке згадати, бо зараз я вже майже для всього ставлюся спокійно.
Років 10 тому мене здивувало, коли у спальній кімнаті одразу стояла ванна. Це було для мене дивно, але це тепер це дуже модно. Але коли я побачив, що біля ванни одразу стояв умивальник та відкритий унітаз, це для мене справді було дивно. Але, щоб ви зрозуміли, ремонт у тій квартирі коштував мільйони, там також були й додаткові ванні кімнати. Але замовник так собі хотів, напевно, щоб далеко не ходити.
Але зараз, якщо чесно, мене дуже складно чимось здивувати. Бо кожна людина має свої побажання, і я не маю нічого проти.
Чи часто клієнти звертаються за послугами дизайнера?
Дуже часто. Принаймні люди, які звертаються до нас, зазвичай вже мають якийсь дизайн-проєкт. Це дуже комфортно, я, наприклад, всім раджу. Є дуже цікаві рішення, які розробляють архітектори та дизайнери: вони можуть намалювати таке, що ви собі навіть не могли б уявити. Наприклад, ми приходимо на 70 квадратів, і спеціаліст дивиться на ваші потреби, ваших членів сім’ї, що для вас важливо, а що – ні. І він може цю площу розпланувати так, що вона буде використана максимально добре.
Якщо заздалегідь не опрацювати ці моменти, ви потім витратите набагато більше грошей, щоб удосконалити своє житло.
Якщо ви зовсім не хочете робити дизайн-проєкт, варто хоча б зробити технічні креслення. Це дешевше, приблизно 8 доларів за метр. Потім ви віддаєте їх будівельній компанії, бригаді, і ваша участь у процесі вже не потрібна. У вас вже все опрацьовано і роботи проходять без проблем.
Чи багато жінок у цьому бізнесі? Якою саме діяльністю займаються?
Якщо говорити про наш регіон, то це надзвичайно малий відсоток. Дуже відносно це буде десь 5%. В інших країнах, де я це бачив, дещо більше, але також, можливо, 10% або 15%. Вони переважно займаються малярними роботами. І жінки з цими роботами, до речі, часто набагато краще справляються. У мене була дівчина, яка дуже гарно працювала з двокомпонентною фугою. Набагато краще, ніж самі плиточники. Вона це робила акуратно, зовсім з іншим підходом, ніж це робили майстри.
Які запити є найпопулярнішими зараз? Можливо, щось конкретне?
Зараз дуже змінилися запити замовників. Ми перейшли до іншої специфіки побажань, до європейських цінностей. В ЄС важливішим є технічне: щоб була краща труба, щоб був кращий клей для плитки. Щоб воно стояло умовно по 50 років. Щоб речі, приховані в стінах, щоб були найкращої якості. Раніше в Україні був запит на те, щоб була дорога файна плитка, але найдешевший клей. Ми нарешті зрозуміли, що не у картинці щастя.
Серед трендів зараз мінімалізм, розумні будинки, де все автоматизовано, екологічність. Ми використовуємо швейцарську, німецьку фарбу, яку створюють за всіма екологічними нормами. Для багатьох замовників це дуже важливо. Люди шукають не якийсь дешевий продукт, а такий, що має сертифікати.
Минулого тижня «Львівська Пошта» поспілкувалася з керівником школи FPV-дронів Kill House від третьої штурмової Іллею Раком. Від нього ми дізналися, чи справді геймерам легше навчитися пілотування, чи є у цій сфері упередження щодо жінок, чи відповідає управління дроном у симуляторах реальному та багато іншого.
