В Україні є сім агломерацій, і Львівська серед них. 29 квітня 2024 року стало знаковим днем для Львова та навколишніх громад: саме тоді була створена асоціація «Львівська агломерація», яка має свою стратегію та чіткі цілі.
Десять громад, включно з Львовом, об’єдналися в асоціацію органів місцевого самоврядування, щоб спільно на рівних правах реалізовувати важливі для мешканців громад проєкти. Ці громади об’єднали зусилля заради реалізації спільних проєктів, залучення інвестицій та грантових коштів на творення чогось доброго, спільного та взаємовигідного.
«Під час війни важливо максимально плекати єдність. Тому питання агломерації вкрай важливе. Агломерація для Львова – дуже добра можливість вийти у «вищу лігу», на вищий рівень. Львівська агломерація – це про добросусідство, про якісну комунікацію, про взаємну підтримку. Двері новоствореної асоціації відчинені – чекаємо охочих долучитися до спільної праці!» – наголосив «Львівській Пошті» заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.
Із його слів, агломерації – це території, де можна сформувати виробництво, де є люди, які можуть працювати, і де є гроші, які можна інвестувати задля розвитку території. «Кращих майданчиків для створення робочих місць, аніж агломерації, немає. Так є в усіх країнах світу», – пояснює посадовець.
Окрім цього, «Львівська Пошта» поговорила з Любомиром Зубачем про ситуацію з упорядкуванням МАФів у Львові, будівництво комунального ринку в місті та про амбітні проєкти щодо озера Наварія в Пустомитівській громаді.
«Під час війни важливо максимально плекати єдність»
Яка роль та місія Львова в часі війни? Чому наше місто тепер робить акцент на агломерацію?
Був і є ключовий принцип: у єдності сила! Львів його завжди дотримувався. А тепер, у воєнний час, він набув ще більшого значення. Львів із початку великої війни відіграє важливу роль у медичному та соціальному напрямках. Львів став найбільшим хабом-прихистком для українців із різних областей України, зокрема для поранених бійців та ВПО.
Звісно, наше місто відчуває війну, адже вся країна воює. Під час війни важливо максимально плекати єдність. Тому питання агломерації вкрай важливе. Наша співпраця з довколишніми громадами не завжди була легкою, було багато труднощів. І в підсумку це створювало проблеми для всіх.
Ми зібралися й домовилися спільно працювати на якісний результат. Взагалі-то нам ділити нема що, адже адміністративно-територіальний устрій сформований, жодних змін не буде. Кожен займатиметься своїми справами, своїми повноваженнями без чиїхось втручань. Однак є питання, які стосуються всіх нас разом, і окремо їх вирішити не можна. Була розроблена стратегія розвитку Львівської агломерації.
У цій стратегії чітко визначені напрямки, за якими ця агломерація працюватиме. Згодом, у квітні 2024-го, 10 громад зібралися й ухвалили рішення про створення асоціації. Вона вже зареєстрована, обрані керівні органи, ми працюємо.
Ключових аспекти два: перший – буде майданчик, на якому проговорюватимемо й вирішуватимемо спільні проблеми. Скажімо, питання водопостачання й каналізування, транспортного сполучення, просторового планування.
Другий – ми свідомі того, що в часі війни вкладати кошти у великі проєкти складно. Основним пріоритетом є підтримка Збройних сил України і реабілітація наших ветеранів. Водночас Україна обрала чіткий курс на Європейський Союз. Для ЄС існує правило – підтримувати метрополійні території. А агломерація – це і є метрополійна територія.
Вони розуміють, що, вклавши євро в проєкти в межах агломерації, отримають набагато більше. Агломерація – це майданчик, де активно розвивається економіка. В ЄС є окремі кошики для фінансування проєктів, які стосуються метрополійних територій.
Розтлумачте, будь ласка, жителям Львівської міської територіальної громади, що таке агломерація.
Є велике місто, а навколо нього – громади. Це організм, об’єднаний спільним життям. Коли люди, які живуть у довколишніх населених пунктах, приїздять у велике місто на роботу, лікування, привозять дітей на навчання. Так є в усіх країнах світу. В будь-якому великому європейському місті є агломерація, є приміська зона.
Біля великих міст спостерігається розвиток, працює економіка, бізнес. Будь-яке місто Європи Львів може взяти за приклад. Звісно, ми знайдемо свою «формулу», але суть подібна в усіх містах.
Ми досліджували, зокрема, досвід польських агломерацій. У час, коли я був парламентарем, цю тему досліджували в Німеччині, Франції та багатьох інших країнах. Агломерація зосереджена переважно на кількох ключових речах.
Яких саме?
Зокрема, на логістиці й транспорті. Потрібно організувати спільне транспортне сполучення. Якщо кожен робитиме це окремо, буде хаотично або не дуже комфортно.
Також сюди належить екологія. В Європі це питання, можна сказати, в топі. Європейські країни приділяють багато уваги зміні клімату. Нам також потрібно приділяти цьому увагу. Розуміємо, що зараз війна, що є важливіший пріоритет, але тема екології теж дуже важлива.
А тема медицини й соціального захисту передбачена стратегією агломерації ?
Звісно, вони також важливі. Тепер, як передбачено медичною реформою, «гроші йдуть за пацієнтом». У місті є досить розвинений медичний заклад – Перше медичне об’єднання Львова. Там приймають пацієнтів не лише зі Львова, але й з навколишніх громад. Як це все співорганізувати – також питання. Чому? Бо Перше ТМО вже переповнене, тож це питання також потребує врегулювання.
На наших установчих зборах ми говорили про медицину. В нашій стратегії є такий напрямок, як реабілітація. Зокрема, у Львові є екосистема – Національний реабілітаційний Центр «Незламні» (Unbroken). Великий Любінь входить до нашої агломерації, там також є великий реабілітаційний центр. Наразі він ще не такий модернізований, як «Незламні». Важлива співпраця на рівні агломерації.
Львівська агломерація: об’єдналися 10 громад
Межі агломерації – це скільки кілометрів довкола Львова?
Загалом мовиться про 30 кілометрів від межі Львова. 19 громад можуть потенційно створити Львівську агломерацію. Наразі в створену асоціацію увійшло 10 громад.
Чому в асоціацію ще не ввійшли дев’ять громад? Це політичне рішення їхніх голів? Можливо, хтось не хоче, щоби Львів був сильним?
Я б так не ставив питання. Це певний процес. Всього й одразу не буває. Є людський фактор, є новообрані голови, які розбираються в ситуації. І з тими громадами, що ввійшли в асоціацію, не завжди було просто. Але ми це спільно вирішили. В цьому процесі важлива правильна комунікація. Насправді якихось підводних каменів немає – це прозорий процес.
Наскільки агломерація вигідна Львову з економічного погляду, чи вона на часі? На початку розмови ви згадали про фінансування коштом ЄС…
Економіка є третім пріоритетом. Агломерації, на мою думку, є центрами економічного розвитку, які потрібні й державі. Держава розвивається тоді, коли є сильна економіка, коли створюється валовий внутрішній продукт.
Агломерації – це території, де можна сформувати виробництво, де є люди, які можуть працювати, і де є гроші, які можна інвестувати в розвиток території. Кращих майданчиків для створення робочих місць, аніж агломерації, немає. Так є в усіх країнах світу.
Для Львова це дуже добра можливість вийти у «вищу лігу», на вищий рівень.
Скільки агломерацій зараз є в Україні?
Сім, і Львівська входить до цієї кількості.
Львів може стати лідером серед них чи вже є лідером?
Ми є першою агломерацією, яка фактично сформована, має свою стратегію, має можливість рухатися в цьому напрямку. Ми це зробили, маючи підтримку Ради Європи. Це важливо.
Питанням агломерації я займаюся вже 10 років. Коли я був парламентарем, то став автором закону про міські агломерації. Це була певна відповідь на проблеми в реформі децентралізації. Коли створювали громади, то великі міста, як правило, були поза цим процесом.
Я вже тоді розумів, що якщо будуть сформовані громади і великі міста не розширятимуться, це стане проблемою для майбутнього розвитку країни. Відповідно з’явився цей законопроєкт. На жаль, тоді не вдалося все довести до кінця через певні політичні питання. Хоча, по суті, всі з цим були згодні.
З погляду економіки для інвестора існує питання масштабу. Коли Львів сам, то має певну чисельність населення, а коли з навколишніми громадами – це вже понад мільйон осіб.
