Вирішила піти служити у військо в 2022-му заради свого сина. Бути на захисті України хотіла ще з 2014-го, але син ще був малий і не могла його залишити. Від початку повномасштабного вторгнення пішла служити. Зараз у 103-й окремій бригаді Сил територіальної оборони Збройних сил України. Про це у розмові з «Львівською Поштою» розповіла Оля Біщук, військовослужбовиця, мама сина.
«Не хочу, щоб моя дитина йшла на фронт. Але якщо ми зараз не зупинимо окупантів, то наші діти підуть воювати. Мій син – моя гордість! Я вже третій рік на фронті, а він з усім без мене справляється. Я мама і наставниця сина. Щиро тішуся, що син мені довіряє. Звертається до мене, коли йому потрібна моя порада, допомога, підтримка. Ми з ним зідзвонюємося або переписуємося, бо навіть якщо ти далеко, дитині завжди потрібна твоя материнська підтримка. Мені також потрібна його синівська підтримка. Я бачила сина два місяці тому, коли приїздила у відпустку до Львова», – зазначає співрозмовниця.
Каже, коли настають важкі моменти, завжди звертається до Бога і просить захисту для сина. Певна, що материнська молитва сильна.
«Матерям, діти яких загинули на фронті, потрібно щиро подякувати. Адже їхні сини і доньки зробили великий вклад у захист України. Ці жінки мають пишатися своїми дітьми, бо вони Герої, які віддали своє життя за нашу країну», – наголошує військовослужбовиця.
З її слів, нехай матері дочекаються своїх синів і доньок з фронту. «Треба вірити у своїх дітей! Щиро дякую і своїй мамі Валентині за виховання, за любов, за потужну підтримку! Це так цінно – завжди відчувати її підтримку», – зазначає Оля Біщук.
Повністю опитування матерів про роль мами в часі війни, відповідальність, що дає їм силу жити і вірити, читайте за покликанням:
