“Я хотів бути першим!”

Дмитро Комонько, альтист, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка – про творче життя, своїх випускників і концерт “Присвята Вчителю”

Багато творчих особистостей концентруються на власній кар’єрі. Натомість ділитися знаннями хочуть далеко не всі, адже це потребує багато терпіння та зусиль. Та сьогодні “Пошта” друкує розмову з людиною, яка свідомо обрала для себе шлях педагога і вказала дорогу в музичний світ вже цілій плеяді учнів. Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Дмитро Комонько, у минулому – викладач  Дрогобицького державного музичного училища, Донецького державного музично-педагогічного інституту, Львівського державного музичного училища, директор музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької. 
В цій розмові альтист та педагог з багаторічним досвідом розповів про власне музичне життя, своїх випускників і концерт “Присвята Вчителю”, який відбудеться 9 листопада у Львівській обласній філармонії.
– Чому зацікавилися музикою і обрали саме альт?
– Все почалося з Сибіру, куди вивезли моїх батьків. Вони обоє любили музику, особливо мама, і хотіли, щоб я навчався теж. Ми прийшли в музичну школу маленького шахтарського містечка. Коли зайшли в клас з фортепіано, там стояв сильний запах свіжої фарби, і я відмовився грати  на цьому інструменті, тоді побачив скрипку і вона мені сподобалася. В школі наполегливо не займався, але дуже старався бути першим. Окрім музики, грав у шахи, виступав в театрі – хотілося спробувати все! Коли не був готовий до занять з музики, навіть струни скрипки підрізав. 
Закінчив школу, поїхав на літні канікули в Україну до родичів, які проживали в мальовничому селі на Тернопільщині. Повертатися в Сибір більше не хотілося. Тож залишився і вступив до  Тернопільського музучилища, де й запропонували грати на альті.  З того моменту мене наче перемкнуло – просто не випускав інструмент з рук. На другому курсі почав перемагати у конкурсах. Хотів бути першим – не важливо, на якому інструменті граю. Потім вступив до Львівської консерваторії. 
– А як вдалося поєднувати активну творчу та педагогічну діяльність? І що більше приваблювало?
– Педагогічна діяльність приваблювала більше, хоча з альтом не розлучався ніколи: давав сольні концерти, грав у різних оркестрах.
– Маєте багатьох талановитих випускників, близько півсотні з яких стали лауреатами міжнародних конкурсів. Розкажіть трохи і про них.
– Мені завжди вдавалося заохочувати студентів до занять і це приносило плідні результати. Маю ким пишатися: Андрій Чоп, нині – концертмейстер Київського камерного оркестру,  Тучапець Андрій – викладач  Національної музичної академії, Віталій Яремій, Устим Жук, Роман Жарковський, Зенон Дашак – одні з найталановитіших студентів – лауреати перших премій міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Випускники школи ім. С. Крушельницької, надалі мої студенти – Валентина Пришляк, Уляна Новікова, Андрій Гучок – зараз продовжують навчатися та працювати за кордоном. До слова, Дашак – єдиний, хто навчався у мене з шестирічного віку, він та Роман Жарковський братимуть участь у концерті “Присвята вчителю”, який відбудеться 9 листопада в Львівській філармонії.
– Ви не лише готували учнів до міжнародних конкурсів, але й самі були суддею на таких змаганнях, зокрема, у Словаччині. Як це відбувається?
– На міжнародному конкурсі у Словаччині я є постійним членом журі вже багато років. Конкурс проходить щорічно, географія та кількість учасників постійно розширюється, що свідчить про його популярність.
– Чи можна порівняти на таких конкурсах школи різних країн? Чого не вистачає українцям, щоби перемагати?
– Насправді українська музична освіта дуже високого рівня, тому наші учасники здобувають високі нагороди. 
– Скажіть кілька слів про концерт 9 листопада “Присвята Вчителю”: чиєю була ідея його проведення?
– Це була спільна ініціатива. Проте ініціатива – одне, а реалізація –  інше.  Щоб реалізувати такий проект, потрібна підтримка багатьох – адміністрації філармонії, симфонічного оркестру Львівської музичної академії, диригента, солістів, а також цікавий підбір репертуару, придбання нот...   Всім дотичним до проекту я надзвичайно вдячний  і надіюся, що концерт пройде цікаво і принесе задоволення слухачам.
Розмовляла 
Наталія Матолінець
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8430 / 4.38MB / SQL:{query_count}