Одна донація крові рятує три життя. Львівський обласний центр служби крові на вул. Пекарській, 65 просить здавати кров для поранених бійців і тих, що її потребують: хворі діти і дорослі, травмовані в ДТП.
«Хто є патріотом України, приходьте здавати кров у Львівський обласний центр служби крові. Потреба є у всіх групах, особливо з резус-мінусом. Дякую всім, хто свідомий і здає кров!», – наголошує «Львівській Пошті» керівник Львівського обласного центру служби крові Ярослав Дяків.
Ідеальним варіантом є здавання крові двічі-тричі на рік. Ярослав Дяків запевняє, що постійні донори рідше хворіють, у них оновлюється кров.
Україні ще належить розвивати культуру донорства
– Скажіть, будь ласка, донорство сьогодні в тренді чи в Україні ще потрібно розвивати культуру донорства?
– Донорство починає бути в тренді. Це постійно варто підтримувати. До війни в нас практично не було культури донорства, регулярного донорства. Є багато поранених, тож, відповідно, є велика потреба в крові донорів. Українці це зрозуміли, особливо в перші місяці повномасштабного вторгнення. Минуло два роки великої війни…
На жаль, щораз менше людей здають кров… Треба постійно нагадувати, що є потреба в донорській крові. Війна триває, тому ця тема дуже важлива. Україні ще належить розвивати культуру донорства. І робити це потрібно зі шкільних років.
До нас приходять цілими родинами: дід, тато, онук. Це вже традиція.
Поза тим варто сказати, що донорство крові найбільш поширене серед воїнів. Військові приїздять додому у відпуску і знаходять час, щоби прийти до нас і здати кров. Шана та подяка їм і за оборону України, і за кров, яку вони здають!
У Європі донорство є почесною місією. Люди свідомі того, що донація допомагає іншим. Скажімо, в Польщі кров часто здають священники і монахи. Дуже хотілося б, щоби й українські священники на літургіях акцентували на важливості донорства. Хотілося б, щоби й студенти частіше приходили у Львівський обласний центр служби крові. Сподіваюся, молодь нас почує.
Загалом кров потрібна хворим дітям, дорослим, пораненим військовим, тим, що травмувалися в ДТП.
– Можливо, Україні варто перейняти досвід Польщі? Чи наш український досвід є кращим?
– Україна матиме свій досвід – досвід часу війни. Ми щойно його напрацьовуємо. Ба більше, думаю, наш досвід перейматимуть інші країни, бо він унікальний.
– Перші місяці великої війни – якими вони були для Львівського обласного центру служби крові?
– Було дуже багато охочих здати кров, наш центр у той час нагадував вулик. Але ми впоралися, за що дякую нашому колективу і всім донорам. Подяка й команді Благодійного фонду «Із янголом на плечі», яка за два роки війни постійно працює, організовує заходи, спонукає більше людей до донації крові, залучає донорів задля допомоги онкохворим дітям.
Працюють два мобільні пункти забору крові
– Знаю, що ваші працівники виїздять на забір крові в межах Львова та області.
– Так, виїздять. Маємо два мобільні пункти забору крові. Наша виїзна бригада працює з 2023-го в місті та області. Здійснює поїздки нашим автобусом один-два рази на тиждень у громади Львівщини, установи, організації, компанії, підприємства. За одну поїздку вдається взяти кров у декількох десятків людей. Це добрий показник.
Такі виїзди плануємо й координуємо з директором Благодійного фонду «Із янголом на плечі» Юрієм Федечком. Також працюємо з фондом журналістки Яніни Соколової. Зокрема, вже традиційно у Будинку воїна відбувається благодійна акція Red Brunch зі збору донорської крові, необхідної для порятунку поранених військових.
– У якій групі крові зараз є нагальна потреба? Якого резусу – плюс чи мінус?
– Потрібні всі групи крові, особливо з резус-мінусом.
– Хто переважно стає донором і який його середній вік?
– Наші донори – це особи від 25 до 40 років. Спочатку було багато чоловіків, тепер менше, частіше приходять жінки. Коли почалася війна, ми відправляли жінок назад, кажучи: «Ви наступні. Коли чоловіки підуть на фронт, тоді й здаватимете кров».
Серед наших донорів багато лікарів, освітян, айтівців. Саме працівників IT-сфери зараз найбільше, за що їм дякуємо. А ще кожної весни до нас приїздять байкери – це вже їхня традиція.
Буває так, що спочатку в наш центр приходить один донор і згодом залучає своїх родичів, друзів, знайомих.
Прикро це визнавати, але є люди, які приходять здавати кров свідомо, а є такі, що задля піару.
