«Львівська Пошта» поговорила з Олегом Романівим, викладачем Львівського національного університету ім. Івана Франка та одним зі співорганізаторів волонтерської ініціативи «Мехмат іде на війну».
Український волонтерський рух набрав обертів під час Революції гідності й після початку війни на сході. Проте два роки тому, після повномасштабного вторгнення Росії, волонтерська діяльність вийшла на новий виток: з’явились нові благодійники, які купували спорядження, автівки, дрони, підтримували людей, що виїхали з небезпечних та окупованих міст чи сіл. Стрічки у соцмережах рясніють дописами про збори й, мабуть, у кожної людини є знайомі чи друзі, які займаються волонтерством.
Волонтерська ініціатива «Мехмат іде на війну» існує вже 10 років. Його заснували викладачі, зокрема Юрій Головатий, Оксана Сумик, Марта Малоїд-Глєбова, Ростислав Гринів, Марта Бордуляк, Ольга Мильо, Галина Доманська та студенти механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. За час повномасштабного вторгнення організація доставила військовим допомоги на мільйони гривень.
Свою діяльність волонтерська ініціатива розпочала весною 2014 року. Кількох випускників та викладача механіко-математичного факультету Олега Бугрія призвали до війська. «Як виявилося, берці, які видали Олегу Бугрію на полігоні, за тиждень зносилися. Ми вирішили йому допомогти, а оскільки він був командиром взводу, то й усьому підрозділу», – так описує початок роботи Олег Романів.
Здебільшого волонтерська ініціатива допомагає випускникам, родичам та друзям співробітників механіко-математичного факультету. «Мехмат іде на війну» – організація невелика, але має чималу підтримку від колишніх студентів, зокрема тих, що зараз живуть в Австралії або США. «Мехматівців колишніх не буває» – такий девіз фонду.
Методи ведення війни змінюються, дрон зараз – одна з найбільш потрібних речей на полі бою. Волонтери «Мехмат іде на війну», зокрема, виготовляють дрони різного типу, зарядні станції та розробляють пристрої РЕБ у співпраці з компанією PF.
Однак інформація про цю волонтерську ініціативу давно вийшла з мехматівської «бульбашки». За словами співрозмовника, до них звертаються за допомогою з громад: «Телефонують і просять, наприклад, 20 дронів, готові за них заплатити. Кожен робить усе задля нашої перемоги».
«Дрон ми складаємо з нуля. Це війна електроніки. Усі хочуть, так би мовити, перехитрити один одного на полі бою», – зізнається Олег Романів. Крім того, волонтери виготовляють дрони, рами та двигуни яких виготовлені у Львові. Ідея полягала у тому, щоб зробити якісно і водночас дешевше, зауважує співрозмовник: «Почалося з того, що певну частину комплектовання ми почали шукати у Львові. Навіть хотіли самі робити батарейки. Щодо двигунів, то чекаємо, поки виробник їх трохи удосконалить. Хоча вони вже пройшли випробування на полігоні». Як не дивно, війна стимулює розвиток.
Однак не усі деталі можна виготовити тут. Доводиться замовляти з Китаю, але доставлення може тривати місяць, а то й півтора. До того ж блокування польськими мітингувальниками кордону теж впливає на роботу – посилки з Китаю літаком доставляють у Польщу, а вже звідти їх везуть в Україну. Через мітинги на кордоні немає змоги доставляти вантажі швидко.
Російські квадрокоптери теж складають з китайських запчастин, але роблять це на підприємствах. «Наші хлопці приземляли ці дрони. Видно, що їх виготовляють на заводах з тих самих деталей з Китаю. Ми виробляємо їх самостійно, але теж якісні. Протягом двох місяців ми вкладали свої гроші, щоб спробувати робити різні варіанти дронів», – каже Олег Романів. До слова, виготовляють квадрокоптери, зокрема, й випускники Франкового вишу.
Але дрони потрібні постійно, тож треба шукати якусь альтернативу китайським запчастинам, зокрема акумуляторам, зізнається співрозмовник «Львівської Пошти»: «Акумулятори роблять з батарейок. Наприклад, можна купувати Samsung чи Molicel, але вони дорогі. Ми подумали, що на багатьох станціях техобслуговування є батареї з автомобілів Tesla. До речі, розібрати їх не так легко. Їх потрібно кілька днів вимочувати у певній кислоті. Крім того, вони алюмінієві, їх непросто спаяти. Але є нюанс: такі батареї заслабкі й підходять не під усі дрони».
Про роботу волонтерів з «Мехмат іде на війну» звітують на своїй сторінці. Проте, зізнається Олег Романів, на початках вели її не дуже активно: «Ми написали допис і ніби водночас себе похвалили. Було незвично і якось незручно перед самим собою. Але ж потрібно якось звітувати. Люди бачать, що ми допомагаємо систематично».
Щоб залучити зібрати більше коштів на потрібні на фронті речі, «Мехмат іде на війну» розіграв м’яч з автографами гравців футбольної команди «Шахтар». «Наша колишня випускниця якимось чином змогла зібрати підписи футболістів. Й ми цей м’яч розіграли за 45 тисяч гривень. Марта Олександрівна (Марта Малоїд-Глєбова, заступниця декана механіко-математичного факультету з виховної роботи. – «Львівська Пошта») вигадувала якісь акції. Наші випускники є у всьому світі. Наприклад, вони купували у Парижі або Барселоні на стадіонах якісь речі, передавали в Україну на наш благодійний аукціон. Крім того, студенти намалювали картину, яку продали за шість тисяч гривень», – зауважує співрозмовник.
Щодо того, чи подаватимуться на гранти для виробників дронів, Олег Романів відповів, що поки ні, але не унеможливлює такий варіант у майбутньому. «Ідея нашої волонтерської ініціативи полягає у тому, що ми допомагаємо тоді, коли це комусь треба. Треба автомобіль – збираємо на нього кошти, треба «Старлінк» – також оголошуємо збір тощо», – додає волонтер.
Зараз фонд «Мехмат іде на війну» має великий збір – 80 дронів для 80 бригади. Допоможімо нашим військовим, адже війна триває й потреба у дронах не зникла. Посилання на «банку» – тут.
