«Львівська Пошта» вже знайомила вас із першими двома сучасними львівськими бібліотеками нашої тематичної серії матеріалів: URBAN та Львівською обласною бібліотекою ім. Іваничука. Цього разу пропонуємо продовжити нашу маленьку подорож і розібратися, як бібліотеки Львова реагують на вимоги та виклики часу.
Сучасні технології та читання: Львівська обласна бібліотека для дітей
Львівська обласна бібліотека для дітей має також креативну альтернативну назву – «Леотеку». Як розповіла «Львівській Пошті» директорка Ольга Конасова, у своїй бібліотеці вони розвивають таке поняття, як «стримбібліотека», що означає поєднання сучасних технологій, науки, інженерії та програмування з читанням.
«Наша бібліотека працює щодня. Якщо хтось захоче віддати книгу після роботи та прийти о дев’ятій вечора, то зможе це зробити. Весь фонд нашої бібліотеки маркований штрихкодами, тому повернення та видача книг дуже спрощують всю нашу роботу», – додала вона.
Також директорка зазначила, що, відповідно до річного звіту, в бібліотеці проводять близько 1800 заходів на рік. Серед них можна знайти щось цікаве для різних вікових категорій: є заходи для малюків та їхніх батьків, для дітей від п’яти-шести років, а також для підлітків.
«Для зовсім маленьких дітей, від одного до трьох років, у нас працює гурток «Леопузики». Це інтерактивні заняття, під час яких бібліотекар займається з дітьми, а батьки можуть протягом цього часу поспілкуватися з психологом, поставити якісь запитання, психолог також проводить різні тренінги», – пояснила Ольга Конасова.
Для майбутніх першокласників у бібліотеці працює Cool Preschool – комплекс занять для підготовки до школи.
Під час війни бібліотеки не отримують фінансування, тому команда активно бере участь у різноманітних проєктах та займається фандрейзингом.
«Моє завдання як директорки – знайти кошти. Цього року ми виграли чотири невеликі проєкти. Ці кошти покривають певні наші потреби: купівлю канцтоварів, підтримку програмного забезпечення. Наша бібліотека повністю комп’ютеризована. В нас є понад 70 комп’ютерів, планшети й ноутбуки. Це все потребує величезних витрат, як-от на антивіруси, роботу з ліцензійним ПЗ. Також цього року завдяки підтримці бібліотеки з Нідерландів, міста Утрехт, нам переказали чотири тисячі євро на придбання зарядної станції, повербанків. Під час знеструмлення це нас дуже рятує», – веде далі співрозмовниця.
Серед іншого в «Леотеці» є відділ інформаційних технологій, який відповідає за розвиток освітніх проєктів, пов’язаних зі «стримбібліотекою».
Серед них безоплатні заняття та курси з програмування. Їх проводять у межах всеукраїнської мережі клубів кодування для дітей та підлітків віком 8–17 років Code Club Ua.
Зі слів Ольги, після початку повномасштабного вторгнення програма працює тільки на Львівщині. Заняття проводять волонтери та волонтерки серед студентів і українських IT-компаній.
«Ми співпрацюємо зі студентами Політехніки, кожного семестру в нас є кілька студентів, а також кілька працівників із компаній, які мають заняття як офлайн у нашій бібліотеці, так і онлайн. Такі заняття з програмування у нас діють вже майже 10 років. Дитина приходить в бібліотеку і може безкоштовно здобути ті знання, які могла б отримати в якійсь приватній школі. Студентам стараємося писати різні листи подяки, щоб їм зараховували бали», – пояснила вона.
Серед інших цікавих технологічних рішень варто згадати майстерню «Муліне». Завдяки перемозі в конкурсі «Зелена бібліотека» установа отримала швацько-вишивальну машинку. Кожен охочий може в будь-який день навідатися до бібліотеки і вишити на одязі або сумці один із доступних малюнків.
Спершу майстерня працювала в межах екологічної ініціативи: відвідувачам пропонували вишивати на багаторазових масках та екоторбинках.
А ще команда бібліотеки займається інтерактивними обкладинками. Створює анімації ілюстрацій на книгах, які можна побачити, якщо відсканувати спеціальний QR-код. Таким чином обкладинка ніби оживає, що також допомагає зацікавити дітей читанням.
Крім технологічних проєктів, «Леотека» має читацькі клуби:
«Понад 30 років у нас працює літературна студія «Джерельце» з Марією Людкевич, де юні письменники можуть спробувати себе в цій справі. Два рази на місяць кураторка займається з ними, розповідає певні журналістські нюанси. Гурток вже багато років має популярність, є діти, які хочуть, вміють і пробують писати. Стараємося допомогти їм у виданні збірок цієї літературної студії», – розповіла Ольга.
Серед подібних програм у бібліотеці також проводять курс «Швидкочитання», який розробила одна з бібліотекарок. Курс складається з 25 занять, набір дітей здійснюють двічі на рік.
«Сучасна бібліотека має бути доступною для всіх, сервісною, технологічною, відкритою для того, щоб задовольнити інші потреби користувача. Проте вона має бути й актуальною щодо нових книг. Сьогодні книга в нашій бібліотеці – це ядро бібліотечних послуг. Все інше, всі наші гуртки, заняття – це додаткові послуги, але вони також залучають величезну кількість читачів», – підсумувала Ольга Конасова.
Централізована бібліотечна система міста: чим живе Львівська муніципальна бібліотека
Львівська муніципальна бібліотека – централізована мережа публічних бібліотек, яка налічує 49 філій по всій Львівській територіальній громаді.
«Публічна бібліотека» – чому вона так називається? Тому що є для всіх і кожного. Нашим читачем можна стати незалежно від віку, статі, походження, віри, статусу. Не важливо, хто ви є, звідки приїхали, ви маєте можливість користуватися нашою послугою безкоштовно. Наша послуга – це передусім книги», – пояснила «Львівській Пошті» заступниця директорки Катерина Алексєєнко.
Вона вважає, що книги є базою, фундаментом бібліотек, вони ніколи не мають від цього відмовлятися. Проте бібліотеки завжди були й осередками громади, а ще популярнішими як публічні простори стали через зміну викликів.
«Якщо брати в основі, що таке публічна бібліотека, то це був осередок просвіти, де люди будь-якого статусу могли здобувати знання, навчатися базової грамоти. Після 2014 року це питання в Україні особливо загострилося. Людям потрібно було переоцінити себе і свою громаду. Активність зросла неабияк», – додала Катерина.
Одним із основних напрямків діяльності бібліотечної мережі наразі є допомога ЗСУ. В багатьох її філіях працюють волонтерські центри. Наприклад, однією з таких ініціатив є велика кампанія зі збору корків від пластикових пляшок. До цього залучили всі філії Львівської муніципальної бібліотеки. Пластикові корки відправляють громадській організації в Одесу, яка використовує їх, тобто пластик, для створення БПЛА, реанімобілів тощо.
«Дуже потужний волонтерський осередок працює на базі бібліотеки-філії №34. Це бібліотека у Винниках. Там постійно займаються сіткоплетінням. Також на базі нашої Центральної дитячої бібліотеки на вулиці Окуневського, 3, в артпросторі, активно працюють майстри з виготовлення окопних свічок. Тобто разом із дітьми вони заливають свічки, малюють різні обереги нашим Героям. Активно підтримуємо ЗСУ і на базі WIKI бібліотеки на Сихові – 25-та філія. Там шиють шкарпетки, термобілизну, збирають складники для енергетичних батончиків. На базі бібліотеки №7, що на вулиці Золотій, ще з 2014 року займалися сіткоплетінням, навіть коли це було не так популярно. Вони мають своїх підопічних, з якими досі плетуть сітки», – розповіла заступниця директорки.
На сторінці Львівської муніципальної бібліотеки розповідають, як можна долучитися до волонтерства, чого потребують волонтерські центри. Оскільки всі філії працюють до доволі пізньої години (20:00), а також робочими днями є субота й неділя, кожен може долучитися до такої волонтерської діяльності.
Ще одним актуальним напрямком роботи Львівської муніципальної бібліотеки є промоція української культури. Мережа співпрацює з бібліотеками за кордоном, щоби поширити нашу книгу, культуру та допомогти протидіяти дезінформації. Також важливим проєктом є «Листи до вільного Криму»:
«Цьому проєкту вже від двох до чотирьох років. У представництві Офісу президента в Автономній Республіці Крим започаткували проєкт Spend Ukraine. В його межах можна писати листи для бранців кремля. У нас є спеціальні буклети з поясненнями, як писати ці листи, щоб тюремна цензурна їх пропустила. Загалом вони розпочали просвітницький проєкт про Крим. Кримськотатарська мова загороджена, дуже важко знайти книгу цією мовою. Суть цього проєкту в тому, щоб зібрати різні тексти, книги кримськотатарською чи про Крим, класифікувати цю базу, щоб вона була доступною і дослідникам, і філологам, і перекладачам. Знову ж таки у фонді нашої публічної бібліотеки представлені видання, яких ще немає в їхній диджитал-колекції. Тепер займаємося оцифруванням цих книжок. Це кримськотатарські казки, радянські видання, альбоми з кримськотатарськими пам’ятками», – розповідає Катерина.
Важливим аспектом діяльності мережі є інклюзивність, зокрема чимало проєктів для людей з порушеннями зору. Серед них:
- співпраця «Сенсотеки» зі спеціальною школою №100, в межах якої організовують різні тематичні заходи;
- курси від Андрія Стецька, який також має порушення зору і вчить користуватися смартфонами, лептопами, комп’ютерами. Крім того, він консультує, як орієнтуватися в місті, як користуватися білою тростиною та як отримати роботу;
- співпраця з Львівським органним залом, з яким Львівська муніципальна бібліотека консультується щодо того, як зробити культуру безбар’єрною;
- створення гайдів, які допомагають розібратися, як зробити інформацію в соцмережах доступною для людей із порушенням зору.
У «Львівській медіатеці» проводять чимало курсів для ВПО, а також для ветеранів. Також на базі WIKI бібліотеки можна відвідати заняття, на яких вчать коректно висловлюватися на тему інклюзії.
«Філософія бібліотек – це бути корисним своєму суспільству, нашій громаді. Кожна людина незалежно від свого походження, статусу завжди знає, що таке бібліотека. Вона може ніколи не дійти до театру, до консерваторії, але стовідсотково побачить бібліотеку в школі, університеті. Ми є простором громадянського суспільства, тому що бібліотека не тільки повчає, а також надає майданчик для самовираження. Людина з будь-яким рівнем художньої майстерності може зробити виставку своїх картин, організувати читацький клуб, провести свої курси репетиторства або просто зібратися з колегами й перепочити, зібрати мешканців свого будинку. До речі, в нас дуже часто відбуваються засідання ОСББ, потрібно тільки попередити, і ніхто не буде ні про що питати, ніхто не ставитиме під сумнів, що для вас це важливо», – підсумувала Катерина Алексєєнко.
Сучасні виклики змінюють уявлення про роль бібліотек у суспільстві: люди все частіше звертаються до них із потребами, які виходять за межі читання. В епоху розвитку інформаційних технологій вони конкурують з іншими джерелами, звідки можна почерпнути будь-яку інформацію тут і зараз. Це й дало поштовх для певних змін, створення нових підходів до формування спільнот та громадських просторів.
