«Ми мріяли з чоловіком відкрити свою пекарню. Ця мрія була в нашому серці. І ця мрія стала реальністю», – розповіла «Львівській Пошті» дружина загиблого Героя, власниця львівської пекарні «Духмяна мрія» Світлана Бондаренко.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» започаткувала рубрику «Власна справа: з мрією в серці» про те, як у Львові дружини загиблих Героїв зібрали силу волі в кулак, живуть, як би морально важко не було, провадять власну справу, яку люблять, та надихають інших своєю працею.
Вони навчалися у Центрі підтримки підприємництва, в рамках конкурсу «Відвага до бізнесу» отримали ваучер на розвиток власної справи і є учасницями ярмарку ветеранського бізнесу у Львові.
Пекарня «Духмяна мрія» працює у Львові на вулиці Клепарівській, 15, з 22 серпня 2024 року. Тут можна придбати запашний хліб, смачні булочки, мініпіцу, кіші, печиво.
Коханий Світлана Бондаренко – Євген – служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув на фронті у 2022-му. Похований на Полі почесних поховань у Львові.
За плечима Світлани, економістки за фахом, навчальні курси від Центру підтримки підприємництва міськради та перемога в низці грантів. За ці гроші вона й придбала обладнання для пекарні.
Як переможниця конкурсу ваучерної підтримки бізнесу ветеранів та їхніх рідних також отримала 300 тисяч гривень на розвиток власної справи. Спочатку купила тістоміс.
«Перші курси, які я пройшла, це курси для внутрішньо переміщених осіб. Я родом з Луганщини. Ще в 2022-му у Львові стала учасницею курсу «Як розпочати власну справу». Потім пройшла інші курси, навчання. Це дуже добре, що Львів допомагає ветеранам і дружинам загиблих воїнів започатковувати власну справу», – каже підприємниця.
Світлана Бондаренко двічі переселенка. «Через рік знайомства з Євгеном ми переїхали до Харкова. До цього я не працювала з тістом. Пекла тільки вдома. У 2019-му шукала роботу, і мені запропонували працювати формувальницею булочок. Коли спробувала, то дуже полюбила цю справу. Робила це з такою любов’ю і зрозуміла, що хочу займатися цим у житті. Я навчилася формувати й випікати хліб. Коханий бачив, як я люблю те, що роблю. Він мене дуже підтримував», – розповідає жінка.
У квітні 2022 року пара переїхала до Львова з розумінням, що залишиться тут жити і з мрією відкрити пекарню. Чоловік у червні пішов служити у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, а в липні загинув. Пара не встигла побратися…
Провадити самій, без чоловіка бізнес непросто. Та Світлана Бондаренко не з тих, що здаються, працює і йде вперед. Є учасницею ярмарку ветеранського бізнесу.
«Організаторки ярмарку – Вікторія Родич та Гелена Білик – запропонували мені стати його учасницею. Звісно, я погодилася. Це підтримка бізнесу і пекарні, за що їм дякую. Це так цінно і приємно. Ярмарок дуже допоміг у моїй діяльності», – вважає співрозмовниця.
Нагадаємо, як писала «Львівська Пошта», ярмарок працює вже рік і став доброю традицією – відбувався щомісяця, кожної другої та четвертої неділі на площі Ринок, 1. Його проводять з ініціативи громадської організації «Родин полеглих Героїв Львівщини» за підтримки департаменту економічного розвитку Львівської міськради.
«На жаль, дружин загиблих Героїв на Львівщині стає все більше, бо війна триває. Та жінки, попри все, знаходять силу жити, навчатися і працювати. Жінки від болю втрати перейшли в русло праці. За це їм шана і повага. Вони є прикладом для інших дружин: я змогла і ти зможеш», – зазначала «Львівській Пошті» голова громадської організації «Родин полеглих Героїв Львівщини», співорганізаторка ярмарку ветеранського бізнесу у Львові Вікторія Родич.
Світлана Бондаренко радіє постійним клієнтам: «Є такі, що приїздять з інших районів Львова спеціально, щоб придбати нашу продукцію».
Дружинам Героїв, які мріють про власну справу, співрозмовниця «Львівської Пошти» радить іти до своєї мрії: «Нехай маленькими кроками, але йти і не зупинятися. Не боятися почати, щоб потім не жалкувати, не спробувавши. Робіть те, що вам до душі, що любите. Звісно, варто подаватися на конкурси грантової підтримки, навчатися. Не відштовхуйте допомогу та підтримку інших!».
Зі слів Світлани, варто спілкуватися з тими дружинами воїнів, які пережили біль втрати. «Бо вони як ніхто вас зрозуміють. Не закривайтеся в собі, спілкуйтеся. Звертайтеся по допомогу до психолога, психотерапевта. Життя триває. Наші кохані стовідсотково хотіли б, щоб ми були щасливими. Ми маємо жити за двох. І так живемо», – резюмує підприємиця.
Подробиці теми читайте за посиланням:
