Львів тісно співпрацює з міжнародними банками та організаціями, які надають йому кредити для виконання певних будівельних проєктів або для закупівель потрібної техніки. Проте будь-які фінансові зобов’язання колись доводиться повертати, іноді з відсотками. «Львівська Пошта» вирішила розібратися в кількості та структурі кредитних зобов’язань, узятих на себе Львовом.
У червні цього року голова комісії фінансів та планування бюджету Наталія Шелестак розповіла в своєму дописі на Facebook про кредити Львова. В ньому вона зазначила, що загальний борг міста становить майже 5,3 млрд грн. Орієнтовно 3,8 млрд грн з цієї суми – це гарантовані Львівською міськрадою кредити львівським комунальним підприємствам. Ще майже 1,5 млрд грн із суми загального боргу – це місцевий борг.
Структура загальних виплат за місцевим боргом:
- 167,6 млн грн – виплати за місцевим внутрішнім боргом,
- 263,2 млн грн – виплати за місцевим зовнішнім боргом.
Якщо акцентувати увагу на місцевому боргу, то загальні виплати за ним у 2024 році сягають майже 431 млн грн. Ця сума повинна бути виплачена з місцевого бюджету.
Для погашення позик від міжнародних організацій у бюджеті Львівської МТГ на 2024 рік заплановані кошти в розмірі майже 778 млн грн.
Із ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку. – «ЛП») у Львові співпрацюють такі комунальні підприємства:
- «Львівавтодор»,
- «Львівсвітло»,
- «Зелене місто»,
- «Львівтеплоенерго».
Серед боргів міста є й такі, які будуть віддавати ще не народжені діти. Наприклад: кредит на придбання 10 трамваїв на 17,4 млн євро розрахований на виплату до 2044 року. Цей кредит місто взяло ще у 2019-му, отже, розраховуватися за ці трамваї Львів буде протягом 25 років.
Серед довготривалих кредитів також можна назвати кредит на рекультивацію полігону (сміттєзвалища) в Грибовичах. Цей кредит на 14,1 млн євро місто взяло у 2022 році, а планує його повністю віддати аж у 2037-му.
Найбільшим львівським кредитом стала ще одна позика для Грибовицького полігону: побудови там заводу з переробки органічних відходів. Кредит на суму 25 млн євро місто обіцяє виплатити у 2031 році.
Також Львів у 2019 році взяв кредит на 17,5 млн євро для закупівлі 50 тролейбусів та модернізацію тролейбусного депо. Цей кредит планують віддати у 2031 році, а більшість кредитних коштів уже отримані.
Ще одним амбіційним проєктом стала закупівля 100 автобусів для Львова. Наразі місто отримало 56 із обіцяних. Цей кредит на суму 12 млн євро також був узятий в 2019-му, а повністю погасити його планують у 2029 році.
У 2024-му Львів також сплатить орієнтовно 578 млн грн за гарантіями і 589 млн грн за кредитами й облігаціями.
Проте наступний 2025 рік може стати для Львова найскладнішим щодо виплати фінансової заборгованості через виплату за облігаціями.
У коментарі «Львівській Пошті» Наталія Шелестак повідомила, що найбільше навантаження на бюджет буде саме в 2025 році:
«Серед того, що буде найважчим для виплати, це зобов’язання за облігаціями, які ми маємо повернути в 2025-му. Саме запозичення ми зробили в 2020 році. А наступного року повертатимемо людям, які купили облігації міста, їхні кошти, і на це знадобляться аж 900 мільйонів. У 2020 році були випущені облігації, і ось ці 900 мільйонів ми тепер повертаємо. Це майже мільярд, для нас це багато, тому наступний рік у нас буде дуже тяжкий. Один із найтяжчих, якщо говорити про бюджет».
Депутатка також розповіла про ідеальну кредитну історію Львова:
«Ми повертаємо кредити у повному обсязі за всіма зобов’язаннями, з відсотками, з комісіями, з усім, що прописане в договорі. У Львова ідеальна кредитна історія, тобто немає ніяких затримок. І навіть коли почалося повномасштабне вторгнення, нам ніхто не зменшив бодай нарахування відсотків».
Наталія Шелестак прокоментувала найвигідніший, на її думку, проєкт Львова, реалізований кредитним коштом:
«Що стосується кредитів, які були, на мою думку, адекватні, то це той самий кредит на 10 трамваїв. Це довгостроковий кредит, і ми його будемо не так боляче віддавати. Вважаю доцільним купувати благо, в якому є потреба, або будувати все, у чому є потреба. Не бачу доцільності в кредитах на «проїдання», тобто на зарплати, електрику, в тих, які беруть на підприємство».
Також депутатка розповіла, під які відсотки Львів бере кредити:
«Кредити беремо під різні відсотки так само, як і обладнання. Наприклад, там, де є наші гарантійні зобов’язання, воно все в дуже різних відсотках розкидане. Крім того, відсоткова ставка залежить від дуже багатьох факторів. Наприклад, може бути прив’язка до LIBOR (середня відсоткова ставка, за якою великі банки позичають гроші один одному. – «ЛП») або маржа банку (різниця між відсотками, які банк отримує за кредити, і відсотками, які він платить за депозити. – «ЛП»). А LIBOR змінюється, як приклад це кажу. Або може бути якась інша прив’язка до якогось індексу плюс відсотки. Воно все змінюється. У нас була історія, коли ми брали кредити, де виходило на ставці 9 відсотків, а тепер у кінці 17-ть. Так що все по-різному. Треба також враховувати ефективну ставку, бо прописують, наприклад, одну ставку, а якщо доплюсувати всі видатки за кредитом, всі комісії за кредитом, вона ж буде інша».
Наталія Шелестак поділилася інформацією, з якою організацією чи банком Львів співпрацює найбільше та чи є допомога в кредитуванні від держави:
«Найбільше ми співпрацюємо з ЄБРР і БІП (Банк інвестицій і заощаджень. – «ЛП»). У нас ніби БІПівські ці кредити на трамваї. Від держави кредитування або допомоги в кредитуванні місто не має. Принаймні я про це не знаю».
