Що змушує нас читати? (+інфографіка)

Як, чому, скільки і які видання читають українці та як популяризувати читання в Україні

фото: Марічка Ільїна
Наприкінці червня у Науковій бібліотеці НУ “Києво-Могилянська академія”  пройшла конференція “Державна політика у книжковій сфері: новий шанс для України”, яка стала підсумковим заходом проекту “Book Platform” в Україні (за підтримки програми “Культура” Східного Партнерства Європейського Союзу). Під час заходу відбулась презентація результатів украй важливого для українців дослідження “Читання в Україні”, проведеного у 2013-2014 роках компанією pro.mova на замовлення ГО “Форум видавців”. 
Сподіваємося, що представлення цього дослідження, яке наглядно демонструє читацькі звички і ставлення до читання українців, відбудеться також і у Львові. Адже саме в нашому місті у рамках Дитячого фестивалю мало б проводитись його публічне обговорення, та, на превеликий жаль маленьких і дорослих книголюбів його довелось скасувати через складну ситуацію в країні...
Тож сьогодні “Пошта” пропонує львів’янам (і не тільки) ознайомитися з основними результатами дослідження, які для зручності читачів ми представляємо у вигляді інфографіки (повністю із дослідженням можна ознайомитись на сайті bookplatform.org). Окрім візуалізації основних результатів ми окремо подаємо групи читачів, які виділили дослідники та рекомендації, запропоновані за результатами дослідження.

Групи читачів

Усіх опитуваних людей поділили на групи читачів – не за віком, статтю чи освітою, а за відмінностями у читацькій поведінці. І от які результати отримали дослідники. 
Представники першої групи (29,4%) мають найрозвиненішу читацьку навичку: вони читають цілеспрямовано, довго, вдумливо і систематично, однак, тяжіють до читання вузького переліку типів текстів.
Представники другої групи (17,4%) читають рідко, лише окремі види текстів і нетривало, однак, у цій групі вищі за середні показники вдумливого та нефрагментарного читання.
Представники третьої групи (13%) читають малу кількість типів текстів, найфрагментарніше, найменш тривало і найменш вдумливо, але систематично. Лише 27,3% представників цієї групи читають художню літературу.
Четверта група (40,2%) відрізняється, насамперед, читанням текстів різних типів. Представники цієї групи читають вдумливо, хоча несистематично і нетривало, поєднують практики як фрагментарного, так і цілісного читання.

Рекомендації, запропоновані за результатами дослідження “Читання в Україні”

1. Заохочення змістовних подій, цікавих оглядів літератури, обговорення соціальних, історичних, світоглядних паралелей, описаних у літературі із ситуацією читачів, створення яскравих та водночас змістовних аудіо- “трейлерів” про книжку.
2. Видання книжок для вузького сегменту вимогливих читачів, випередження видавництвами запитів читачів замість відтворення лише масових запитів (допоміжним у цьому може стати розподіл читачів на групи за рівнем розвитку читацької навички, представлений у цьому дослідженні).
3. Окрім державної політики, родина, школа, медіа, церква та громадські ініціативи можуть впливати на покращення стану освіти та культури, відстоювати неприпустимість примусу та надмірного переконування у потрібності читання, натомість розвивати бажання читати у дітей, молоді та професійних груп; важливо уникати будь-яких спроб нав’язування, викликання відчуття вини чи примусу, штучності та зверхності стосовно будь-якого читача.
4. Промоція різних способів отримання якісних текстів (від обміну і ознайомлення до купівлі, а не навпаки).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
: Опитування "Пошти" "Читачами стають змалечку"
Які книжки рекомендуєте читати дітям, аби прищепити їм любов до читання?
5. Переосмислення ролі книгарні – від пункту купівлі книги до простору вибору книги (більша увага до продавців і консультантів як помічників у виборі книги), купівля книги має бути дуже приємним процесом, атмосфера книгарні має бути вільною і затишною, такою, де людині хочеться бути.
6. Вимога здійснювати промоцію кожної нової книги у поєднанні чи у контексті важливості читання взагалі (таким чином можна зменшувати промоційні витрати на соціально важливу рекламу і збільшувати інформаційне тло теми читання).
7. Одним із напрямів роботи може стати допомога батькам у мистецтві “продати” книжку дитині; наприклад, пояснити, що відчуває дитина, як вона сприймає інформацію у різному віці, скільки може тримати увагу; важливо врахувати, що батьки можуть не знати основ педагогіки та розгубитися у вирі інформації і “порад”, які можна знайти нашвидкуруч.
8. Українська ситуація з читанням може бути не унікальною, а відтак варто постійно стежити за досвідом інших суспільств, обмінюватися успіхами та аналізувати складнощі на міжнародних галузевих обговореннях.

