Допомогти військовим та їхнім рідним: як працює мобільна група на Львівщині

Проведення психологічної консультації в межах роботи виїзних груп. Фото, надане Вікторією Галанджовською

Ветерани, ветеранки та рідні військовослужбовців, які проживають, зокрема, у віддалених громадах, не завжди володіють вичерпною інформацією про свої права та можливості та не знають, куди краще звернутися зі своїми запитами. 

Наприкінці 2023 року при деяких осередках, що входять до Коаліції ветеранських просторів, почали діяти спеціалізовані мобільні групи. До них належать кейс-менеджер, юрист і психолог, які надають безоплатні консультації жителям громад. Зараз, як зазначили у Коаліції ветеранських просторів, такий проєкт запровадили у восьми областях. Його роботу підтримують Програма реінтеграції ветеранів IREX та Міжнародний фонд «Відродження».

Команда мобільної групи: кейс-менеджерка Орися Бондар, юрист Дмитро Петришин, психологиня Віторія Галанджовська

Львівщина була однією з перших, де запрацювала мобільна група на базі Першого жіночого ветеранського простору «РеХаб». З якими питаннями звертаються найчастіше та чого саме потребують рідні військових – читайте у матеріалі медіа «Львівська Пошта».

Як діє мобільна група

За словами Ольги Білик, координаторки проєкту на Львівщині, команда виїздить на місця за запитом. Його можуть подавати соціальні працівники, представники невеликих ветеранських просторів, які функціонують у громадах, та госпіталів, де бійці проходять лікування. 

У невеликих містах і селах є певні проблеми з поінформованістю. «Зазвичай у сільських громадах залишаються старші жителі, які мають обмежений доступ до інформації, адже не у всіх є смартфони та доступ до інтернету», – каже Ольга Білик. 

Фото: Ольга Білик

Як зазначив Дмитро Петришин, юрист Будинку воїна, який також входить до складу мобільної групи, існують труднощі в комунікації між людьми та фахівцями на місцях: «Скажімо, був випадок, коли член родини безвісти зниклого, який проживає у Львові, прийшов до мене з переліком потрібних контактів та організацій. Його видали у місцевому ТЦК та СП, аби людина знала, куди варто звертатися. У інших громадах, на жаль, не так. До прикладу, рідні отримали сповіщення про зниклого безвісти й часто не розуміють, до кого насамперед варто йти».

Дмитро Петришин. Фото: Олег Огородник/Львівська Пошта

З якими питаннями звертаються до фахівців

Якщо мовиться про родини військових, то серед найбільш поширених запитів є, зокрема, інформація про полонених, зниклих безвісти, меморіалізація тощо. Ветерани також можуть звертатися по допомогу до мобільної групи. Найчастіше їх цікавлять відомості про виплати, лікування, реабілітацію, вшанування пам’яті загиблих побратимів. 

Проте не всі звернення можна опрацювати під час однієї консультації. Пригадуючи випадки зі своєї практики, Дмитро Петришин розповів про жінку старшого віку, син якої, як повідомили у частині, перебуває у СЗЧ, водночас в інших органах підтвердили, що чоловік у полоні. Тому довелося робити запити у різні організації, аби підтвердити статус військовополоненого. 

Фото, надане Вікторією Галанджовською

Психологічна підтримка

«Люди, які чекають на зниклих безвісти, перебувають у невизначеності. Вони стикаються з новою реальністю, з якою дуже важливо навчитися жити. Таких випадків чи не найбільше», – каже Вікторія Галанджовська, психологиня Будинку воїна. Під час консультацій місцеві жителі розпитують про переживання втрати, як про це говорити з дітьми тощо. 

Часто психологиня залучає до таких розмов пана Михайла, водія групи й ветерана: «На мою думку, кому ще говорити про такий досвід як не військовому».

Фото: Вікторія Галанджовська

Й додає, що з початком повномасштабного вторгнення міф про те, що психологічна допомога – тільки для хворих й «ненормальних», почав руйнуватися. У населених пунктах, які мобільна група відвідувала неодноразово, люди чекають приїзду й готові спілкуватися про свої відчуття й потреби. «Жителі громади, куди було менше виїздів, можуть ставитися до психолога з острахом, хоча також ідуть на контакт, адже ми зазвичай приїжджаємо командою», – розповідає Вікторія.

Свою діяльність мобільні групи продовжать у січні наступного року. Телефон для консультацій: (097) 952-02-90.

Перелік контактів, які можуть знадобитися родинам військових:
  • гаряча лінія Міністерства оборони: 15-12;
  • Уповноважений ВРУ з прав людини: 0-800-501-720;
  • Міністерство у справах ветеранів України: +38 (063) 227-14-27 (з питань встановлення статусів та соціального захисту), (063) 035-54-68 (з питань психологічної допомоги, оздоровлення, освіти);
  • гаряча лінія Товариства Червоного Хреста України: 0-800-300-155;
  • міський центр підтримки родин військовополонених та зниклих безвісти (вул. Генерала Чупринки, 85): (073) 962-83-25.

Нагадаємо, що у Львові відкрили новий простір «Асоціація підтримки ветеранського бізнесу».

Total
0
Shares