Для великого потенційного інвестора місто-мільйонник є набагато цікавішим варіантом, аніж менше місто. Інвестор сприяє розвитку міста й агломерації загалом. Без економіки нічого не буде. Якщо не розвиватиметься економіка, не створюватимуть робочі місця, то розвитку не буде.
У будь-якій справі завжди є недоліки, переваги і ризики. З якими ризиками може зіткнутися агломерація?
Ризики для кого? Я особливих ризиків не бачу. Ризик хіба що в тому, що ми не зможемо реалізувати все те, що запланували. З погляду ідеології цього питання ми так усе вибудовуємо, щоб агломерація була вигідна всім.
А війна є ризиком?
Так, війна загалом є ризиком для існування нашої держави. Однак війна дала нам розуміння важливості єдності, зокрема в питанні агломерації. Люди розуміють, що насправді нам нема що ділити. В нас спільний ворог, проти якого треба щодня боротися разом. Разом думати й творити. Як я вже казав, сила в єдності.
На фото, зробленому під час оголошення про створення асоціації, у Львівській міській раді був присутній очільник Львівщини Максим Козицький. Чи є підтримка асоціації з його боку?
Це була спільна праця. Важливою ланкою стала Львівська обласна військова адміністрація, яка виконала роль комунікатора. Звісно, рішення ухвалювали самі громади. Була позиція Львівської ОВА, яка як мінімум не заважала, а навпаки – сприяла.
Була створена робоча група, яка працювала над стратегією. Весь процес реалізований у межах окремого проєкту Ради Європи. В нас були незалежні експерти, які все фахово опрацювали. В них відбулося спілкування з представниками всіх громад, вони докладно все пояснювали.
Тішуся, що нам вдалося якісно й прозоро організувати процес із залученням незалежних експертів. У підсумку ми отримали добрий результат, який був відповідно прокомунікований.
Які ваші амбіційні плани щодо агломерації?
Мені дуже подобається дивитися на результат своєї роботи. Я волів би бачити якісний результат. Свідомий, що в межах агломерації це цілком можливе. Стратегія передбачає не лише пріоритети, але й конкретні проєкти. Будемо їх готувати, думати над їх співфінансуванням, будемо подавати проєкти в Європейську комісію для фінансування.
Деякі проєкти ми вже запустили, як-от проєкт щодо озера Наварія, де почали будувати спортивно-оздоровчий реабілітаційний корпус. Мовиться про спорт і реабілітацію наших військових. Ми знайшли інвестора, який це фінансуватиме, маємо підтримку Пустомитівської громади.
«Озеро Наварія – амбіційний і важливий проєкт»
Створення агломерації має дати реальні результати. Коли зможемо їх побачити?
Агломерація – це гра на перспективу. Очікувати, що мине, місяць, два чи рік і настане чудо, не варто. Багато праці. Все залежить від проєктів. Скажімо, результат після створення спортивно-оздоровчої зони на озері Наварія побачимо наприкінці цього року.
На виконкомі Львівської міськради визначили замовника, інвестора і перелік основних робіт. Мовиться про благоустрій цього озера. А саме про облаштування спортивно-оздоровчої зони, де проходитимуть реабілітацію військові та займатимуться веслуванням діти. Все це відбувається в межах екосистеми Unbroken, зокрема Unbroken-sport.
Якщо говорити про очищення озера Наварія – то це ще один наш амбіційний проєкт. Зараз там можна кататися на човнах, але особливо не поплаваєш. Маємо мету, щоб це озеро стало чистим і придатним для купання. Для реалізації цього проєкту, звісно, знадобиться більше часу.
Територію очистять, обладнають спортивні зони, зроблять озеленення, прокладуть екостежки, дерев’яні помости, тераси, піщані зони. Також тут хочуть встановити тимчасову споруду для тримання човнів. А окрасою всього стане оглядовий майданчик із переходом на берег та інші майданчики. Також буде зона для дітей та занять спортом. Саме тому цей проєкт активно підтримує Федерація веслування, яка вже тренує дітей на цьому озері.
Замовником робіт стало ЛКП «Львівтеплоенерго», яке користується ресурсами водосховища. Благодійником цього проєкту є ГО «Спортивний клуб «Отаман».
До слова, озеро Наварія згодом буде безкоштовним для людей чи платним? На Львівщині, скажімо, є бізнесмени, які беруть плату за відпочинок на озерах…
За законом не можна закривати доступ до озера. Але дехто порушує закон… У Наварії такого не буде – вхід буде відкритий для людей. Ми не порушуватимемо закон. Платною може бути хіба оренда якоїсь інфраструктури, того ж човна.
«Всі незаконні МАФи демонтують. У Львові збудують новий комунальний ринок»
Місто активно бореться з МАФами. Хтось називає це війною, хтось – революцією. У міської влади є плани прибрати всі МАФи зі Львова?
Немає жодної революції чи війни з МАФами. Це системна робота. Це допомога тим підприємцям, які працюють у правовому полі. Це нечесно, що одні працюють законно, сплачують податки і мають всі документи, а другі самовільно поставили МАФи і перебувають у тих самих умовах.
Це недоброчесна конкуренція. Міська влада вже декілька років поспіль працює, щоби вирішити ситуацію. Демонтуємо лише ті МАФи, які працюють незаконно.
І що, вдається чи є спротив підприємців?
Вдається, але є й спротив. Загалом налічується понад тисячу МАФів, які працюють у правовому полі. Поза правовим полем до 300 тимчасових споруд. Роботи ще багато. Торік ми провели інвентаризацію і зараз системно працюємо задля вирішення цієї ситуації.
Ми з підприємцями комунікуємо. Звісно, кожен волів би залишитися і працювати, але не може бути так, щоб інтерес одного переважав загальний.
Львів’яни точно підтримують зменшення кількості тимчасових споруд. Хочуть бачити гарні тротуари, впорядковані громадські простори, і ми над цим працюємо.
Потрібно розуміти, що МАФи – це відгомін дев’яностих. Я не купую товари в МАФах. Я і моя родина купуємо їх у магазинах та супермаркетах.
Коли ж львів’яни не побачать МАФів у місті?
Всі незаконні МАФи у Львові будуть демонтовані. Це принципова позиція Львівської міської ради. Не можна просто прийти і поставити кіоск там, де хочеться. Це беззаконня, а не підприємництво.
Ще чотири-п’ять років тому МАФів було набагато більше. Ви їх не побачите, зокрема, біля шкіл, на перехресті Чупринки та Бандери. Впорядковані громадські простори, висаджені дерева і квіти – це набагато краще, аніж МАФи.
На Садовій, бічній Петлюри, багато років працював невпорядкований, захаращений базар, де хаотично стояли МАФи. Ми поруч виділили земельну ділянку, на якій невдовзі розпочнемо будівництво нового комунального ринку. Підприємці перейдуть на нормальні робочі місця, а саму територію ринку перетворимо на якісний громадський простір.
Для комунального ринку знайшовся інвестор, місцевий. Плануємо, що в 2024 році новий ринок розпочне роботу. Це позитив для міста в часі війни, зокрема щодо робочих місць.
«Попри війну, амбітні плани, рух і життя є!»
Тож якими в підсумку є найамбітніші плани на 2024 рік?
У Львові на час воєнного стану розроблена окрема стратегія. В її межах є певні проєкти, які ми хочемо зреалізувати. Це насамперед озеро Наварія – суперважливий проєкт.
Хочемо запустити і згаданий комунальний ринок у 2024 році. Замарстинівський парк – місце відпочинку й реабілітації наших військових, адже він розташований неподалік від Першого ТМО.
Також на фінальній стадії будівництво станиці Пласту на вулиці Замарстинівській. Мовиться про порятунок найкрасивішої вілли мікрорайону – Стеткевича. Інвестор своїм коштом відновлює її, а місто, натомість, дасть йому взамін іншу ділянку. Оскільки це історична будівля, будівельники все ретельно відновлюють. Збереглися автентичні сходи та печі, але двері та вікна довелося замінити: встановлюємо якісні дерев’яні. Вілла Стеткевича, де пластуни матимуть чи не найкращу станицю в Україні, залишиться в комунальній власності міста.
Крім цього, у місті збудують декілька шкіл, зокрема на Новому Львові, Левандівці, та на Під Голоском.
Зараз тісно співпрацюємо з бізнесом, називаємо це соціально-економічним партнерством. Багато хто з підприємців, які будують у місті, зголошується робити добрі справи для громади Львова. Попри війну, плани, рух і життя є!
фото: Олег Огородник, пресслужба ЛМР
