Великдень – це насамперед перемога життя над смертю. Воскресіння Христове, особливо в часі війни, приносить нам велику надію на те, що ми, християни, не помираємо в тому розумінні, що кудись зникаємо і нас нема, а народжуємося для вічності. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначив отець Тарас Михальчук, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.
«Пригадую собі як свідчення особливості Воскресіння слова матері полеглого воїна, її єдиного сина. Вона в Гарнізонному храмі під час вручення йому нагороди (посмертно) наголосила: «Я ніколи своїй дитині не кажу «прощавай». Натомість завжди кажу: «Синочку, до зустрічі в небі, бо ми з тобою разом стоятимемо перед Божим обличчям», – говорить священник.
Як акцентує отець Тарас Михальчук, слова цієї матері мають надати особливого змісту і сенсу кожному, хто сьогодні на небі, відзначати Великдень. Бо Воскресіння Христове – це насамперед перемога життя над смертю.
«Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, які великодні традиції маємо берегти і плекати в часі війни.
«В часі війни бачу, як щораз більше людей хочуть прийти до храму, бути на Хресній дорозі, хочуть молитися, зокрема за Україну, за військо. Люди розуміють, що коли ми молимося, то допомагаємо тим, хто нас захищає на передовій. Традиція набуває глибшого духовного сенсу. І це мене тішить. Водночас болить те, що дуже багато воїнів сьогодні не можуть бути зі своєю родиною. Бачу, як їхні діти це важко переживають», – говорить співрозмовник.
Зі слів отця, він є свідком, як діти, дружини, матері моляться за своїх рідних. «Тішить, що більше людей приходить до Гарнізонного храму. Скажімо, якщо порівнювати Вербну неділю 2025-го і 2026 року, то цього року більше людей завітало на богослужіння й освячення вербового гілля до нашої церкви. Думаю, що так Господь провадить. Віряни люблять Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла. Кожен знаходить свій куточок для молитви. Наш храм відкритий довго, можна молитися допізна, до 22:00», – каже він.
Цього року паски у Гарнізонному храмі святитимуть з 14:00 до 21:00, щоб люди могли комфортно розміститися і не було черг.
«Але досвід показує, що крайні парафіяни приходять перед закриттям храму. Тому останні кошики освячуватимемо ближче до 22:00», – зазначає священник.
Родина Михальчуків також освячує великодній кошик у Гарнізонному храмі.
«Ми, священники, під час освячення маємо чергування по декілька годин. Цього року я також чергуватиму і святитиму. Два роки тому Великдень я провів на сході з воїнами», – говорить отець Тарас Михальчук.
З його слів, його дружина пече паски в четвер. «І дружини мама, і моя мама завжди пекли паски в четвер, це родинна традиція», – каже співрозмовник.
«У 2026-му моя дружина і дружини наших військових капеланів при храмі розписували писанки разом з майстринею Ганною Худобою. Вона вже багато років розписує писанки і цього року провела майстер-клас для наших дружин. Цінно, що нашій родині писанки дарують воїни. Одна з найцінніших від 80-ої окремої десантно-штурмової бригади», – розповідає настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.
Священник акцентує, що його сім’я дуже любить великодні свята, бо це тепле родинне свято.
«Можемо побути разом, поспілкуватися, помолитися. Ми разом на літургії в Гарнізонному храмі. Дякую своїй дружині, що гуртує всіх! У день Воскресіння Христового наша родина завжди поряд із воїнами, як і на Різдво. Так Господь провадить, що на великодні свята в нашій оселі завжди в гостях воїни. Хотів би, щоб ця традиція тривала й надалі, щоб Герої були поряд нас. На щастя, мої діти знають багатьох офіцерів, Героїв України», – зазначає він.
З його слів, є щорічна капеланська традиція: на Великдень священники Гарнізонного храму моляться на могилах наших воїнів, де зустрічаються з родинами захисників і захисниць.
«Дякую львів’янам, які моляться за воїнів, вони великі молодці! Напередодні Великодня бажаю надії. Надія – це радіти сьогодні, радіти, що ми є, що ми поряд, що любимо одні одних. Зичу всім ніколи не втрачати надії. Надія, яка переважає страх, породжує сміливість. Пам’ятаймо, що надія перемагає страх. Це про нас, про українців, бо ми є людьми надії, ми дуже сміливі», – наголошує отець Тарас Михальчук.
Повністю опитування до Великодня читайте за посиланням:
