Ютуб захоплює усіх – і дітей, і дорослих. Це вільний простір, де кожен знайде собі підхожий контент або й сам може його створювати. Алгоритми платформи добирають користувачеві різноманітні відео, часто без усілякої логіки: від нашумілих і скандальних інтерв’ю до реставрації дизайнерських сумок. Якщо дорослі можуть відфільтровувати інформацію та впорядковувати свою добірку на ютубі, то діти обирають яскраву картинку і не надають значення, що це за відео і хто його створив. «Львівська Пошта» запитала чотирьох мам, якому українському дитячому контенту вони віддають перевагу, які він має недоліки та як убезпечити дитину від впливу російських мультфільмів.
Леся Дуда, засновниця Міжнародної онлайн-школи української мови та культури «Цвіт», авторка відеопрограми «Христя і Бомко». Мама Христі та Левка
Левку півтора року, він поки нічого не дивиться на ютубі, ще зарано. Христя, якій виповнилося сім років, переглядає час від часу відео з програми «Христя і Бомко». Крім того, інтенсивно дивиться на ютубі ролики «Книга-мандрівка. Україна». Це їй потрібно в межах онлайн-уроків української мови і культури. Для мене важливо, щоб вона не втрачала зв’язок з Україною, адже наразі ми живемо за кордоном. Також Христі подобаються пісеньки з каналу «З любов’ю до дітей». Загалом дивимося мультики на різноманітних онлайн-платформах.
Також розповідаю Христі, чому не можна дивитися російський контент. Дитина має усвідомлювати, чому вона мусить перемкнути те чи інше відео. До повномасштабного вторгнення Христя любила мультфільм «Фіксики». За наповненням, ідеєю та поданням це класний контент. Але на сьогодні донька цей мультик не дивиться, хоч він і озвучений українською. Це продукт країни-агресора, й дитина це усвідомлює.
Завдання дорослих — підбирати контент, який споживає їхня дитина. Якщо є вільний доступ до інтернету та ютубу зокрема, дитина просто обиратиме щось яскраве, кольорове. Діти спочатку зважають на візуальну частину, а вже з роками, якщо мають розуміння вибору мови, можуть самостійно пропускати відео, озвучене російською.
Однак ми стикнулися з тим, що дуже мало візуально якісних українських відео. Коли ми робили «Христю і Бомка», апелювали до того, що в ютубі було дуже мало україномовного контенту. Нині матеріалу вистачає, але головний недолік — низька якість відео.
До слова, були думки створити нові випуски «Христі й Бомка», адже залишилося багато матеріалу, який не ввійшов у змонтовані відео. Проте почалося повномасштабне вторгнення, члени команди зараз перебувають у різних місцях та країнах. Не знаю, коли вдасться втілити задумане. Одного разу звукорежисер, який працював у проєкті, розповів мені одну цікаву історію. Діти, які перебували в укритті в перші дні повномасштабного вторгнення, дуже плакали й не знали, що коїться. У когось на телефоні був завантажений один випуск «Христі і Бомка». Діти чотири рази передивилися це відео, поки не закінчилася тривога. І такі історії підтримують та нагадують, що такий контент актуальний.
Коли ми закінчили знімати проєкт «Христя і Бомко», мені спало на думку заснували онлайн-школу «Цвіт», щоб діти, які перебувають за кордоном, не втрачали зв’язок з Україною, не забували мову й культуру. Наразі у нас є слухачі з Європи, США, Канади, Японії. Крім того, після 2022 року вивчати українську стало модно, престижно. До нас зверталися батьки, чиї діти народилися й виросли за кордоном, з проханням займатися з їхніми доньками та синами. Також щосуботи ми організовуємо безоплатні заняття, присвячені культурі та історії України. Нам важливо зберігати українське культурне й мовне середовища.
Катерина Шмега, в.о. вченого секретаря в Інституті Івана Франка НАН України. Мама Меланії
Майже до трьох років Мелася дивилася українські мультики на ютубі частіше, бо український дитячий контент загалом розрахований на дворічних-трирічних дітей. З часом ютуб почав підкидати відео англійською мовою. На відміну від українських, вони яскраві та якісно зроблені, й це Меласі дуже сподобалося. Крім того, вона полюбляє дивитись іноземні мультики, перекладені українською.
Але алгоритми ютубу налаштовані так, що час від часу у списку відтворення може з’явитися й відео російською. Знаючи це, ми з чоловіком постійно мали бесіди з Меласею що такі мультики дивитися не можна, бо їх створили росіяни. На жаль, через повномасштабне вторгнення донька вже точно знає, хто це. Й тепер, почувши російську мову, сама, без нагадування, перемикає ці канали.
Що стосується українського дитячого контенту, то він досить дидактичний. Щиро кажучи, Меласі не завжди цікаво дивитися такі відео. Хочеться час від часу просто переглянути мультик, а їй фактично з екрана постійно пропонують вчитися. Але з українських мультфільмів доньці дуже сподобалася «Мавка. Лісова пісня», бо він кумедний, яскравий і гарно зроблений.
Взагалі знайти хороший український ютуб-канал для дошкільнят — це завдання з «зірочкою». Знаю, що дітям подобаються відеоролики з розпаковуванням іграшок. Ми колись натрапили на англомовний канал Diana and Roma. Там знімаються двоє дітей, які бавляться і розпаковують усяку всячину. Я спершу думала, що його автори – росіяни, а виявилося, що це українці, які ще перед війною емігрували до США й там почали розвивати свою діяльність на ютубі.
В Україні, на жаль, немає такої альтернативи. Але це не через брак дітей-блогерів чи небажання дорослих створювати такі канали. Просто у розважальний дитячий контент за кордоном, насамперед в США, вкладаються цілі медіагрупи чи продюсерські центри, які шукають талановитих маленьких блогерів та їхніх батьків, укладають з ними контракт і починають розкручувати, вливаючи великі гроші. Тому і якість їхніх відео, відповідно, в рази вища, і сценарії набагато цікавіші, ніж у невеликих українських каналів, які самотужки створюють дитячий контент.
Ольга Андрусенко, менеджерка та авторка навчальних програм для освітньої платформи «Є-Мова». Мама Марка
Марко ще маленький, йому тільки рік і дев’ять місяців, говорити про активне споживання контенту поки зарано. Щоправда, йому подобається один англомовний канал про машинки. Можу сказати, що вже переглядаю і готую певну збірку цікавих ютуб-каналів на майбутнє.
Марко змалечку слухав казки на Суспільному. Я їх вмикала, щоб він чув голоси не тільки мами і тата, а й інших людей. До речі, син дуже добре сприймає, коли говорять різними голосами з різними інтонаціями. Ми разом ходимо до театру, син ретельно стежить за тим, що відбувається на сцені.
Кілька разів вмикала Маркові ютуб-канал «Ладоньки-ладоньки». Мені подобається, що це, по-перше, український контент. По-друге, у випусках показують, наскільки це можливо у мультфільмі, який мають вигляд овочі, фрукти, тварини. Також читаю йому книжки українською мовою. Обожнюємо «Улюблені вірші» від «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», «Татусеву книгу» Володимира Вакуленка. «Віршик для чайника» Марко знає з пелюшок.
З упевненістю можу сказати, що Марко точно не дивитиметься, це російський контент, навіть якщо він озвучений українською, як, наприклад, «Фіксики», «Маша та ведмідь». Звісно, відмежувати від усього російського важко, адже ми чуємо російську на дитячих майданчиках, у магазинах тощо. Водночас не хочу, щоб син мав незрозумілу для нього ненависть до російського. Дитині потрібно пояснювати, чому російське – це погано, а не просто забороняти.
Ми з командою освітньої платформи «Є-Мова» маємо курси української для дорослих. Проте думали створити курс для дітей і закріпити його хорошим контентом. Але це все поки на рівні обговорення. Такий проєкт потребує чималого фінансування й часу.
Зоряна Владика, фотографиня. Мама Олекси та Емілії
У мене двоє дітей: Олекса, якому 10 років, та Емілія – їй виповнилося вісім. Вони абсолютно дві різні дитини, тому й контент споживають різний. Якщо син цікавиться такою темою, як Всесвіт, то донька дуже любить контент про танці, рукоділля. У нас вдома папір та канцелярський скорч надовго не затримуються. Діти зізнаються, що час від часу у ютубі можуть відтворюватись відео російською. Вони кажуть, що дивляться, бо бракує контенту українською мовою. Як батькам, нам, звісно, це не подобається.
У нашій родині російська мова завжди була табу. Ми змалечку привчали дітей говорити чистою українською мовою, виправляли, коли вони вживали такі слова, як «площадка», «бутилка» тощо. Олекса та Емілія знають наше ставлення до російської мови, і коли ми агресивно реагуємо на російськомовний контент, вони це сприймають спокійно. Коли нам на ютубі трапляються відео російською мовою, ми скаржимося на нього, ставимо дизлайки – робимо все можливе, щоб такого контенту було менше.
Діти ростуть, їхні уподобання також змінюються. Коли вони були маленькі, любили слухати канал «З любов’ю до дітей». Також діти дивилися «Фіксики», навіть я для себе могла щось почерпнути з того мультфільму. Однак тепер вони його не дивляться свідомо, адже це російський продукт, хоч і озвучений українською мовою. Тепер Олекса цікавиться темою космосу й дивиться канал «Всесвіт у кишені», Емілія – відео блогерки Лери Пешки. Діти з великим захопленням подивилися мультфільм «Мавка. Лісова пісня».
Скажу щиро, що не увесь контент українською мені до душі. Є ютуб-канал, який називається Tatisho – про школу, підліткові інтриги. Там дуже примітивний сюжет і посередня акторська гра. Такий контент забороняємо дивитися. Однак ми не завжди перебуваємо поруч і не можемо достеменно знати, що вони дивляться. Але водночас розмовляємо з дітьми, пояснюємо, чому російські мультфільми дивитися не варто.