Чи впливають презентації книжок і зустрічі, які проводяться у “Є” на вибір літератури і придбання видань у вашій книгарні?
Анастасія Левкова, арт-менеджер книгарні “Є”:
– Чи впливають презентації та іншого типу заходи на продажі книжок  – однозначно відповісти не можемо.
Це залежить від книжки – її автора, теми, ціни. Якщо книжка має добре купуватись (наприклад, якщо її автор – відомий письменник або якщо тема книжки – суперактуальна, як-от зараз спостерігаємо великий попит на книжки про Майдан), то презентація ще більше сприяє купованості книжки, адже зустріч із автором, а також можливість отримати автограф надихають читачів придбати книжку. Якщо ж книжка не мала добре продаватись, то одна-дві презентації навряд чи підвищать продажі. Є чимало книжок, які роками не сходять з топових позицій, і ці книжки жодного разу не були презентовані. Наприклад, роман Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”. Або “300 поезій” Ліни Костенко – її теж не презентували. Мирослава Дочинця ми запросили виступити вже тоді, коли його книжки кілька років не опускались нижче третьої позиції в топі.
Книжкові заходи – це добрий інформаційний привід: якщо книжка була презентована, якщо її назва “прозвучала” в анонсах, то про неї більше знають і можуть прийти її купити. Але якщо про книжку було розказано в соцмережах, то ефект приблизно той самий – про неї дізнаються і більш охоче купують. 
Я би сказала, що книжкові заходи більше потрібні для того, що звуть творенням сенсів. Розмови з авторами, літературознавцями, істориками, іншими фахівцями, поглиблення знань про книжки і про світ, описаний у них, а отже, й про світ загалом довкола книжок, – дуже важливі у принципі, але радше на перспективу. Виховання любові до читання – це кропітка праця, любов і смак формуються роками, зокрема завдяки книжковим заходам.
Які із книжок, презентованих Міжнародною літературною корпорацією MERIDIAN CZERNOWITZ, і яких авторів мають попит серед читачів та чому?
Лілія Шутяк, прес-секретар Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ :
– За останні два місяці у нас найкраще продається нова книжка Андрія Любки “Спати з жінками”. Думаю, це зумовлено передусім назвою книжки, яка відразу привертає увагу навіть у читачів, далеких від літератури. Не применшуючи художньої вартості тексту зазначу, що не менш важливою в цьому випадку є сама постать автора, його харизма і популярність. 
На другому місці – “Лексикон інтимних міст” Юрія Андруховича. Прихильники творчості одного з найпопулярніших українських письменників довго чекали на нову книгу улюбленого автора. Завдяки двом різним форматам видання – подарунковому (у товстій обкладинці) та кишеньковому (у м’якій обкладинці), книжка доступна для широкого кола читачів.
Третьою за рівнем продаваності є “Одної і тої самої” Тараса Прохаська. Його есеїстика – це, безсумнівно, філософсько-реалістичне бачення сучасності крізь призму авторських рефлексій. У цьому контексті не менш важливою є збірка Оксани Забужко “З мапи книг і людей”, яка теж користується чималою популярністю читачів. 
Закриває п’ятірку книг – “Після прози” Юрія Іздрика. Це перша ґрунтовна добірка поетичного доробку автора, котрий відомий читачам передусім як прозаїк.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9032 / 4.43MB / SQL:{query_count}