В Україні вже майже чотири роки триває повномасштабна війна. За цей час у країні понад 72 тисячі разів лунав сигнал повітряної тривоги. Зокрема, на Львівщині сирена вмикалася понад 1500 разів, а медіа зафіксували близько 110 повідомлень про обстріли області.
Однак українці помічають суттєву різницю між сигналами тривоги та відбою в різних регіонах. Під час подорожей країною можна зауважити, що в Києві, Одесі чи Миколаєві сигналу відбою через вуличні сирени взагалі не чути, на Кіровоградщині він короткий, а у Львові, навпаки, довший.
Така розбіжність збиває громадян з пантелику. В коментарі «Львівській Пошті» т.в.о. директора департаменту з питань цивільного захисту Львівської ОВА Микола Сень пояснив, чому процедура оповіщення на Львівщині відрізняється від інших областей.
«Я б сформулював питання інакше: чому в інших областях не дотримуються законодавства? Порядок оповіщення населення чітко затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №733. Це не новий документ – його основа була закладена ще в 2018 році, і він періодично уточнюється».
З його слів, будь-які сигнали, що відрізняються від тексту цієї постанови, є фактично «самодіяльністю» регіонів. У документі сказано, що будь-якій інформації для населення має передувати уривисте звучання сирен протягом трьох-п’яти хвилин. Це універсальний сигнал «Увага всім!», і лише після нього транслюється мовленнєве повідомлення про конкретну ситуацію (тривогу або відбій).
Також Микола Сень зауважив, що звук сирени – це не сама «повітряна тривога», а сигнал «Увага всім!», після якого обов’язково починається трансляція конкретної інформації про загрозу або її відбій.
Водночас на Львівщині намагаються скоротити тривалість звукового сигналу:
- якщо лунає вулична сирена – вона працює не більш ніж три хвилини;
- якщо це електронний запис – до двох хвилин, після чого йде голосове повідомлення;
- електромеханічні сирени працюють за налаштованим циклом.
Однак мешканці часто нарікають на несправні гучномовці. Та, як пояснює посадовець, річ не завжди в технічній несправності. Найчастішими причинами є:
1. Дефіцит електроенергії. У Львові працює близько 70 електромеханічних сирен. І хоч вони модернізовані електронними блоками управління, все одно живляться від загальної мережі та не мають резервних акумуляторів. Якщо в районі нема світла – сирена не спрацює.
2. Тип загрози. Під час раптових атак (наприклад, балістикою) обласна система вмикається централізовано і миттєво. Зі слів Миколи Сеня, за роки війни в загальнообласній системі збоїв не виникало.
3. Модернізація. Наразі триває заміна застарілого обладнання на нові електронні сирени, які мають незалежні канали зв’язку та блоки резервного живлення.
Львівська ОВА зверталася до ДСНС щодо уніфікації сигналів по всій країні і отримала таку відповідь: чинною схемою залишається та, що затверджена Постановою Кабміну №733. Області можуть змінювати лише тексти повідомлень, але не загальний алгоритм.
Тож із особистого досвіду додам, що відсутність вуличного сигналу відбою, особливо під час відключення світла та зв’язку, змушує людей постійно моніторити стрічки новин. Водночас кількахвилинний гул, ідентичний сигналу тривоги, спричиняє занепокоєння. Те, що протягом чотирьох років війни кожен регіон по-своєму трактує закон, лише вказує на гостру потребу в єдиному державному стандарті сигналу «Увага всім!».
