Виставку «Ніл Хасевич — відомий і невідомий» презентували 25 листопада у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський історичний музей». Експозицію присвятили 120-річчю від дня народження видатного українського графіка, громадського діяча та митця Української Повстанської Армії, повідомили у Львівській обласній раді.
Музей представив низку рідкісних експонатів зі своєї колекції, створених для прослави українських повстанців та гострої сатири на радянських окупантів. Сюжети робіт відображають реалії повсякдення воєнного часу — кровожерливу сталінську верхівку, окупацію і вивезення з України національних багатств, нелюдські катування і тортури над українцями. Їм протистоїть український воїн-підпільник — відважний борець за свободу. Словом і графікою Хасевич надихав українців до боротьби, а його мистецтво доводило ворога до люті.
«Постать Ніла Хасевича — це приклад того, як у надзвичайно важких і небезпечних умовах можна реалізувати талант та бути максимально корисним своїй спільноті, суспільству й державі, про яку тоді всі тільки мріяли», – наголосив директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.
Голова постійної комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета підкреслив, що Львівський історичний музей послідовно популяризує ключові постаті національної історії: «Ця виставка допомагає ширше пізнати творчість Ніла Хасевича — видатного митця і борця, який присвятив свою працю й життя незалежності України. Дякую музею за важливу наукову і просвітницьку роботу».
Старша наукова співробітниця Львівського історичного музею й авторка виставки Люба Коваль розповіла, що мистецтво Хасевича було настільки небезпечним для окупантів, що за одну знайдену листівку могли постраждати цілі родини. В радянський час його роботи масово тиражувалися за кордоном — у Канаді, США та Європі, куди їх передавали вояки УПА. Водночас НКВС зберігало графіку Хасевича як доказову базу для репресій.
У 1950-х, після виходу альбому про боротьбу українців, радянська влада створила спеціальний підрозділ, який отримав завдання ліквідувати підпільного художника. У 1952 році Ніл Хасевич загинув у криївці разом із побратимами під час бою з окупантами. Місце його поховання досі невідоме.
«Хасевич — митець світового рівня. До війни він мав 35 виставок у містах Європи та Америки. Його роботи виконані у техніці ксилографії — це зворотна різьба на дереві, яка потребує ювелірної точності. Мінімальними інструментами, у криївці, при світлі каганця він створював мініатюрні плакати, карикатури, портрети й цілі серії антирадянської графіки. Саме він сформував візуальний образ українського повстанця», — додала Люба Коваль.
Окрема частина експозиції присвячена бофонам — грошам УПА, які також розробив художник. Представлено й інші матеріали: ескізи печаток, підпільні видання, проєкти нагород і відзначень.
Музей також підготував документальний фільм про життя і творчість Ніла Хасевича.
Нагадаємо, що у рубриці «Літтред» представлений уривок книги Марчели Можини «Історії українських митців. Ніл Хасевич».