– Скільки крові беруть за один раз?
– Від 350 до 450 грамів.
– Яким має бути вік донора, його вага?
– Донором крові може бути особа від 18 до 65 років з вагою не менш ніж 60 кілограмів. Важливо, щоб вона була здорова, бо її кров переливають хворій людині для одужання.
Чоловікам повторно здавати кров можна через 60 днів, жінкам – через 90. Ідеальним варіантом є донорство крові двічі-тричі на рік. До слова, постійні донори рідше хворіють, у них оновлюється кров.
– У який час радите приходити на донацію?
– Львівський обласний центр служби крові працює на вулиці Пекарській, 65 з 08:30 до 13:30 у будні. Можна приходити й у першу суботу місяця. Зі собою треба мати документ, що посвідчує особу.
Правильно готуємося до здавання: що треба знати
– Як підготуватися до здавання крові?
– Насамперед треба добре виспатися. Напередодні відмовитися від жирного, смаженого, гострого, копченого, молочних продуктів і яєць. Можна їсти овочі та фрукти, окрім бананів.
Уранці перед здаванням крові обов’язковим є легкий сніданок: будь-яка каша на воді, варене м’ясо або риба, солодкий чорний чай із сухим печивом. Варто утриматися від вживання спиртного,
не курити за годину до і після донації, бо отруйна дія нікотину, що потрапив у кров, небезпечна для пацієнтів, особливо для новонароджених. Крім того, це може погано позначитися на самопочутті донора.
За 72 години до донації не раджу вживати ліки, які розріджують кров, як-от аспірин чи анальгін.Якщо донор мав потребу в застосуванні будь-яких лікарських засобів, то до здавання крові чи її компонентів мусить отримати консультацію медпрацівників нашого центру. Однак це правило не поширюється на гормональні контрацептиви.
– А які поради після здавання крові?
– Треба випити солодкого чаю, якщо зголодніли, віддайте перевагу легкозасвоюваній їжі. Рекомендую поласувати чорним шоколадом. Впродовж наступних 12 годин краще уникати інтенсивних фізичних навантажень, не можна відвідувати сауну.
– Кому заборонено здавати кров?
– Є абсолютні протипоказання, а є тимчасові. Заборонено людям із хронічними недугами, онкологією, виразкою шлунка, туберкульозом. Не можна здавати кров при низькому гемоглобіні. Якщо в якийсь із 10 днів перед донацією вам видалили зуб або якщо за останні пів року ви робили татуювання, пірсинг, проколювали вуха, то тимчасово не можете бути донором крові – аж через шість місяців.
Жінкам не можна здавати кров під час менструації, вагітності чи лактації. Це також тимчасові протипоказання. Мусить минути як мінімум п’ять днів після закінчення менструації і три місяці після лактації.
– Прийти в Центр служби крові – це одне, але, напевно, ще має бути допуск до донації?
– Саме так. Спочатку людину реєструють, потім беруть кров із пальця на аналіз – маємо для цього сучасне обладнання. Визначають групу крові та резус-фактор, рівень гемоглобіну. Якщо гемоглобін низький або, навпаки, високий, здавати кров заборонено.
А ще охочий здати кров мусить пройти медогляд у терапевта. Лікар розпитає його про загальний стан, виміряє тиск, визначить вагу і аж тоді допустить або не допустить до донації.
Не допускають до здавання крові тих, що хворіють, мають проблеми із зором, а також тих, кому впродовж останнього року робили будь-які хірургічні втручання чи процедури з допомогою голки.
– Як ставитеся до переливання крові на передовій?
– Як фахівець негативно, бо це неперевірена кров! Серед головних небезпек – СНІД та гепатит. Звісно, коли постає вибір між життям та смертю, краще вибрати життя, а вже потім лікувати. Уявімо, що будемо мати після переливань на передовій, переливань неперевіреної крові… Кажу про ризики, зокрема гепатити. Якщо все буде добре – це щастя.
На Львівщині 1626 почесних донорів України. Двоє – заслужені
– А скільки на Львівщині почесних донорів?
– Звання почесного донора дають людям, які здали кров 40 разів у максимально допустимій дозі – 450 грамів за один раз. На Львівщині 1626 почесних донорів України, 40% із них – переважно робітничих професій, 60% – службовці, інтелігенція. Тобто особи різних вікових і соціальних груп. Більшість становлять чоловіки.
Є ще заслужені донори України – ті, що здали кров 100 і більше разів у максимально допустимій дозі. На Львівщині таких двоє: один здавав кров упродовж життя на «Львівприладі», друга – на ткацькій фабриці.
