Аргументуючи свої кадрові призначення, президент Зеленський окреслив два сценарії. Для переговорного він призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента, а Сергія Кислицю – першим заступником. Вони мають хороші контакти та авторитет. У такий спосіб Україна посилила переговорний напрямок у військовій перспективі 2026-го. Якщо ж переговори зірвуться, Україна продовжить показувати свою міць на полі бою. Про це «Львівській Пошті» зазначив, політолог, соціолог, парламентар п’яти скликань Ігор Гринів.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» запитала експертів, яким для України може бути 2026 рік у військово-політичній перспективі.
Зі слів Ігоря Гриніва, сьогодні у війську маємо декілька сильних корпусів, створених за сучасною моделлю і є дуже ефективними на передовій. Мовиться про бригаду оперативного призначення НГУ «Хартія», Третій армійський корпус під керівництвом Андрія Білецького та Перший корпус НГУ під керівництвом Дениса Прокопенка («Редіса»). Це також і бригада безпілотних систем «Птахи Мадяра».
«Або у 2026 році ми домовляємося на вигідних для нас умовах про закінчення війни – хоча ця ймовірність дуже мала, на користь цього сценарію грає міжнародна спільнота, зокрема США, – або ж далі продовжуємо воювати і суспільство мобілізовується. Чи вірю я у мирні переговори? Ні, не вірю», – наголошує співрозмовник.
«Воюємо і сподіваємося, що через пів року відбудеться те, про що так багато всі говорили. Перше – зміна ситуації в росії через вичерпання ресурсів, з допомогою яких країна вела війну включно до завершення 2025 року. А це відбувалося, зокрема, завдяки ще радянським ресурсам. Якщо Україна зараз переважно живе зі зовнішньої допомоги, росія – з резервів, то 2026-го їм доведеться жити з власного бюджету. Це означає, що населення відчує це на собі, аналогічно й армія. До тотальної мобілізації росія точно не готова», – говорить політолог.
З його слів, ситуація у Венесуелі також вплине на росію, бо це знизить світові ціни на нафту й позбавить її суттєвих доходів з продажу.
«Якщо ми протримаємося хоча б пів року, а для цього, якщо не черги мають з’явитися до військкоматів, то маємо усвідомити: якщо хочемо перемогти, то уникнути мобілізації багатьом не вдасться. Сила України у боєздатній армії. На ситуацію в Україні впливатиме і чинник виборів, які цього року восени проведуть у США. Це вибори до Конгресу і частини Сенату. Це та ситуація, яка дає додатковий шанс Україні», – акцентує співрозмовник.
Ігор Гринів зазначає, що вибори в Україні у цьому році можливі.
«Війна і припинення вогню – дві різні речі. Війна триває в Україні з 2014-го. Нагадаю, що у 2019-му у державі провели президентські та позачергові парламентські вибори, у 2020-ому – місцеві. Сценарій припинення вогню може входити у сценарій і США, і Росії. Можливо, і для України це також є дуже важливим елементом щодо перезавантаження, зокрема політичного», – каже він.
«Так виглядає, що тиск США більше націлений не на мирний процес, а на вимогу проведення виборів в Україні. Які вибори можуть бути першими? Передусім мовиться про президентські», – резюмує Ігор Гринів.
Подробиці теми у матеріалі за посиланням:
